У Києві хочуть ухвалити новий варіант перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ECRML). Українська сторона стверджує: некоректний переклад хартії, яку Верховна Рада ратифікувала понад 20 років тому, дав можливість проросійським силам у тодішньому парламенті безпідставно внести російську мову до переліку мов, які потребують особливого захисту в Україні.

Проєкт закону 14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з оновленням офіційного перекладу хартії регіональних або міноритарних мов" мав бути винесений на голосування Верховної Ради минулого тижня. Проте, як повідомив голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, цей законопроєкт було знято з розгляду нібито під тиском представників Єврокомісії та експертів Ради Європи.

Що не так з українським перекладом Європейської мовної хартії і чому це викликало такий гучний резонанс, з'ясовувала DW.

Що саме захищає Європейська мовна хартія?

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин була створена під егідою Ради Європи (РЄ) у 1992 році для того, щоб захищати мовне розмаїття Європи. Для цього в ній визначено низку заходів, які влада країни, що ратифікує хартією, зобов'язана вжити для того, аби сприяти розвиткові регіональних мов у всіх сферах громадського життя. 

У пояснювальній записці до хартії уточнюється, що її мета - захищати мови, "які перебувають під загрозою зникнення", а не "лінгвістичні меншини", і тому зосереджена на "культурному вимірі"  використання регіональних мов і "не встановлює жодних індивідуальних чи колективних прав" для їх носіїв. Хартія не визначає, які саме мови повинні захищатися. Це самостійно вирішує кожна країна-підписантка у спеціальному ратифікаційному законі, який ухвалюють національні парламенти.

На сьогодні Європейську мовну хартію ратифікували 25 з 46 країн-членів РЄ. Україна ратифікувала її у 2003 році. Проте, за словами співкоординатора руху "Простір свободи" Тараса Шамайди, переклад тексту хартії, на основі якого ухвалювався ратифікаційний закон, був неправильний. "Неправильно була перекладена сама назва Хартії та її основний термін", - зазначив Шамайда у коментарі DW.

Йдеться про термін "minority languages", який було перекладено як "мови меншин", хоча насправді у хартії йдеться про "міноритарні мови", наголошує експерт. За його словами, ця помилка перекладу дала змогу проросійським силам Верховної Ради часів президента Леоніда Кучми вписати до ратифікаційного закону та визначити як мови, що потребують особливого захисту, перелік із 13 мов "національних меншин", серед яких опинилася і російська. "Тобто ратифікаційний закон сформульовано таким чином, що хартія захищає в Україні мови національних меншин, а не самі міноритарні мови", - пояснює Шамайда.

Читайте також: Мовна омбудсманка: Потенціал самоукраїнізації вичерпався

"Свідома маніпуляція, з якої стирчать "російські вуха"?

Деякі українські політики та експерти переконані, що помилка в перекладі термінів хартії - не випадковість, а "шахрайство". "Її український текст виявився навмисно перекрученим перекладом - його зробили з російського варіанту, який навіть не був мовою оригіналу, бо офіційні мови оригіналу хартії - англійська та французька", - написав у соціальній мережі Facebook народний депутат України Микита Потураєв. 

Тарас Шамайда також переконаний, що це була "абсолютно свідомо зроблена маніпуляція", з якої стирчать "російські вуха". Він нагадує, що на момент ратифікації ECRML адміністрацію президента Кучми очолював одіозний Віктор Медведчук, який вже тоді був осередком російського впливу в Україні. "Єдиною метою тих сил, які просували цей ратифікаційний закон, було сприяння московській політиці русифікації України.  Серед інших інструментів просування російської й витіснення української мови з України використали, зокрема, і хартію", - вважає експерт.

Джерело: "Перекладач міг не мати належної кваліфікації"

DW не вдалося знайти підтвердження того, що український переклад хартії був буквальним перекладом російського варіанту. До речі, Росія мовну хартію не підписала і не ратифікувала. Більше того, на сайті Ради Європи можна ознайомитися з копією оригіналу українського перекладу з печаткою МЗС України, на якому вказано: "Переклад з англійської мови".

Професійний перекладач, який понад 20 років працює в європейських інституціях і знає кілька слов'янських мов, на умовах анонімності на прохання DW підтвердив, що, ймовірно, головну термінологію хартії перекладено українською неправильно. Проте він припустив, що причиною цього могла бути недосвідченість перекладача саме в юридичних перекладах. "Ти можеш бути, наприклад, висококваліфікованим синхроністом, але для перекладу юридичних документів потрібна спеціальна підготовка, знання контексту і, ймовірно, навіть експертна дискусія з приводу того, якими мають бути відповідники до тих чи тих термінів французькою або англійською мовами", - сказав він.

Читайте також: РФ виключила українську мову зі шкільної програми

Правові та політичні наслідки хибного перекладу

Некоректний український переклад хартії дав підстави не лише внести до ратифікаційного закону 2003 року словосполучення "національні меншини", а й згадати в переліку мов, які Україна зобов'язується посилено захищати, окрім російської, наприклад, мови таких нацменшин, як грецької та єврейської. "Як визначити, якою є мова грецької меншини в Україні? Захищається новогрецька мова, румейська мова (походить від середньовічної грецької мови. - Ред.) чи урумська (тюркська мова греків Надазов'я. - Ред.)? А мова єврейської меншини? Захищається іврит чи ідіш - чи обидві?" - запитує Шамайда. Нардеп Микита Потураєв вказує на неправомірність внесення до цього списку й "фіктивної "молдавської" мови".

Окрім того, ратифікація хартії саме у такому трактуванні виявилася бомбою задовільненої дії, бо у 2012 році текст саме цього документу став підвалиною для скандального закону "Про основи державної мовної політики", широко відомого як "закон Колесніченка-Ківалова" за прізвищами його авторів - одіозних парламентарів-регіоналів та поплічників експрезидента Віктора Януковича. Закон значно розширював вживання російської мови в усіх сферах життя в Україні. "Той закон фактично використав ідеї хартії як інструмент подальшої русифікації України", - вважає Микита Потураєв.

На необхідності привести у відповідність з оригіналом український переклад Європейської мовної хартії неодноразово вказували не лише експерти та громадськість, а й державні органи України, зокрема, міністерство юстиції. За словами активіста Тараса Шамайди, у 2021 році Конституційний суд зобов'язав український уряд і парламент "навести з цим лад, застосувати правильний переклад і внести необхідні законодавчі зміни".

Читайте також: Українізацію не зупинити, проте компроміси будуть

Згідно з підготовленим законопроєктом, назва ратифікаційного закону має звучати так: "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов". Оновлено й перелік мов, до яких застосовуватиметься хартія. З нього зникли молдовська та російська мови, бо, як зазначив Потураєв, остання не зазнає в Україні "жодних утисків чи загроз" і захищати треба "не російську мову, а від неї". Натомість до переліку додалися новогрецька, румейська, урумська, чеська, ідиш та іврит.

Брюссель і Страсбург проти?

Проте, як стверджує Микита Потураєв, противники нової редакції перекладу Європейської хартії з'явилися у Раді Європи та Європейські Комісії. Народний депутат у своєму дописі на Facebook розповів, що вже вдруге "невідомі експерти РЄ", які нібито консультують Єврокомісію у переговорному процесі про вступ України до ЄС за першим кластером "Основи", "змусила віцепрем'єр-міністра з питань євроінтеграції Тараса Качку" застосувати свій вплив для того, аби законопроєкт №14120 було знято з розгляду Верховної Ради. Бо нібито у разі його ухвалення "скорочення" переліку захищених мов, тобто вилучення з нього російської мови, заблокує переговори щодо членства України в ЄС", написав Потураєв.

З проханням прокоментувати цю інформацію DW звернулася до пресслужби Ради Європи. Але там відповіли, що не коментуватимуть заяви народного депутата України, і порадили уважно читати текст хартії та пояснювальну записку до неї.

Запит з проханням повідомити, чи був законопроєкт щодо законодавчих змін, пов'язаних з оновленим перекладом Європейської мовної хартії, предметом переговорів віцепрем'єра Тараса Качки у Брюсселі та підтвердити, що експерти РЄ залученні до переговорного процесу про вступ України до ЄС, DW надіслала і у пресслужбу Єврокомісії. Там обіцяли надати відповідь, але на момент публікації матеріалу вона так і не надійшла. В офісі віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України теж поки не відповіли на запит DW.