Національний олімпійський комітет (НОК) України категорично не підтримує "допуск спортсменів із Росії та Білорусі до участі в Олімпійських іграх, навіть у нейтральному статусі". Про це йдеться в письмовій відповіді пресслужби НОК на запит DW з проханням прокоментувати дискусію навколо допуску до участі в Зимовій Олімпіаді деяких російських спортсменів у нейтральному статусі. "Формула "нейтральних спортсменів" (тобто участь без прапора, гімну, назви країни та під суворими умовами, як це пропонує МОК) не знімає факту того, що це держави-агресори. Поки триває війна проти України, присутність російських та білоруських спортсменів на міжнародних спортивних змаганнях суперечить самим цінностям олімпійського руху", - зазначили в НОК.

Там також запевнили, що й надалі послідовно відстоюватимуть "цю позицію на всіх міжнародних майданчиках". Крім того, НОК України разом із міністерством молоді та спорту та національними федераціями регулярно надсилає листи до Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та відповідних міжнародних федерацій із доказовою базою причетності та порушень критеріїв нейтральності окремими російськими та білоруськими спортсменами, вказали у відповіді НОКу. 

ЗМІ викрили "плями" в нейтральності декого з російських атлетів на Олімпіаді

Минулого тижня в ЗМІ та спортивній спільноті спалахнула дискусія щодо допуску декого з російських атлетів до цьогорічних Зимових Олімпійських ігор у Мілані та Кортіна-д'Ампеццо. Причиною підвищеної цікавості журналістів стали ухвалені раніше відповідні рішення МОК.

Щодо участі російських спортсменів в Олімпійських іграх існують досить жорсткі й недвозначні вимоги самого ж МОКу. Так, атлети з Росії можуть брати участь в олімпійських змаганнях лише як нейтральні індивідуальні учасники, за умови, що вони жодним чином не підтримували й не підтримують війну в Україні. Однак опублікований минулого тижня резонансний матеріал британського мовника Бі-Бі-Сі поставив під сумнів, що ці вимоги справді діють і надалі та спричинив дискусії в олімпійському та спортивному середовищі.

МОК під керівництвом нової президентки Кірсті Ковентрі допустив до участі в цьогорічній Олімпіаді 13 спортсменів і спортсменок з Росії. Їм дозволено виступати лише як нейтральним учасникам, тобто без прапора, без гімну та без національної ідентичності. Крім того, підставою для самого допуску до участі у змаганнях став перелік досить жорстких критеріїв, який виключає будь-які зв’язки з військовими структурами або пропагандистською діяльністю РФ.

Утім, матеріали розслідування Інституту розвідки Molfar - української аналітично-освітньої платформи - та журналіста Артема Чудолєєва, що їх опубліковало Бі-Бі-Сі, серйозно компрометують чотирьох російських спортсменів, котрі отримали від МОК дозвіл на участь в Олімпіаді-2026.

Чотири випадки викликають занепокоєння в Україні

Згідно з оприлюдненими матеріалами, фігурист Петро Гуменник, лижники Савелій Коростельов і Дар’я Непряєва, а також ковзанярка Ксенія Коршова підозрюються в тому, що вони щонайменше опосередковано підтримують позицію Кремля щодо агресивної війни проти України.

За даними видання, Гуменник виступав на заходах на окупованих українських територіях і долучався до ініціатив на підтримку родин російських військових. Коростельов, як стверджується, вподобав у соціальних мережах контент, дружній до Путіна та близький до військової тематики, тоді як Коршова позначала пости, що підтримують війну. Щодо Непряєвої, то, за наявною інформацією, у 2022 році вона брала участь у тренувальному зборі на анексованому Росією всупереч міжнародному праву Кримському півострові.

В Україні все це викликає серйозне занепокоєння. Скелетоніст Владислав Гераскевич, який ніс український прапор на церемонії відкриття Олімпіади-2026, ще до початку Ігор висловився досить недвозначно щодо цього: "Готуватися до змагань на окупованих територіях або підтримувати війну в соціальних мережах - це точно не означає бути нейтральним. Вони такими не є".

Крім того, міністерство оборони України спільно з міністерством молоді та спорту оприлюднило список із 15 російських спортсменів, які, попри відкриту підтримку війни та роботу в російських силових структурах, намагалися брати участь у міжнародних змаганнях.

МОК мовчить - але є питання до очільника FIG Ватанабе

Сам МОК досі утримався від чітких і розлогих коментарів. Так, у відповідь на запит BBC у МОК заявили, що не коментують окремі випадки. Відповідна комісія у складі Ніколь Хувертс, Пау Газоля та Морінарі Ватанабе "перевірила спортсменів згідно з рішенням Виконавчого комітету та визначених ним принципів".

Однак саме Ватанабе нині опинився в центрі уваги через відео, на якому його зафіксовано в березні 2025 року в Москві - пліч-о-пліч із російським олімпійським чемпіоном зі спортивної гімнастики та відкритим прихильником війни проти України Нікітою Нагорним.

Очолювана Ватанабе Міжнародна федерація гімнастики (Federation Internationale de Gymnastique, FIG), пояснила, що цей візит відбувся "через кілька днів після його поїздки в Україну" і мав на меті лише "висловити підтримку спортсменам з обох сторін, які постраждали від війни".

Повернення Росії на міжнародну спортивну арену стає дедалі реалістичнішим

Поки ці питання залишаються без відповіді, Росія загалом намагається повернутися на велику спортивну арену. Відсторонення від Олімпійських ігор 2024 року в Парижі було прямим наслідком агресивної війни - так само як і повторне недопущення до змагань в Італії.

Однак за лаштунками дедалі частіше з'являються ознаки того, що МОК працює над реінтеграцією Росії, можливо, вже з прицілом на Літню Олімпіаду в Лос-Анджелесі 2028 року.

Ковентрі наголосила в Мілані, що МОК повинен "зберігати спорт нейтральним простором, у якому кожен спортсмен може вільно виступати, не зазнаючи впливу політики чи розколів, спричинених урядами", навіть якщо наразі "немає жодного графіка" щодо вирішення російського питання.

Насамперед федерації єдиноборств і зимових видів спорту впродовж останніх місяців зробили кроки до реінтеграції росіян, допустивши до змагань російських спортсменів - частково повністю, частково в нейтральному статусі. Президент ФІФА Джанні Інфантіно також нещодавно не виключив повернення російських футбольних команд до міжнародних змагань.

Водночас Гераскевич застеріг від небезпечної нормалізації: "Це справді сумно, - сказав він у коментарі німецькому виданню Süddeutsche Zeitung. - У мене складається враження, що МОК і особливо менші федерації дедалі більше піддаються тиску з російського боку, і що справа вже не в критеріях чи принципах, а лише в тому, щоб повернути ці країни та їхніх спортсменів".

Київ закликав зберегти обмеження для росіян і білорусів

Так само два українські міністри - міністр молоді та спорту Матвій Бідний і міністр закордонних справ Андрій Сибіга - у день відкриття Олімпіади в Мілані спільно закликали міжнародні спортивні організації зберігати чинні обмеження щодо участі спортсменів РФ та Республіки Білорусь у міжнародних змаганнях.

"Будь-яке пом'якшення обмежень для спортсменів держав-агресорів є неприйнятним", - наголосили обидва українські урядовці у своєму заклику, де вони нагадали МОК про сотні вбитих унаслідок російської агресії українських атлетів і спортсменів.