Донорська кров рятує життя. В Україні це розуміють особливо добре з огляду на численні щоденні поранення - як військових на фронті, так і цивільних у тилу внаслідок бойових дій. Але і в країнах з мирним життям донорська кров потрібна щодня - аби рятувати життя людей після нещасних випадків, під час операцій або для лікування тяжких захворювань, таких як рак.

У Німеччині, аби забезпечувати достатньою кількістю запасів крові лікарні по всій країні, потрібно 14 тисяч заборів донорської крові кожного робочого дня. Такі підрахунки зробили в Німецькому Червоному Хресті (DRK). Запасів має вистачати щонайменше на чотири дні, щоб у разі надзвичайної ситуації можна було допомогти будь‑коли й будь‑де. Але перебої з ними виникають знову і знову.

Чому в Німеччині скоротилися запаси крові? 

У середині січня цього року наявних запасів вистачало лише на півтора дня. Причини були різні: різдвяні та новорічні свята, зимова негода з ожеледицею, а також типова для холодної пори року хвиля захворювань із численними випадками грипу та застуди. Через це дуже багато людей не могли або не мали права здавати кров за станом здоров'я.

DRK забив на сполох, про це почали активно писати німецькі ЗМІ. "Ситуація за останні три тижні дуже-дуже добре вирішилася, зокрема й завдяки широкому медійному розголосу", - каже речник Служби донорства крові DRK Штефан Давід Кюппер (Stephan David Küpper) у розмові з DW. "І цим ми завдячуємо, зокрема, і високій готовності до донорства, тобто що люди в останні тижні дуже активно приходили здавати кров", - додає він.

Звернула увагу на ситуацію з нестачею крові в Німеччині і Вероніка Смалько. Її організація Ukraine-Chemnitz-Europa вже довгий час підтримує українців у місті Хемніці, що на сході Німеччини. Багато з них, за словами жінки, залюбки б долучилися до поповнення запасів крові в Німеччині, але чимало з них зробити цього не можуть через недостатні знання німецької мови.

Українці-донори в Німеччині: все впирається в мову

Іще 2022 року, коли в Німеччині опинилися сотні тисяч українців, які втікали від російської війни, Смалько хотіла організувати акцію для українських донорів спільно з DRK, але їй відмовили, посилаючись на мовне питання. "Я спочатку не повірила, додзвонилася в Червоному Хресті до відповідальної особи, і мені підтвердили і сказали: "Ні-ні-ні", - розповідає жінка в розмові з DW. Відкинули там і пропозицію Смалько запросити на акцію для українців повіреного перекладача, який перекладає офіційні документи, розповідає жінка. Через деякий час Смалько навіть вирішила перевірити правила на власному досвіді та пішла до центру здачі крові в Хемніці разом з українкою, яка вже мала початкові знання німецької. Але і їй не вистачило, розповідає жінка: "Її почали щось запитувати і сказали: "Ні, тому що ви не можете відповісти на всі запитання".

Те, що недостатні знання мови можуть стати на заваді донорству крові в Німеччині, у DRK підтвердили і в розмові з DW. Ця вимога загальна для всіх донорських служб країни і відповідає приписам міністерства охорони здоров'я, каже Штефан Давід Кюппер. "Мета - гарантувати, що потенційний донор справді самостійно розуміє обов'язкові медичні питання і може сам на них відповісти, не буде помилок під час перекладу чи чогось подібного", - пояснює він.

Читайте також: У Німеччині призупинили набір мігрантів на мовні курси

Мета - захист донорів та реципієнтів крові

За словами Кюппера, головна мета донорських центрів - захистити одночасно і донора крові, і реципієнта. Донора - від того, що він може погано перенести забір крові, реципієнта - від можливих захворювань. "Якщо я здаю кров, а в мене малярія, яку я, однак, поки що не бачу, то це велика потенційна небезпека для частково смертельно хворих людей в лікарнях", - наводить приклад Кюппер.

Але цей лише один із численних можливих прикладів. До причин, які найчастіше призводять до відмови людям у донорстві в Німеччині, за словами представника DRK, належать занизькі показники заліза в крові, вживання певних медикаментів, хронічні захворювання на кшталт діабету або, приміром, набите нещодавно татуювання.

Та якщо у випадку таких запитань навряд чи варто очікувати проблем із перекладом, то у випадку делікатніших пунктів донорської анкети ситуація виглядає інакше. Серед них передусім - питання про сексуальне життя потенційного донора. "Якщо я маю багато змінних сексуальних партнерів, то я не зможу здавати кров", - каже Кюппер. І коли людина повинна відповідати на такі запитання, не знаючи мови, то не виключено, що їй не захочеться, аби правдиву відповідь почув перекладач, додає представник DRK.

Анкети донорів українською - не вихід?

Вероніка Смалько з організації Ukraine-Chemnitz-Europa вважає, що відповіддю на подібні застереження у випадку українців із недостатнім знанням німецької можуть стати опитувальники донорів, перекладені українською мовою. "Українці - чи не найбільша група мігрантів у Німеччині. Їх мільйон двісті тисяч. Якщо ви просто відмовляєтеся від їхньої крові, то це ж ненормально, значить, не так вона вам потрібна", - каже жінка.

Та на думку Штефана Давіда Кюппера з DRK, одного лише перекладу запитань буде недостатньо, адже тоді все упиратиметься в незнання мови лікарем, який оцінюватиме відповіді та, можливо, матиме додаткові запитання. "І тут ми поки що в плані юридичної надійності ще не дійшли до того, щоб покладатися на якісь програми-перекладачі", - каже він.

Виходом для багатьох охочих здати кров, хто поки що недостатньо знає німецьку, за словами Кюппера, може бути заповнення анкети і розмова з лікарем англійською. Така можливість у донорських центрах DRK є, запевняє він. Водночас представник Німецького Червоного Хреста наголошує: у DRK раді будь-якому донору з будь-яким корінням та будь-яким паспортом. "І якщо зараз поки, може, ще є мовний бар'єр з німецькою чи англійською, то це не означає, що так буде завжди", - оптимістично підсумовує він.