У четвер, 2 лютого, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та ряд єврокомісарів відвідають Україну, де проведуть пленарне засідання з її урядом. А наступного дня, 3 лютого, відбудеться саміт Європейський Союз - Україна за участю фон дер Ляєн, голови Ради ЄС Шарля Мішеля та вищого українського керівництва. Візит Єврокомісії та саміт - це вираз "непохитної підтримки України з боку ЄС", а мета цих заходів - поглиблення співпраці Брюсселя та Києва, сказав високопосадовець Євросоюзу.

За його словами, єврокомісари та лідери ЄС підіб'ють підсумки вже наданої Україні підтримки та обговорять з українською стороною всі вжиті з початку повномасштабного російського вторгнення спільні заходи. Загалом країни та інститути Євросоюзу з національних бюджетів і бюджету ЄС надали Україні допомоги майже на 60 мільярдів євро, з яких 10 мільярдів - для українців, які втекли від війни до Євросоюзу. Таким чином, Європейський Союз став світовим лідером з надання підтримки Україні.

Фінансова допомога

У 2022 році ЄС надав Україні макрофінансову допомогу у розмірі 9 мільярдів євро у вигляді кредитів і грантів для зміцнення стабільності та задоволення невідкладних потреб у фінансуванні. А наприкінці 2022 року було ухвалено законодавчий пакет, який дозволить Євросоюзу надати макрофінансову допомогу Україні у 2023 році на загальну суму 18 мільярдів євро.

Перший транш цієї допомоги у 3 мільярди євро вже був перерахований Києву у січні, наступний очікується у березні. Новий пакет спрямований на короткострокову фінансову допомогу, нагальні потреби України, відновлення критичної інфраструктури, початкове повоєнне відновлення та підтримку країни на шляху до євроінтеграції, сказано на сайті Ради ЄС. Ця допомога також обговорюватиметься на зустрічах ЄС-Україна 2 та 3 лютого.

Брюссель також підтримує Україну через Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції та розвитку, надаючи гарантії, що дозволяють кредитувати український уряд і компанії з життєво важливих послуг.

У 2022 році ЄС надав Україні бюджетну підтримку у розмірі 620 мільйонів євро і прийняв екстрений пакет у розмірі 330 мільйонів євро, спрямований на задоволення невідкладних потреб внутрішньо переміщених осіб.

Гуманітарна допомога та допомога біженцям

Крім цього, Євросоюз виділив 523 мільйони євро на гуманітарну допомогу мирним жителям, які постраждали від війни в Україні. З них 485 мільйонів євро було передано Україні, а 38 мільйонів євро - Молдові. При цьому країни, які входять до ЄС, зі своїх національних бюджетів надали ще понад мільярд євро гуманітарної допомоги. На ці кошти людям в Україні та біженцям забезпечують воду та їжу, предмети домашнього вжитку, медичну та психологічну підтримку, екстрені та зимові притулки, захист, включаючи навчання у надзвичайних умовах, грошову допомогу для задоволення основних потреб.

За даними Брюсселя, вже понад 13,6 мільйона осіб отримали гуманітарну допомогу в Україні завдяки ЄС та іншим донорам.

З 24 лютого мільйони українців утекли від війни до Молдови та країн ЄС. Точних чисел у Брюсселі назвати не можуть, але відомо, що офіційно зареєструвалися в Євросоюзі 4 мільйони біженців з України. 4 березня Брюссель вперше в історії запровадив директиву про тимчасовий захист, щоб зменшити навантаження на національні системи надання притулку та дозволити біженцям з України користуватися єдиними правами на всій території ЄС. Таким чином, вони мають право на проживання в ЄС, доступ до ринку праці та житла, доступ до освіти для дітей, медичну та соціальну допомогу.

Тимчасовий захист Євросоюзу - це надзвичайний механізм у разі масового припливу переміщених осіб, спрямований на надання негайного колективного захисту людям, які не в змозі повернутися до своєї країни. Тимчасовий захист для українців діятиме до трьох років, залежно від розвитку ситуації.

Читайте також: Як ЄС фінансує військову допомогу для України

Добровільна угода між операторами мобільного зв'язку ЄС та України дозволяє мільйонам біженців дзвонити додому безкоштовно або за низькими цінами. Наразі Єврокомісія працює над довгостроковою угодою про включення України до зони роумінгу Євросоюзу.

Окрім цього, Євросоюз координує доставку допомоги Україні та сусіднім країнам через свій механізм цивільного захисту. Це найбільша операція механізму цивільного захисту ЄС: усі країни союзу, а також Ісландія, Північна Македонія, Норвегія та Туреччина надають Україні матеріальну допомогу - медикаменти, генератори, тенти для укриття, захисний одяг, протипожежне обладнання та водяні насоси.

Виходячи з величезної потреби України в медичних товарах, Євросоюз задіяв свої стратегічні резерви rescEU. Він також координує медичну евакуацію українських пацієнтів, які потребують термінового лікування, та відкрив спеціальний медичний центр у польському Жешуві. Загальна сума допомоги, наданої через механізм цивільного захисту ЄС, перевищила 516 мільйонів євро.

Економічна допомога

Євросоюз тимчасово лібералізував торгівлю з Україною та пішов на інші торговельні поступки щодо деяких українських товарів. Так, з травня 2022 року мито на весь український експорт до ЄС не стягується протягом одного року.

Завдяки цим заходам Євросоюз суттєво підтримав економіку України: за даними статистичного бюро Eurostat, з січня до жовтня 2022 року ЄС імпортував з України на 15,7 відсотка більше товарів, ніж за аналогічний період 2021 року, а експорт зріс на 3,2 відсотка. Мита, у тому числі антидемпінгові, були скасовані, зокрема, на промислові товари, овочі та фрукти, а також сільськогосподарські продукти.

Спільно з Україною та Молдовою Євросоюз у травні 2022 року створив залізничні "лінії солідарності", щоб Україна могла відновити заблокований експорт зерна та іншої сільськогосподарської продукції, а також імпортувати необхідні їй товари, починаючи з гуманітарної допомоги, закінчуючи кормами для тварин і добривами. За останніми даними Брюсселя, цими "лініями солідарності" з України вже було вивезено 23 млн тонн сільгосппродукції.

Електромережі України були успішно синхронізовані з континентальною європейською мережею навесні 2022 року, а у червні Україна та ЄС розпочали торгівлю електроенергією. Наразі українське Міненерго просить Брюссель розширити технічні можливості для торгівлі електроенергією з Євросоюзом.

Військова допомога

ЄС уже виділив 3,6 мільярда євро через Європейський фонд миру для посилення можливостей та опору Збройних сил України та захисту її мешканців від військової агресії. Це фінансування спрямоване на закупівлю бойової техніки, "платформ, призначених для доставки смертоносної сили з оборонною метою", обладнання, засобів індивідуального захисту, аптечок, палива.

Спеціально для навчання українських військових було створено Місію військової допомоги ЄС (EUMAM), яка запрацювала у листопаді 2022 року. Передбачається, що за перші шість місяців 2023 року буде навчено 15 тисяч українських солдатів, а до кінця року ще стільки ж. Про подвоєння початкової кількості випускників місії повідомлять на саміті ЄС-Україна, розповіли урядовці ЄС.

Поки робота місії розрахована на два роки, її бюджет на цей період становитиме 123 мільйони євро. Місія відкрита і для участі країн, які не входять до ЄС. Так, наприкінці 2022 року до EUMAM приєдналася Норвегія.

Читайте також: Климпуш-Цинцадзе про те, що гальмує рух України в ЄС

Політична та юридична допомога

2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС та дорожню карту необхідних для цього реформ. Підтримка України, яка стала жертвою російської агресії, є найвищим пріоритетом Європейського Союзу, що щодня підкреслюють у всіх його інститутах. Візит Єврокомісії в Україну та перший саміт ЄС-Україна у статусі кандидата та одночасно держави, що воює, - це потужний сигнал особистої підтримки з боку лідерів Євросоюзу, причому не лише для України, а й для Росії, а також усієї світової спільноти, наголошують у Брюсселі.

ЄС продовжує чинити на Росію тиск санкцій, щоб змусити її платити високу ціну за свою агресію та обмежити її здатність вести подальші бойові дії в Україні. По відношенню до РФ введено вже 9 пакетів санкцій Євросоюзу, на підході десятий.

Крім цього, Євросоюз веде активну дипломатичну роботу у світі з боротьби з російським наративом та збереження заснованого на правилах світового порядку, наголошують чиновники у Брюсселі.

В ЄС запевняють, що воєнні злочини, зокрема злочин агресії щодо  України, не залишаться безкарними. У зв'язку з цим ЄС вжив низку заходів. У березні 2022 року всі члени Євросоюзу разом з іншими країнами-партнерами вирішили передати розслідування вчинених в Україні злочинів до Міжнародного кримінального суду (МКС). На рівні ЄС вже ухвалено рішення створити спеціальну прокуратуру для розслідування злочину агресії проти України в Гаазі: International Center for the Prosecution of the Crime of Agression (ICPCA). У Брюсселі обіцяють, що він розпочне роботу незабаром, і що ця тема також обговорюватиметься на саміті ЄС-Україна.

Агентство ЄС Євроюст підтримує роботу спільної слідчої групи щодо ймовірних злочинів, скоєних в Україні. У травні ЄС розширив повноваження агентства та дозволив йому зберігати докази, пов'язані з воєнними злочинами, аналізувати їх та ділитися інформацією з національними та міжнародними органами. Нині до бази даних доказів воєнних злочинів в Україні, яку веде Євроюст, внесено вже близько 65 тисяч випадків.