Після розмови з родичами з Харкова, який вкотре масовано обстріляла Росія, і новин про удар по одній із найбільших українських друкарень я торкаюся рукою корінців на моїх книжкових полицях. І вкотре усвідомлюю, як багато з них надруковано саме в тому, натепер уже зовсім прифронтовому місті. Цього разу там били не тільки по транспортній та міській інфраструктурі, але й по книжках.
Типографія "Фактор-друк" - це один із найбільших типографських комплексів повного циклу в Європі, частина великого холдингу "Фактор", до якого входить, зокрема, Vivat - одне з топових українських видавництв, що має власну мережу книгарень. Серед замовників "Фактора" не лише українські, але й світові видавництва: Penguin Random House, Simon & Schuster, Hachette Book Group, Macmillan Publishers.
Я дивлюся на калейдоскоп світлин - обгорілі цехи, хвилі сторінок, розкидані палітурки (на одній, о зла іронія, назва - "Клуб врятованих") - і думаю, скільки коштує російська ракета. Наприклад, мережа каже, що "Іскандер" - десь три мільйони доларів. Замість того, щоб за тиждень до "Книжкового Арсеналу", головної книжкової події України, "звільняти" нас від 20 000 книжок, агресори могли б, наприклад, надрукувати собі ще кілька тиражів своїх класиків. До речі, це вже не перший такий удар. 20 березня цього ж року російські військові поцілили в іншу харківську друкарню, де також виготовляли книжки багатьох українських видавництв.
Читайте також: Видавництво у бомбосховищі: попри війну в Україні надалі видають книжки
Солідарність у відповідь на терор
Але чим далі від України, тим менше світ розуміє символізм цих подій. Як написала на своїй Facebook-сторінці відома українська журналістка Крістіна Бердинських: "Три дні тому купила щоденник Володимира Вакуленка видавництва Vivat, розстріляне тіло якого знайшли в могилі в ізюмському лісі восени 2022 року. Щоденник знайшла українська письменниця Вікторія Амеліна, відкопавши ці записи у подвір'ї біля будинку, де він жив під час окупації. Вікторія Амеліна загинула після обстрілу Краматорська у 2023-му. Фабрика, на якій друкували цю книгу, сьогодні знищена російським обстрілом, у 2024 році. "Володимир Вакуленко вів записи під час окупації, маючи надію, що ви, світ, зможете його почути. Якщо ви тримаєте цю книжку в руках, письменник Вакуленко переміг", - пише Вікторія у передмові. Тримайте в руках книги, надруковані в Україні. Світ до кінця ніколи усе одно не зрозуміє".
Українські соцмережі сповнені солідарності та співчуття. Тисячі людей просто пішли замовляти книжки улюбленого видавництва Vivat: на якийсь час від кількості замовлень "підвис" сайт видавництва, у деяких книгарнях утворилися черги. Це, мабуть, найменше, що зараз можна зробити, це конструктив, що збирає нас на щодень, в умовах постійних тривог та загроз, де просто бути - уже перемога.
Під час війни в Україні відкриваються книгарні
Під час війни в Україні, всупереч усьому, відкриваються нові книгарні. Тривають літературні події та книжкові ярмарки. У Києві місяць тому закінчився один великий ярмарок, через тиждень має початися ще один, на наступні місяці заплановано ще два. Є чимало повідомлень про зростання попиту на книжки. Днями знайома директорка книгарні прокоментувала це так: "Люди просто накинулися на книжки". Це не лише сприяє подальшому руху і розвиткові культури, а й допомагає підтримувати бодай якийсь рівень нормальності.
Я беру з полиці одну з улюблених книжок Vivat'у - роман "Лазарус" Світлани Тараторіної, української авторки родом із Криму. Це сучасне фентезі, дія якого відбувається в альтернативному магічному Києві початку двадцятого століття. Там живуть як "звичайні" люди, так і різноманітна "нечисть" на зразок водяників, упирів чи перевертнів. Цікавий, інтригуючий і самодостатній світ чарівних пригод, проте в ньому нескладно побачити політичний момент. Люди в "Лазарусі" прибувають до Києва з Імперії, нав'язують місту свій централізований спосіб життя, прагнуть нівелювати особливості та цікавинки, все, що виходить за імперські рамки, себто "нечисте". Такий тиск зрештою призводить до неминучого вибуху. Щось знайоме, чи не так?
Усе можна відновити, але людей не повернути
Сьогодні у Харкові день жалоби. Місце атаки відвідав президент України Володимир Зеленський. "Зруйновано виробничий комплекс, десятки тисяч книжок спалено цим ударом. Багато дитячої літератури, навчальних посібників, підручників… Ніколи російський терор не повинен залишатися безкарним", - заявив він.
На виробництві загинуло семеро працівників: п'ятеро жінок та двоє чоловіків, які того дня друкували дитячі книжки. 21 людина зазнала поранення. Як написала Олена Рибка, провідна редакторка видавництва: "Відновити можна все. Неможливо повернути життя людей. Співчуваємо родинам загиблих. Молимось за поранених. Підтримуємо українську культуру, бо вона ніколи не буде поза політикою".
"Авторська колонка" висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.