Останнім часом соцмережі рясніють відеозаписами з собаками, які в різний спосіб рятують людей. На одних відео видно, як собака виганяє або виводить своїх господарів з автомобіля за мить до аварії, на інших чотирилапі друзі виводять людей, немов їхні справжні ангели-охоронці, з небезпечних зон. І щодня численних кліпів з такими нібито "диво-псами" лише більшає. Такі відео ідеально режисовані й дедалі частіше згенеровані штучним інтелектом (ШІ). Однак що кажуть дані та дослідження про спроможності братів наших менших? Чи справді собаки мають магічне шосте чуття? Чи їхні "надзвичайні сили" - це банальна біологія, помножена на людські фантазії й схильність видавати бажане на справжнє?

Міф про диво-собаку: що саме його породжує

Потреба у відповіді на це запитання стає дедалі актуальнішою, адже відео порятунків за участі собак набирають мільйони переглядів в соцмережах - байдуже, чи йдеться про реальні сцені з життя, вміло змонтовані кліпи чи згенеровані ШІ ілюзії. Тож і виходить, що алгоритми найпопулярніших платформ для поширення відео, скажімо, YouTube або TikTok, винагороджують емоції, а не докази, адже окремі, емоційно заряджені випадки витісняють незліченні ситуації, в яких нічого надзвичайного, власне, не відбувається.

Психологічно тут діють механізми упередженості людей, коли наш мозок запам'ятовує незвичайну поведінку пса перед нещастям, але любісінько забуває всі аналогічні випадки, коли той самий собака реагував подібно, але у підсумку нічого катастрофічного не ставалося.

Читайте також: Час роботів ще не настав, людей поки рятують собаки

Бажання вбачати особливий зв'язок між власною твариною та її унікальними здібностями робить віру в існування псів-ясновидців переконливішою насамперед на емоційному рівні, за трохи нудні але тверезіші спроби пояснити все лише за допомогою механізмів біології та психології сприйняття.

Супер-чуття собак - слух, нюх, відчуття

Утім, одразу варто визнати, що собаки справді мають чуття, які значно перевершують людські можливості. Приміром, вони можуть уловити й почути набагато вищі звукові частоти, реагують чутливо на вібрації, зміни тиску повітря та погоди, а собачий нюх перевищує людські можливості загалом у 10-100 тисяч разів.

Дослідження таких небезпечних хвороб і недугів, як епілепсія, діабет і рак засвідчили, що ваш Сірко, Бровко чи Каштанчик здатен відчувати найдрібніші біохімічні зміни в людському організмі, приміром, у потовиділенні чи диханні. Так само собаки непомильно відчувають найменші зміни в поведінці та емоціях своїх господарів, що позначається на напруженні м'язів, ритмі дихання або запаху стресу.

В дослідженнях Ніла Пауелла з Королівського Університету в Белфасті 19 домашніх собак реагували помітно інакше на зразки поту пацієнтів з епілепсією, узятих перед черговим нападом хвороби, ніж на контрольні. Крім того, пси-помічники для діабетиків чи онкохворих пацієнтів також орієнтуються не на надприродні, а на фізіологічні сигнали, як-от частота серцебиття, ритм дихання, гормони стресу та так звані VOC-шаблони - леткі органічні сполуки, які відображають стан здоров'я людини.

Що науково доведено щодо собачих можливостей?

Канадський психолог Стенлі Корен з Університету Британської Колумбії вважається піонером у галузі досліджень собачої змоги відчувати. Він десятиліттями спеціалізується на поведінці, інтелекті та відносинах у спілці людина-собака.

Корен розробив названий на його честь "Індекс Стенлі Корена" для оцінки глибини інтелекту різних порід собак. Його дослідження показують, що середньостатистичний пес розуміє до 165 слів, а особливо розумні представники собачого роду - до 250, що вже можна порівняти з когнітивними здібностями 2,5-річної дитини.

У розмові з DW Корен пояснює поведінку деяких собак перед катастрофами їхньою біологією. "Багато історій про собак, які передбачають катастрофи чи нещасні випадки, здаються надприродними, але зазвичай пояснюються їхніми надзвичайними органами чуття", - розповів дослідник. 

Коли фізика має вигляд ясновидіння

За словами Корена, собаки можуть, приміром, відчути перші звуки тріскань гірських порід, що передують землетрусам - звуки, які лежать далеко за межами спроможності людського слуху.

Вони також відчувають джерела тепла, як-от "інфрачервоний сенсор" і навіть мінімальну нестабільність чи вібрацію поверхні сприймають завдяки чутливим рецепторам, що містяться між подушечками лап. Таким чином, пес може стати неспокійним за секунди до того, як міст захитається або автомобіль стане заносити на мокрій дорозі, написав Корен в коментарі для DW.

Тож, за словами вченого, те, що виглядає як "шосте чуття", насправді є фізіологічною перевагою, адже собака реагує раніше на подразники, які вже реально існують, але для нас вони просто ще не відчутні й не уловні.

Тварини між міфом та науковими фактами

Не лише собаки, а й інші тварини мають значно тонші чуття, ніж люди. Так, команда Мартіна Вікельскі з Інституту поведінкової біології Макса Планка оснастила корів, овець та собак в Італії сенсорами й датчиками та спостерігала перед кількома землетрусами помітно підвищену активність - особливо у тварин в стайнях.

Очевидно, вони реагують на мікропотрясіння землі, інфразвук або електричні ефекти в гірських породах. "Це не передчуття, а реакція на фізичні подразники", - пояснює Вікельскі в письмовому коментарі на запит DW.

Проте, на основі цього не можна зробити жодних надійних прогнозів. "Собаки, безумовно, можуть багато, але попереджати про автомобільні катастрофи, мені видається, для них практично неможливо - хіба що, якщо мова йде про нервовість власників, яка може призвести до автотрощі", - каже Вікельскі.

Щоб відокремити міфи від справжніх можливостей чотирилапих передувати щось лиховісне, потрібно мати дані спостережень, підкреслює дослідник. "Такі розповіді потрібно перевіряти за допомогою даних датчиків на тваринах - як ми це робили в наших дослідженнях землетрусів і виверження вулканів", - пояснює він.

Чому собаки не можуть передбачати автокатастрофи

Щодо нещасних випадків, які сотнями стаються щодня, скажімо, автокатастроф, пожеж або інших раптових ударів долі - не існує надійних досліджень, які б доводили, що собаки можуть заздалегідь непомильно передбачати такі трагічні події.

Часто цитовані оповідки чи повідомлення про такі випадки, як правило, можна пояснити простим збігом обставин, ретроспективною інтерпретацією самих учасників тих подій або чутливою чи навіть перебільшеною реакцією на реальні подразники.

Приміром, собаки можуть помічати незвичні звуки, скрип гальм, димові сигнали або нервовість свого хазяїна - за секунди до того, як ці фактори стануть помітними для нас. Якщо собака потім виявляє стрес - важко хекає, скавчить чи тулиться до людини, - то це - вже заднім числом - чомусь сприймається як застереження.