Програма другого дня саміту ЄС, що завершився в Брюсселі у п'ятницю, 21 жовтня, розпочалася пізніше запланованого. Річ у тім, що напередодні дискусія щодо врегулювання цін на газ у ЄС затягнулася далеко за північ. Старожили з пресцентру в Європейській Раді стверджують, що це був один із найдовших робочих днів у історії подібних зустрічей. Тож організатори вирішили дати європейським лідерам трохи відпочити. Тим більше, що вони мали обговорити теми не менш серйозні, ніж енергетична криза: співпраця з Китаєм і ситуація в Україні, викликана російським вторгненням.

Позбутися залежності від Китаю

Останні тенденції у внутрішній та зовнішній політиці Пекіна турбують Брюссель. "Китай продовжує місію на встановлення свого домінування у Східній Азії та у глобальних масштабах", - зазначила на підсумковій пресконференції голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).

За її словами, дискусія європейських лідерів щодо відносин з Пекіном "була доброю". "Ми пам'ятаємо, до чого призвела наша надмірна залежність від викопного палива з Росії і як важко, але необхідно позбавлятися цієї залежності, - сказала фон дер Ляєн. І наголосила, що у випадку з Китаєм "це залежність від технологій і сировини", тож зараз пріоритетом для Євросоюзу стануть "диверсифікація джерел сировини" та пошук "надійних постачальників".

Читайте також: Загроза Росії та виклик Китаю: головне у новій стратегічній концепції НАТО

Україні виділять 18 мільярдів євро

Щодо України, то учасники саміту ЄС обговорювали фінансову допомогу Києву, а також політичні та юридичні способи тиску на Москву у відповідь на новий виток ескалації - масовані обстріли російськими військами мирного населення та критичної інфраструктури України. Спілкуючись із журналістами, Урсула фон дер Ляєн кілька разів наголошувала, що для України важливо бути впевненою "в надійному та стабільному потоці фінансових надходжень". "За словами української сторони, Києву потрібно приблизно від трьох до чотирьох мільярдів євро на місяць, щоб мати достатньо ресурсів для базових потреб. І ця сума має бути профінансована ЄС, нашими американськими друзями та фінансовими інститутами", - пояснила голова Єврокомісії.

Читайте також: Не лише статус кандидата: що ще саміт ЄС вирішив щодо України

"Мінування греблі - чистий тероризм"

На європейських політиків сильне враження справило спілкування з президентом України Володимиром Зеленським, який звернувся до них через відеозв'язок днем раніше, 21 жовтня. Прем'єр-міністерка Естонії Кайя Каллас, відповідаючи у кулуарах саміту на питання журналістів, зазначила, що учасників зустрічі особливо стурбувала почута від Зеленського інформація про те, що Росія замінувала греблю Каховської ГЕС. "Це чистий тероризм. Якщо подивитися визначення поняття "тероризм", то це саме він. Це робиться, щоб змусити нас боятися та стримати від рішень, які ми маємо намір ухвалити", - сказала Каллас.

Президент Європейської ради Шарль Мішель також під час пресконференції підтвердив, що в Євросоюзі стурбовані повідомленням про мінування та можливий підрив дамби. Інститути ЄС "перебувають у тісній координації з президентом Зеленським, щоб систематично адаптувати рівень нашої реакції відповідно до того, що відбувається на місцях", заявив Мішель.

У ЄС розглянуть можливості створення спецтрибуналу

Один із головних варіантів відповіді на російську агресію - створення спеціального трибуналу, який дозволить розпочати судове переслідування вищих представників російської влади за злочини агресії в Україні. Керівники країн Балтії намагалися переконати інших учасників саміту, що ЄС може стати лідером у процесі створення такого трибуналу. Прем'єр-міністр Латвії Криш'яніс Каріньш заявив журналістам, що Міжнародний кримінальний суд "не такий продуктивний, тому що його юрисдикція поширюється лише на справи про прямі воєнні злочини". Таким чином ті, хто безпосередньо віддає накази, залишаються "безкарними", вважає Каріньш.

Схоже, що ці аргументи почули. У підсумковому документі саміту лідери ЄС звернулися до глави європейської дипломатії з проханням вивчити варіанти, які дозволили б притягнути до відповідальності винних у злочинах агресії проти України.

Конфіскація російських активів та новий пакет санкцій

Поки правові можливості покарання вищого керівництва РФ лише вивчаються, Євросоюз продовжуватиме застосовувати проти Москви санкційні методи. Цього разу йшлося про те, як використовувати російські активи, заморожені на території ЄС, для повоєнної відбудови України. Їхня загальна сума, за словами Каї Каллас, становить близько 300 мільярдів євро. Щоб ці кошти можна було заарештувати та передати Україні, потрібні юридичні підстави. Схоже, що після саміту цей процес увійде до практичної фази.

Принаймні у підсумковому документі міститься заклик до Єврокомісії "надати варіанти згідно з законодавством ЄС та міжнародним правом, спрямовані на використання заморожених активів для підтримки відновлення України".

Читайте також: Чи варто боятися російським олігархам: як у ЄС пропонують конфісковувати активи

Хоча восьмий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії було ухвалено зовсім нещодавно, останні масовані ракетні удари російської армії по мирних цілях в Україні та ядерна риторика Кремля стали підставою для початку роботи над новою серією штрафних заходів. Щоправда, європейські дипломати та чиновники визнають, що ухвалювати кожен новий пакет санкцій стає дедалі важче, і все складніше зберігати єдність усіх 27 країн у цьому питанні. Але Польща, Литва, Латвія та Естонія, яких брюссельські журналісти та чиновники жартома прозвали "східноєвропейськими яструбами" за надактивну підтримку України, підготували для учасників саміту спеціальну записку. У ній описуються нові санкції, що можуть дошкульно вплинути на російську економіку.

Як повідомив у розмові з кореспондентом DW високопоставлений європейський дипломат, серед цих пропозицій - заборона на співпрацю у сфері атомної енергетики, на експорт до Росії цивільних безпілотників, на послуги з вивчення ринку, на продаж росіянам нерухомості в ЄС, а також на імпорт російських діамантів. За словами співрозмовника, говорити про конкретні терміни ухвалення дев'ятого пакета поки що зарано, оскільки деякі країни не хочуть "навіть обговорювати можливість нових санкцій". Дипломат дав зрозуміти, що проти штрафних заходів виступає не лише угорський прем'єр Віктор Орбан. "Але позиція країн змінюється ледь не щотижня, тож перспектива нового пакета санкцій є", - зазначив співрозмовник.