На тлі ухвалення нового законодавства в Україні активізувалася мобілізація військовозобов'язаних. Однією з підстав для відстрочки від призову є процедура бронювання, покликана забезпечити безперебійну роботу органів державної влади, місцевого самоврядування, а також тих підприємств, які є критично важливими для економіки, потреб Сил оборони та життєдіяльності населення.

Утім, в українському суспільстві лунає дедалі більше критики та сумнівів щодо її ефективності та справедливості, а також заклики змінити підходи до процедури. Що не так із нинішнім механізмом та які пропонуються альтернативи, з'ясовувала DW.

Як працює процедура бронювання в Україні

Порядок бронювання працівників визначає Кабінет Міністрів Україні. Наразі відповідна урядова постанова, окрім держслужбовців, чиновників та працівників критичної інфраструктури, дозволяє бронювати від призову на пів року не більше 50 відсотків військовозобов'язаних працівників компаній, які є важливими для економіки. Для визначення підприємства таким воно має відповідати хоча б трьом із семи критеріїв, прописаних у постанові, каже у розмові з DW адвокат адвокатського об'єднання "АКТУМ" Ігор Мунтяну. А саме:

• загальна сума сплачених податків, зборів, платежів, за винятком митних, протягом попереднього року становить більше 1,5 мільйона євро;
• обсяг надходжень валюти, крім кредитів та позик, за попередній рік перевищує 32 мільйони євро;
• підприємство є в переліку державних компаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;
• відсутність заборгованості із сплати ЄСВ;
• розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року;
• підприємство є резидентом правового та податкового простору для IT-компаній "Дія.Сіті".

Мунтяну наголошує, що у разі відповідності критеріям право на бронь можуть мати компанії будь-яких галузей, а не лише ті, які забезпечують потреби Сил оборони. Водночас він звертає увагу на недостатній продуманості цих критеріїв, адже не всі бізнеси, які виконують важливі функції, їм відповідають. "Наприклад, більшість перевізників, які здійснюють міжнародні перевезення, - ФОПи і не мають права на бронювання", - каже він.

Кінцеве рішення про бронювання після профільного міністерства та погодження міністерством оборони ухвалює міністерство економіки. Саме воно у середині травня після оприлюднення наказу про бронювання працівників служби доставки Glovo, компанії Visa та букмекера Favbet Tec опинилося в епіцентрі скандалу. На тлі розголосу очільниця відомства Юлія Свириденко наказ скасувала.

Міністерство економіки не відповіло у визначений законом термін на запит DW із проханням роз'яснити принципи, за якими здійснюється бронювання в Україні. 

Читайте також: Мобілізація по-новому: результати перших днів​​​​​​​

Касири та піцайоли - критичні для економіки?

Утім, схоже, що подібні казуси, як у ситуації з бронюванням працівників Glovo, - досить масові. Про це, зокрема, свідчить категорія вакансій на сайті Work.ua, у яких роботодавці обіцяють бронювати від призову. За словами PR-менеджерки платформи Лесі Примакової, пропозиції роботи з такою опцією на порталі виділено в окремій категорії з 20 травня, щоб допомогти критично важливим, на думку держави, підприємствам закрити відкриті позиції в умовах дефіциту кадрів на ринку праці. І, схоже, такий підхід має ефект: за даними Примакової, кількість відгуків на вакансії із бронюванням у 1,3 раза вища, ніж на ті, що не передбачають такої опції.

Станом на вівторок, 4 червня, у розділі нараховувалося близько трьох тисяч пропозицій. Середня заробітна плата категорії - 19 тисяч гривень, при тому що середня загалом по ринку становить 20 тисяч, каже Примакова. Найбільшим попитом з боку роботодавців, які обіцяють бронювання, за її словами, користуються фахівці робітничих професій, яких традиційно бракує на ринку праці.

Читайте також: Як жінки замінюють чоловіків на ринку праці в Україні

Також бронювання персоналу обіцяють мережі супермаркетів "Сільпо", "Фора", THRASH!, NOVUS, маркетплейс Rozetka, компанія Okko, мережа магазинів техніки "Фокстрот" та подекуди ресторани. Серед пропонованих ними позицій у даній категорії - багато таких, які, на перший погляд, не виглядають критично важливими для функціонування держави, як-от пекарі піци, баристи, касири та кондитери.

І це на тлі того, що "Київський метрополітен" констатував дефіцит фахівців робітничих професій, зокрема через вплив мобілізації, та попередив про вимушене збільшення інтервалів руху поїздів.

Підприємства самі вирішують, кого бронювати

Як пояснила у розмові з DW адвокатка Поліна Марченко, така ситуація є наслідком того, що підстави для визначення підприємств критично важливими доволі широкі й регулюються не лише постановою уряду, але й рішеннями обласних держадміністрацій. До того ж власники бізнесу самі визначають перелік працівників для бронювання, додає адвокатка.

"Критеріїв, хто це має бути, нема. Це може бути як касир, так і якийсь кваліфікований спеціаліст, якого в Україні, скажімо так, три посади", - говорить Марченко.

Критика через непрозорість процедури бронювання в Україні

Брак прозорості у процедурі бронювання викликає критику в українському суспільстві, зокрема у Збройних силах України. На думку сержантки ЗСУ Аліни Сарнацької, у питанні бронювання бракує ефективної комунікації з боку держави, через що наразі процес виглядає хаотично. Військова не виключає, що нинішня модель може бути економічно обґрунтованою, але, на її думку, це необхідно роз'яснити суспільству. "Без цього створюється атмосфера, де легко розповсюджуються російські фейки. Бо там, де тонко, працює російський вплив у соцмережах з метою розхитування", - зазначає вона.

Журналіст та нині молодший сержант Збройних сил України Павло Казарін у нинішній процедурі бронювання вбачає дефіцит прозорості та соціальної справедливості, що своєю чергою, на його думку, відбивається на довірі до мобілізації. За словами військового, держава мусить "знайти баланс між наявністю людей, які тримають у руках зброю, і тих, які сплачують податки", та робити це відкрито.

"Якщо процес закритий і не є публічним, то завжди можна додати в перелік заброньованих тих людей, які там не повинні бути. І навпаки - якщо процес є публічним і прозорим, простір для корупційних дій зменшується в рази", - каже Казарін. На присутність корупційної складової у питанні бронювання в розмові з DW вказав також обізнаний представник бізнесу, який через чутливість теми волів зберегти анонімність. 

Європейська Бізнес Асоціація: Ситуація з персоналом критична

Критика лунає і з боку бізнесу. У Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) нинішню процедуру бронювання вважають неефективною для підтримки роботи економіки. За словами виконавчої директорки ЄБА Анни Дерев'янко, ситуація з персоналом у багатьох компаніях є критичною, зокрема через непрогнозованість та надмірну бюрократизованість механізму. Як вказала у розмові з DW Дерев'янко, бізнес стикається з проблемою мобілізації ключових співробітників у період поновлення бронювання, яке може тривати "місяцями". Натомість знайти їм заміну важко, особливо прозорим бізнесам, додає вона.

"Люди не йдуть на офіційні контракти, бо бояться того, що будуть мобілізовані до лав армії. Радше йдуть у ті компанії, які не сплачують податки та працюють неофіційно", - говорить виконавча директорка ЄБА. Унаслідок браку кадрів, продовжує вона, деяким компаніям доводиться призупиняти виробництво або ж закривати частину напрямів, що відбивається на економічному становищі держави та її обороноздатності.

Поширеність проблеми мобілізації тих, хто підлягає бронюванню, підтверджують також адвокати Ігор Мунтяну та Поліна Марченко. Оскільки бронювати можна лише співробітників з оновленими військово-обліковими документами, люди вимушені йти до територіальних центрів комплектування та соцпідтримки, пояснює Марченко.

"Поки людина не заброньована, її можуть мобілізувати, бо немає процедури попереднього бронювання. Це суцільна прогалина, яка породжує дуже великий корупційний ризик. Ті підприємства, які прийшли і домовились з ТЦК, - їхніх працівників не чіпають", - говорить адвокатка.

Вирішення проблеми мобілізації тих, хто підлягає броні, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський бачить у запровадженні електронного бронювання. Плани реалізувати таку ідею днями на форумі в Києві, за даними ЗМІ, анонсувала заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко. За її словами, після ухвалення відповідної постанови така функція з'явиться на порталі "Дія".

Альтернативні моделі бронювання

Утім, запровадження електронного бронювання - не єдина пропозиція удосконалення процедури, які розглядаються в Україні. За даними голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, окрім нинішньої моделі, обговорюються ще чотири варіанти. Зокрема, бронювання працівників шляхом лотереї - за аналогією з американською системою призову під час Другої світової війни.

"По суті, американські чоловіки призивались, якщо випадково згенероване число співпадало із цифрами з їхньої дати народження", - пояснив Наталуха ідею голови податкового комітету Данила Гетманцева. Утім, бізнес-спільнота таку ідею всерйоз не сприймає, каже Дерев'янко.

На думку Вишлінського, найкраще інтересам економіки відповідає модель із бронюванням співробітників, офіційний дохід яких перевищує 35 тисяч гривень. За даними Наталухи, її авторами є міністерство економіки та Офіс президента разом з експертами.

"Це точно вплине на "відбілювання" тіньової зайнятості. Будуть демонтувати схеми з офіційними виплатами мінімалки, а решти - готівкою, фейкові ФОПи, які насправді є штатними працівниками, що одразу дасть додаткові доходи до бюджету", - каже Вишлінський. Крім того, він переконаний, що ця тенденція збережеться і після війни, адже податкова розумітиме: "якщо ці люди з'явилися, то вони й надалі нікуди не мають діватися".

Менш привабливою виконавчому директору ЦЕС видається ідея економічного бронювання співавторства Дмитра Наталухи. Модель полягає у сплаті роботодавцем додаткового військового збору у 20 тисяч гривень щомісяця за кожного заброньованого працівника. "Це не передбачає офіційну зайнятість людей та обмін інформацією (між податковою та реєстром військовозобов'язаних. - Ред.) та виглядає як грошова "відмазка" від армії", - каже Вишлінський.

З останнім погоджується і військовослужбовець Ілля Власюк, який категорично проти визначення цінності працівника для суспільства лише за рівнем його доходу. "Вочевидь, працівник ЖКГ робить більший внесок у загальний добробут, аніж високооплачуваний маркетолог. Але гроші вони отримують різні", - каже Власюк.

Крім того, такі підходи видаються йому "вкрай неетичними", адже в армії воюють поруч "і бідні, і багаті, і власники засобів виробництва, і наймані працівники". "Тому такий варіант, коли для заможних людей цей почесний обов'язок (військова служба. - Ред.) був би необов'язковим, вочевидь би збільшив соціальну напругу у суспільстві", - вважає військовий. На ризики такого підходу вказав і Павло Казарін.

Для бізнес-спільноти напрямок економічного бронювання видається життєздатним, проте потребує детального опрацювання, зазначає виконавча директорка ЄБА Анна Дерев'янко. Вона стверджує, що досі жодна з моделей не розглядається владою серйозно та не обговорюється з бізнесом, коли, на її думку, настав час переходити до конкретних рішень.

"Вони всі будуть непрості, але треба сідати за стіл перемовин та знайти золоту середину між потребами армії в людях і економіки, яка також має працювати, щоб було за що купувати амуніцію, зброю, платити заробітну плату військовим та розвивати інфраструктуру", - зазначає Дерев'янко.

За даними голови підкомітету Верховної Ради з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федора Веніславського, уряд вже готує зміни до процедури. За його словами, наразі опрацьовується перелік спеціальностей і посад, які не підлягатимуть призову до ЗСУ. У такий спосіб, як пояснив Веніславський, бронюватимуть професії, а не конкретних людей. "За нашою інформацією, буквально на наступному тижні має з'явитися відповідна постанова, де максимально повно і максимально, на наш погляд, з урахуванням ідеї справедливості буде визначено процес і категорії, критерії бронювання", - додав Веніславський у коментарі Times of Ukraine.