Урядовий законопроєкт щодо соціального захисту військовослужбовців базової військової служби і членів їхніх сімей Верховна Рада ухвалила у другому читанні 284 голосами. Більшість депутатів схвально відгукувалися про нього, наголошуючи, що готові підтримувати всі законодавчі ініціативи, які направлені на соціальний захист військовослужбовців.

Базова строкова служба з соціальними гарантіями

Законопроєкт комплексний. В основному він стосується військовослужбовців базової служби. Базова служба - це обов'язковий вишкіл для чоловіків 18-25 років, тривалістю до п'яти місяців у мирний час і до трьох місяців під час воєнного стану, що замінює строкову службу, спрямована на підготовку громадян до захисту держави без негайного залучення до бойових дій. Після завершення служби громадяни набувають статусу військовозобов'язаних.

Базова служба запроваджена в Україні з вересня 2025 року. Але соціальних гарантій для тих, хто її проходить, передбачено не було. Цю прогалину має заповнити проголосований депутатами законопроєкт.

Як повідомив у Telegram міністр оборони України Михайло Федоров, після того, як документ підпише президент і він стане законом, під час служби військові базової служби матимуть гарантоване грошове, медичне, продовольче та речове забезпечення, відпустки за сімейними обставинами, лікування й реабілітація за рішенням ВЛК. Держава також забезпечує проживання, безоплатний проїзд і поштовий зв'язок. Після повернення зі служби зберігатиметься право повернутися на роботу - на посаду, не нижчу за попередню. Окрім цього, передбачена допомога в розмірі середньої зарплати після постановки на військовий облік. Військові отримують можливість професійної адаптації, повноцінний страховий і трудовий стаж, а також право на щорічну відпустку вже в перший рік роботи.

Виплати родинам зниклих безвісти воїнів - зараз

У проголосованому депутатами законопроєкті міститься й блок, котрий стосується військовослужбовців, які загинули або зникли безвісти. Законопроєкт запроваджує єдині стандарти державної підтримки для сімей військовослужбовців, рятувальників та поліцейських. Основна мета змін - забезпечити соціальну справедливість для усіх родин, які втратили близьких або чиї рідні зникли безвісти під час захисту країни.

Наразі сім'ї зниклих безвісти отримують щомісячні виплати грошового забезпечення до встановлення факту загибелі. У разі підтвердження факту загибелі (смерті) зниклого безвісти його родині виплачується одноразова допомога в розмірі 15 мільйонів гривень, а щомісячні виплати припиняються. Таким чином рідні загиблого захисника отримують його грошове забезпечення (до встановлення факту смерті) та додатково одноразову грошову допомогу, що загалом перевищує 15 мільйонів гривень.

Разом з тим тривалість перебування в статусі "зниклий безвісти" різниться - від кількох місяців до кількох років. Через це родини отримують різні за сумою виплати, що створює нерівність і відчуття несправедливості.

Виплати родинам зниклих безвісти воїнів - що зміниться

Натомість законопроєктом визначена гранична сума виплат - 15 мільйонів гривень для всіх сімей захисників, незалежно від статусу. У разі встановлення факту загибелі (смерті) цих осіб одноразова допомога враховуватиме виплачене грошове забезпечення за час перебування їх зниклими безвісти. Тобто загальна сума цих виплат разом з одноразовою допомогою не перевищуватиме встановлених законом 15 мільйонів гривень.

"Ми пропонуємо чітке правило: загальний обсяг допомоги - 15 мільйонів гривень. Тобто, якщо військовий отримав статус безвісти зниклого, його родина отримує виплати близько 120 тисяч гривень на місяць, а в разі підтвердження загибелі, рідні отримають виплату в такому розмірі, щоб загальна сума допомоги становила 15 мільйонів гривень. Це створює рівність, прозорість і зрозумілі гарантії для кожної родини незалежно від дати чи обставин підтвердження статусу", - пояснив суть змін міністр Михайло Федоров.

На що можуть претендувати партнери з цивільного подружжя та діти

Керівниця напряму полонених та зниклих безвісти ГО Юридична сотня Наталя Шмарко, коментуючи новації законодавства каже, що зміни стосуються не лише встановлення граничної суми виплат у 15 мільйонів гривень за період зникнення військовослужбовця, а й переліку осіб, які можуть претендувати на частку грошового забезпечення. І це, на її думку, є позитивним моментом.

Зокрема, нововведення передбачають, що право на частку грошового забезпечення може отримати жінка, яка не перебувала зі зниклим безвісти військовим в офіційному шлюбі, але має рішення суду про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Раніше так звані цивільні дружини не мали права на отримання таких виплат.

Окремо врегульовано питання дітей. Тепер категорія дітей визначена незалежно від їхнього віку. "Раніше право на частку грошового забезпечення мали законні представники неповнолітніх дітей, а повнолітні діти - лише за наявності інвалідності з дитинства. Тепер це змінюється", - пояснила DW Шмарко.

Що в новому законі критикують родини зниклих безвісти військових

Водночас, запровадження граничної суми у 15 мільйонів гривень викликає значні занепокоєння у родин зниклих безвісти військовослужбовців через відсутність чітко прописаного механізму реалізації. "Наразі незрозуміло, чи поширюватиметься новий порядок на родини, які вже тривалий час отримують виплати, зокрема понад три або чотири роки, та чи здійснюватиметься перерахунок уже виплачених сум. Родини зниклих безвісти нині трохи дезорієнтовані і тепер хвилюються, чи не вплинуть зміни на вже нараховані суми", - каже юристка.

Координаторка по роботі з родинами зниклих безвісти ГО Медійна ініціатива за права людини Олена Бєлячкова каже, що прийняття закону вже спричинило емоційні дискусії серед родин зниклих безвісти. "Родини вважають, що держава прийняла несправедливий закон щодо них", - сказала DW Бєлячкова.

Водночас громадська активістка наголошує, що ситуація складна і з точки зору держави. Адже кількість зниклих безвісти та загиблих зростає, а фінансове навантаження на бюджет є значним. За словами Бєлячкової, офіційно у Єдиному реєстрі зниклих безвісти наразі зафіксовано понад 90 тисяч осіб, і значна частина з них - військовослужбовці. "Є розуміння і родин, і держави. Але такі закони не мають ухвалюватися без обговорення з тією категорією людей, на яких вони поширюються", - підкреслила правозахисниця.