Після того як Європарламент проголосував за продовження безмитного режиму для українських товарів ще на рік, у Європарламенті в середу, 10 травня, відбулися дебати про ввезення агропродуктів із України. Брюссель готовий і надалі підтримувати українську економіку, проте скарги на ситуацію на ринку ЄС через його перенасичення українською сільгосппродукцією не припиняються. І це попри те, що Єврокомісія запровадила тимчасові обмеження на імпорт чотирьох українських товарів у п'ятьох сусідніх з Україною країнах.

В обговоренні в Європарламенті брали участь представники Ради ЄС та Єврокомісії, на чию адресу звучали як похвали, так і жорстка критика, аж до заклику до єврокомісара з сільського господарства піти у відставку через неспроможність. 

Розвинути інфраструктуру для транзиту зерна з України

Однак у кількох пунктах багато депутатів все ж таки зійшлися на думці. Перше - допомога Україні має залишатися пріоритетом для Євросоюзу. Друге - щоб справді допомогти українцям і не нашкодити при цьому власним фермерам, Євросоюз має не просто відкрити кордони для української продукції, а й вибудувати солідну інфраструктуру для її транзиту. Це означає вивести існуючі "лінії солідарності" на новий рівень, вважають євродепутати. Особливо враховуючи близьке завершення терміну чорноморської "зернової угоди" та небажання продовжувати її з боку Росії, яка з початку війни блокує українські порти. Саме звідти традиційно вирушало на експорт 90-95 відсотків українського врожаю. 

Читайте також: "Зернову угоду" можуть продовжити на два місяці - очільник МЗС Туреччини

"Російські політики не приховують, що хочуть витіснити Україну зі світових ринків і замінити український експорт своїм", - заявив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. Він нагадав, що санкції Заходу щодо РФ не поширюються на зерно і Москва цим користується. У 2022 році Росія експортувала 15 мільйонів тонн зерна, а в 2023-му має намір експортувати 25 мільйонів тонн, зазначив він. 

Навіщо Брюсселю пропонують скуповувати українську пшеницю? 

У зв'язку з цим депутати запропонували Єврокомісії радикальне рішення: закуповувати українське зерно, зокрема пшеницю, зберігати її в країнах ЄС та передавати як гуманітарну допомогу країнам в Азії та Африці. За це виступив, наприклад, голова комітету Європарламенту із сільського господарства, німецький депутат Норберт Лінс (Norbert Lins). Він попросив Єврокомісію призначити спеціального представника або створити робочу групу для цих цілей і почати експортувати "гуманітарне зерно" якнайшвидше, щоб тим самим подати сигнал фермерам у сусідніх з Україною Польщі та Румунії, які бояться появи дешевшого українського збіжжя на їхніх внутрішніх ринках. 

Стандарти Євросоюзу сприяють постійному підвищенню якості сільськогосподарської продукції в його країнах, піклуються про споживачів і навколишнє середовище, але європейські фермери, які їх дотримуються, не в змозі конкурувати з українськими, на яких ці стандарти не поширюються, через ціни, підкреслив румунський депутат Влад-Маріус Ботош. Тому єдиний вихід із такої ситуації - українське збіжжя має доставлятися на свої традиційні ринки, а для цього Єврокомісія має сприяти їхньому ефективному транзиту. Депутатка з Іспанії Клара Агілера Гарсіа наголосила, що це не лише Азія та Африка, а й її країна, для якої українське зерно є вкрай важливим, особливо враховуючи минулорічну посуху. 

ЄС має підготуватися до вступу України

Те, що сталося на ринку в ЄС, - це приклад того, що буде із сільським господарством після вступу України, вважають багато парламентарів. Саме тому Євросоюзу потрібна сільськогосподарська стратегія, яку Єврокомісії слід розробити разом із парламентськими комітетами. ЄС має бути повністю готовим до прийому нових членів - України та Молдови, наголошують депутати, а отже необхідно підготувати і його сільськогосподарську політику. Вона має враховувати, наприклад, перехідний період для нових членів та заходи щодо зміцнення стійкості та конкурентоспроможності ферм у ЄС. 

Єдиний ринок Євросоюзу було відкрито для зернових із України ще рік тому, також рік тому ЄС відкрив "лінії солідарності", нагадав латвійський депутат Андрюс Кубілюс, і ці інструменти працювали без проблем до весни 2023 року. Що ж сталося? 

"Світова ціна на пшеницю до війни становила 200 доларів за тонну, у середині минулого року вона досягла 400 доларів за тонну, - пояснив він. - Європейські фермери були щасливі та розраховували, що ціна зросте ще більше, але цього року вона пішла вниз, як і ціни на нафту, газ та добрива. Нині вона впала до 250 доларів за тонну. Фермери незадоволені, передбачений прибуток випарувався. Вони почали шукати, хто може її компенсувати, і ЄС це зробив". Українське зерно не має жодного стосунку до цієї глобальної динаміки, впевнений Кубілюс. "Мені як європейцю соромно, що деякі країни-члени Євросоюзу поводяться так, що складається враження, що недоотриманий прибуток для них важливіший за виживання України", - резюмував він. 

Польща та українське зерно

За даними ЗМІ, деякі компанії, близькі до польського уряду, розбагатіли саме завдяки цій ситуації, заявила депутатка з Польщі Роза Тун та Хоенштайн. Вона повідомила, що польська опозиція порушувала це питання ще 2022 року, прогнозуючи, що заходи ЄС неминуче призведуть до падіння цін. "Фермери були обдурені вашими політичними поплічниками", - сказала вона єврокомісару із сільського господарства Войцеховському, який представляє правлячу в Польщі націонал-консервативну партію "Право і справедливість", відому своєю антиєвропейською риторикою. 

Польський уряд не інвестував у залізничну інфраструктуру для перевезення зерна, заявив інший польський євродепутат Марек Белка. "Проблема у бездіяльності з боку уряду, який починає цікавитися проблемами фермерів лише тоді, коли вони починають протестувати", - сказав він, закликавши польський уряд "співпрацювати з ЄС, а не весь час із ним сперечатися". 

"Польща має чотири мільярди євро профіциту в торгівлі з Україною, при тому що у всього Євросоюзу загалом - мінус два мільярди. Так ось, завдяки Польщі ЄС має плюс два мільярди", - заявив ще один поляк у Європарламенті Домінік Тарчинські. На його думку, Польща таким чином "рятує Іспанію, ЄС і зміцнює свою країну", оскільки ці чотири мільярди євро йдуть "польським сім'ям та соціальним програмам". 

Єврокомісія обіцяє діяти

Єврокомісар Войцеховський зазначив, що українські крупи не досягли традиційних ринків у ЄС, таких як Італія, Португалія, Іспанія. "Там, де був попит на транзит, зерно відійшло, а там, де не було попиту на транзит, зерно залишилося", - констатував він. Проте, за даними Брюсселя, експорт пшениці з Євросоюзу до "найменш розвинених країн" збільшився на 50 відсотків у 2022 році порівняно з 2021 роком. 

Від імені Єврокомісії Войцеховський пообіцяв полегшення подальшого транзиту українського збіжжя. Цілі Брюсселя - зниження логістичних витрат, покращення координації транзиту, інфраструктури та обладнання в портах, відвантажувальних терміналах та пунктах перетину кордону на "лініях солідарності", пояснив єврокомісар. 

При цьому він не виключив розширення заходів захисту ринку та відновлення тарифних квот для України на м'ясо птиці, яйця та цукор, але попередив, що все залежить від результатів дослідження, яке зараз проводить Брюссель. 

Як би там не було, у ситуації, що склалася, винна тільки Росія, резюмував він, а Україна бореться "за свою і нашу з вами свободу".