Напередодні саміту НАТО розставлено всі крапки над "і": запрошення України до альянсу не буде, але країни-члени готові на більше, ніж новий Бухарест-2008.
Реклама
Президент України Володимир Зеленський приїде на саміт НАТО у Вільнюсі, повідомив генсек альянсу Єнс Столтенберг 7 липня в Брюсселі на пресконференції, що передує зустрічі. Отже візит відбудеться. І це при тому, що раніше Київ неодноразово наголошував: Зеленський поїде на саміт тільки в тому разі, якщо Україні пообіцяють щось конкретне, що наблизило б її до НАТО. Столтенберг уже давав зрозуміти, що запрошення поки що не буде, але що ж тоді альянс запропонує Україні?
Приїзд Зеленського - добрий знак, який демонструє, що саміт не розчарує українців і що, крім членства, будуть інші сфери, в яких Україна залишиться задоволеною, прогнозує віцеголова міжнародного аналітичного центру Globsec у Брюсселі Роланд Фройденштайн (Roland Freudenstein).
Запрошення України до НАТО: справа у формулюванні
"Мені хотілося б, щоб литовці вписали цей саміт НАТО у підручники історії", - сказав DW радник глави офісу президента України Михайло Подоляк. Він очікує, що лідери країн Північноатлантичного альянсу 11-12 липня чітко заявлять, "що Україна буде невід'ємною частиною НАТО де-юре, оскільки де-факто ми і так вже є частиною системи НАТО". Таке рішення український чиновник вважає необхідним і "фундаментально правильним", оскільки, на його переконання, питання про членство України в альянсі настав час закрити: "І добудувати остаточно систему загальноєвропейської безпеки, бо без України це виглядало б дивно, враховуючи головного опонента Європи - Російську Федерацію путінського типу".
Що анонсує Столтенберг? Він сподівається, що "лідери підтвердять, що Україна стане членом НАТО" та сформулюють своє бачення майбутнього альянсу та сильнішої України. Союзники зараз консультуються щодо комюніке саміту і відточують його формулювання, "у тому числі про те, як просунути Україну до мети стати членом альянсу", зазначив його генсек. Він не вдавався до подробиць, пояснивши, що рішення буде оприлюднено після того, як 31 член НАТО і Швеція схвалять текст і підпишуть заяву.
На думку Подоляка, на саміті потрібно зафіксувати не лише сам факт того, що Україна вступить до НАТО, а й визначитися з термінами цієї процедури, яка має бути прискореною як для Фінляндії та Швеції. "Інші питання буде винесено за дужки. Зафіксують, що ми розуміємо, що під час війни, звичайно ж, членом НАТО Україна не стане, але водночас вкажуть чітку дорогу з чіткими календарними датами", - вважає радник глави офісу українського президента.
Приємних сюрпризів для України на саміті не буде, каже Фройденштайн. Втім, неприємних - теж. "Я думаю, там буде не просто підтвердження Бухарестської декларації 2008 року про те, що Україна в якийсь момент стане членом НАТО, а й сильніші формулювання", - говорить він. Наприклад, "ми визнаємо прагнення України стати повноправним членом НАТО у близькому майбутньому" чи щось подібне.
І це, на його думку, найменший спільний знаменник, до якого можуть прийти члени НАТО. "Усі ми знаємо, що вони розходяться у своєму ставленні щодо прийняття України, але навіть ті країни, які виступають за запрошення Києву, вважають за важливе зробити хоча б спільну заяву. Тому що інакше Захід виглядатиме розколотим, - пояснює аналітик. - А цього ніхто не хоче показувати на публіці, тож їхнім мінімальним спільним знаменником буде формулювання "Бухарест плюс".
Київ також розраховує, що у вільнюський саміт започаткує "більш глибинну юридичну інтеграцію" України до альянсу, яка виявиться у підвищенні статусу Комісії Україна-НАТО до рівня Ради Україна-НАТО. Більш того, перше засідання цього нового органу вже заплановано на 12 липня, про що свідчить офіційна програма саміту. У ньому візьмуть участь лідери країн альянсу та Швеції, а також Столтенберг та Зеленський.
Генеральний секретар НАТО пояснив, що рада буде майданчиком "для кризових консультацій та прийняття рішень", який дозволить Україні та альянсу більше й тісніше співпрацювати, зближуватися та "разом вирішувати всі питання, які стосуються нашої безпеки". Перевага полягає не лише в тому, що рада буде наділена повноваженнями ухвалення рішень, а й у тому, що якщо виникне якась термінова тема чи загроза, Україна або її партнери можуть скликати термінове засідання.
На відміну від Комісії Україна-НАТО, у раді Україна матиме такі ж права, як і члени альянсу, і такі ж можливості для консультацій. Крім того, новий орган зможе розвивати складнішу структуру, наприклад, створювати підкомітети. Такий устрій дозволить поглибити відносини України та НАТО, переконаний Столтенберг.
Політолог Фройденштайн не вважає це нововведення таким важливим: "Я не бачу ні значної додаткової цінності Ради Україна-НАТО, ні її суттєвих відмінностей від комісії. Не думаю, що Зеленський їде на саміт заради ради". Він вважає, що Київ більше цікавить конкретика у сфері постачання озброєнь, наприклад деталізація програми з надання винищувачів F-16 та коаліція протиповітряної оборони у форматі "Рамштайн плюс".
Реклама
Збільшення військової допомоги Україні
Українська влада справді сподівається на визначення пріоритетів та прискорення постачання зброї, а також на спрощення бюрократичних процедур при наданні озброєнь Україні. Тобто Київ виходить з того, що результатом саміту у Вільнюсі стане зростання обсягів та швидкості поставок для ЗСУ, наголосив Михайло Подоляк.
По суті, сьогодні стратегічно не має значення, пообіцяє Німеччина ще десять "леопардів" або два, кажуть експерти. "Стійкий потік зброї в Україну залежить від збільшення виробництва на Заході, і там вже є декларації про наміри, але сталося поки що дуже мало - і це є вирішальним", - упевнений Фройденштайн. Чи будуть західні уряди та ЄС колективно перерозподіляти ресурси для фінансування нових закупівель озброєнь та нарощування їх виробництва - от у чому головне питання, вважає він. Але саміт у Вільнюсі не стосується оборонної промисловості.
Зі свого боку, Єнс Столтенберг пообіцяв, що у Вільнюсі союзники ухвалять рішення про створення програми досягнення повної функціональної сумісності України та НАТО. На цю багаторічну програму підтримки буде виділено суттєві кошти з головною метою - завершити масштабний перехід ЗСУ від радянських стандартів, оснащення, процесів та доктрин до західних. "Таким чином ми ще наблизимо Україну до НАТО", - упевнений Столтенберг.
Так НАТО демонструє свої наміри довгострокового військового та оборонного співробітництва та взаємодії з Україною, наприклад, щоб через п'ять-десять років створювати спільні оборонні структури, вважають спостерігачі.
За словами генсека альянсу, союзники мають забезпечити Україні надійні механізми безпеки, щоб після закінчення війни Росія не атакувала її знову. За даними НАТО, деякі його члени готові надати Україні двосторонні гарантії безпеки, які стануть доповненням до спільної стратегії.
Двосторонні гарантії можуть бути корисними на час відсутності консенсусу в НАТО, погоджується Фройденштайн, але зрештою як механізм безпеки України спрацює лише захист за П'ятою статтею НАТО. "І я переконаний, що це станеться. Якщо ми хочемо допомогти Україні стати процвітаючою демократією, їй треба вступити до ЄС. А це буде можливим лише, якщо вона стане членом НАТО", - підсумовує експерт.
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.