Кризові настрої через війну Росії в Україні поширилися і в німецькому суспільстві. Як і на початку пандемії COVID-19, у німецьких супермаркетах дедалі частіше можна бачити порожні полиці, а також обмеження з продажу різних товарів, як-от макарони, дріжджі чи борошно.

Або соняшникова олія. Вона стала символом німецької купівельної паніки під час війни в Україні так само, як під час першої хвилі коронавірусу ним був туалетний папір. Причина - попередження Спілки переробників олійного насіння Німеччини (OVID) про те, що найближчими тижнями і місяцями очікуються перебої з поставками соняшника, льону та сої з регіону конфлікту. Україна та Росія належать до найбільших світових експортерів соняшникової олії. Німеччина покриває свої потреби в ній на 94 відсотки за рахунок імпорту. Є побоювання, що скоро німці скуплять і макарони та борошно - хоча постачальники запевнили, що проблем з цими продуктами не буде.

Німці бояться залучення НАТО у війну

Згідно з опитуванням соціологічного інституту Forsa від 28 лютого, 69 відсотків респондентів вважають, що НАТО - а це означає і Німеччина - можуть бути залученими у конфлікт. А опитування Deutschlandtrend від 3 березня показало, що 64 відсотки німців очікують погіршення економічної ситуації у країні через війну Росії в Україні. І хоч більшості поки що вдається сприймати ситуацію тверезо, війна залишає відбитки на емоційному здоров'ї багатьох німців.

Читайте також: Сумки, собаки, сльози: як вокзал Берліна перейшов на українську мову

На допомогу багатьом приходять телефонні служби психологічної підтримки. За словами Крістіни Цаяковскі (Christina Zajackowski) з кельнської телефонної служби психологічної підтримки, війна - тема кожного п'ятого дзвінка. Люди бояться, що війна дістанеться і Німеччини. "Що рідні чи друзі загинуть, що власну оселю зруйнують, що стануться дуже жахливі речі, які показують у ЗМІ", - каже вона.

Серед тих, хто звертається до психологів, і молодь, що виросла в мирній Європі та боїться за своє майбутнє, і люди старшого покоління, що застали Другу світову війну, у яких картинки руйнувань в Україні пробуджують приспані страхи.

Ці страхи варто сприймати серйозно, впевнений Франк Ульріх Монтґомері (Frank Ulrich Montgomery), голова Всесвітньої медичної асоціації. "Важливо серйозно ставитися до страху людей перед війною та не применшувати їхніх почуттів", - каже він у розмові з медіагрупою Funke. За словами Монтґомері, страх перед атомною війною не зовсім нереальний, і відповідати на нього "лише раціональними контраргументами" не допоможе.

Преппери готуються до найгіршого

Особливо важко переконати за допомогою раціональних контраргументів тих жителів Німеччини, які вже роками ретельно готуються до криз і катастроф. Ідеться про рух так званих препперів (від англійського to be prepared - "бути напоготові"). Вони й так завжди виходять із найгіршого сценарію, а зараз тим більше. В інтернеті на їхніх сторінках можна побачити рюкзаки для виживання, таблетки з йодом проти радіації на випадок атомних катастроф чи електричні генератори, а також знайти "поради для препперів-початківців".

Читайте також: Як українським біженцям знайти житло у Німеччині

На страхах можна й непогано заробити. Виробники і продавці різноманітної захисної техніки в Німеччині переживають справжній бум. Берлінська фірма BSSD облаштовує бункери, захисні приміщення та системи. "Раніше наша сторінка в інтернеті мала 100-300 відвідувань на день. Від початку війни ці цифри виросли до 10 тисяч", - каже в розмові з DW піар-менеджер компанії Марк Шміхен (Mark Schmiechen). Людей цікавить увесь асортимент, каже він, - від маленьких сталевих захисних приміщень до підвалів, перебудованих під бомбосховище, і навіть бункерів, що мають захистити від атомної бомби.

Фірма на два тижні організувала гарячу лінію на шість телефонів, на яку можна було дзвонити з 8 до 22 години. "Ми приймали по десять дзвінків на годину на телефон, - каже Шміхен. - Наприклад, була одна молода дівчина, яка сказала: "Я не знаю, до кого я можу звернутися. Я дзвонила в поліцію, у різні установи, але вони не могли мені нічого порадити, може, ви зможете?"

Небезпека кібератак з Росії

Багато хто в Німеччині з жахом думає й про інші можливі сценарії - приміром, колапс енерго- та водопостачання через атаку путінських хакерів на критичну інфраструктуру. Очільниця німецького МВС Ненсі Фезер (Nancy Faeser) закликала сприймати цю загрозу серйозно. Так само своє занепокоєння висловили й у Федеральній службі безпеки інформаційної техніки (BSI).

Попереджаючи про потенційну небезпеку використання антивірусного програмного забезпечення російського виробника Kaspersky, у службі зазначили, що дії російських військових та спецслужб пов'язані з "суттєвим ризиком успішної ІТ-атаки".

Німецька Федеральна служба захисту населення та допомоги під час катастроф (BBK) оцінює відключення електрики внаслідок хакерської атаки як "принципово можливі", йдеться у відповіді служби на запит DW. Ще два роки тому багато хто глузував через заклик BBK попіклуватися про те, аби вдома був запас їжі та води на 10 днів. Зараз не сміється вже ніхто. Служба ледве встигає обробляти запити громадян, на її сторінці в інтернеті з'явилася спеціальна рубрика, присвячена війні в Україні.

У службі кажуть, що багато хто вважав нинішню загрозливу ситуацію малоймовірною, але тільки не BBK і не Бундесвер, зважаючи на їхні завдання.  Тому війна в Україні нічого не змінює в сценаріях, а радше змінює "інтенсивність підготовки до них".