"З приходом нової команди до міністерства оборони з'явилася реальна спроба змінити правила, за якими роками жила військова система. Я вдячний команді за те, що вона взялася за цю роботу і не побоялася торкнутися речей, які система звикла обходити мовчанням", - написав на своїй сторінці у Facebook комаднувач Угруповання об'єднаних сил Збройних сил України (ЗСУ), генерал-майор Михайло Драпатий у четвер, 16 липня.

Того дня одночасно відбувалось кілька подій - Верховна Рада голосувала за новий уряд, колишній міністр оборони Михайло Федоров на брифінгу звітував про пів року на посаді й відверто коментував свій конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а українці протестували біля офісу президента в столиці й у інших містах України.

Понад тисяча людей вийшли на підтримку колишнього очільника міноборони. Лунали й заклики до звільнення головнокомандувача: "Сирський - у відставку, Драпатий - головком, Федоров - міністр оборони" та "Вимоги зросли: Федоров, Драпатий".

Про Драпатого згадав і Федоров під час свого брифінгу - в контексті "ізоляції та інтоксикації тих, хто розвивається" у війську, на яку скаржився колишній очільник міноборони. Мовляв, Драпатий уже має три догани, а після слів Федорова може отримати ще одну.

Драпатий: Міноборони стало партнером війська

"Армії потрібні зміни, але без справедливості жодні зміни не матимуть сенсу для людей, які щодня тримають на собі цю війну", - уже після брифінгу Федорова написав Михайло Драпатий і визнав, що наразі чимало командирів працюють в умовах опору.

Однак, за його словами, протягом останніх пів року, коли міноборони очолював Михайло Федоров, відомство стало партнером війська. "Взаємодія між військами і міноборони стала іншою, - запевнив Драпатий. - З'явилася готовність чути командирів, швидше ухвалювати рішення і підтримувати зміни, які народжуються у підрозділах".

Він додав, що чимало з цих змін було впроваджено "всупереч системі, а не завдяки її роботі", про що на своєму брифінгу говорив Федоров. "Командир не має права мовчати про проблеми, особливо коли їхня ціна вимірюється втраченими можливостями, часом і людськими життями", - написав він й наголосив на необхідності чесно говорити про проблеми, аби вони "переставали бути звичною частиною служби".

"Трансформація сил оборони не може завершуватися разом зі зміною міністра, команди або керівника окремого напряму, - підсумував Драпатий. - Ми воюємо за країну, в якій справедливість не залежить від прізвища, посади чи наближеності до керівництва".

"Я служу в ЗСУ 26-й рік, - писав про себе Драпатий. - І за цей час армія давно стала для мене не посадою, званням чи окремим етапом життя. Це справа, якій я віддав все і за яку відчуваю особисту відповідальність".

Драпатий дійсно має переважно позитивну репутацію у війську. Його допис зібрав понад 27 тисяч реакцій та сотні коментарів підтримки, зокрема від військовослужбовців.

Хто такий Михайло Драпатий

Михайло Драпатий - генерал-майор, командувач Угруповання об'єднаних сил й колишній командувач Сухопутних військ ЗСУ. Має низку нагород, зокрема є повним лицарем "ордена Богдана Хмельницького" і "Хреста бойових заслуг".

Як йдеться у довідці на сайті Харківської облради, Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 2004 році випустився з Харківського інституту танкових військ й почав службу в 72-й окремій механізованій бригаді.

Навесні 2014 року Драпатий командував 2-м механізованим батальйоном бригади, яка брала участь в антитерористичній операції на сході України. Став відомим завдяки епізоду в Маріуполі, де на бойовій машині піхоти перескочив через барикаду проросійських бойовиків. Окрім того, виводив українських військових із оточення під Ізвариним на українсько-російському кордоні.

Під час АТО Драпатий також служив начальником штабу, першим заступником командира 30-ї окремої механізованої бригади, яка воювала в Авдіївці та Ясинуватському району Донецької області, та командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, що стояла на Луганщині.

У 2021 році Драпатого призначили начальником управління підготовки військ оперативного командування "Північ". Повномасштабне російське вторгнення він зустрів у званні бригадного генерала й на посаді заступника командувача Об'єднаних сил Апарату Головнокомандувача ЗСУ.

На початку повномасштабної війни Драпатий був призначений заступником командувача військ оперативного командування "Південь" і очолив оперативне угруповання військ "Південь". Під його командуванням українські підрозділи відбивали наступ на Кривий Ріг, звільняли населені пункти на Дніпропетровщині й Херсонщині.

У 2024 році Драпатого призначили заступником начальника Генштабу ЗСУ з підготовки військових. Згодом він очолив оперативно-тактичне угруповання "Харків", яке відбивало повторний наступ росіян на Харківщині, після чого був призначений командувачем оперативно-тактичного угруповання "Луганськ".

У кінці 2024 року президент призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ.

Журналісти: Сирський позбавив Драпатого впливу

1 червня 2025 року Драпатий подав рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ. Того дня російські війська завдали ракетного удару по підпорядкованому йому навчальному полігону, у результаті чого загинуло щонайменше 12 новобранців, ще понад 60 зазнали поранень.

"Це усвідомлений крок, продиктований моїм особистим відчуттям відповідальності за трагедію, - писав він на своїй сторінці у Facebook. - Кругова порука та безкарність - отрута для армії. Я намагався викорінити її з Сухопутних військ. Але якщо трагедії повторюються - значить, моїх зусиль було недостатньо".

Незабаром президент Зеленський призначив Драпатого командувачем Об'єднаних сил. З 2025 року він також керував оперативно-стратегічними угрупованнями військ "Хортиця" і "Дніпро".

Однак восени 2025 року Драпатий став очільником новоствореного Угруповання об'єднаних сил, відповідальне за оборону Харківщини й прилеглих територій. Це, за спостереженнями журналістів "Української правди", суттєво звузило "сфери впливу та відповідальності Драпатого".

"Формально рішення головкома щодо переведення Драпатого є виконанням корпусної реформи, яка передбачає ліквідацію тимчасових органів управління, серед яких ОСУВ. Втім, один зі співрозмовників "УП" припустив, що в такий спосіб Сирський "позбувається конкурента", - писали журналісти.

Про це говорила й воєнна кореспондентка Анна Калюжна. "Є непоодинокі заяви про те, що Сирський вважає його своїм конкурентом. Адже він має високу довіру серед підлеглих офіцерів та загалом у суспільстві", - писала вона.