Зростання цін на продукти харчування та енергоносії, а також криза напівпровідників - про такі економічні наслідки війни РФ проти України для світу попереджує Світова організація торгівлі.
Штаб-квартира Світової організації торгівлі у Женеві, ШвейцаріяФото: Xu Jinquan/Photoshot/picture-alliance
Реклама
Війна Росії проти України може знизити зростання світової економіки цього року на 1,3 відсотка. Про це йдеться в аналізі наслідків війни для торгівлі, проведеному Світовою організацією торгівлі (СОТ). Він опублікований у вівторок, 12 квітня, напередодні презентації щорічного прогнозу щодо світової торгівлі.
Як випливає з модельних розрахунків, глобальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2022 році зросте лише на 3,1 - 3,7 відсотка. Причинами, як вказали в організації, стане зростання цін на продукти харчування та енергоносії, а також спад експорту з Росії та України. "Бідні країни зазнають найбільших ризиків через війну, тому що вони витрачають більшу частину свого доходу на їжу на відміну від багатших країн. Це може мати наслідки для політичної стабільності", - йдеться у повідомленні. Торік у жовтні СОТ прогнозувала зростання світової торгівлі на 4,7 відсотка.
Йдеться не лише про зниження експорту енергоресурсів, зерна та соняшникової олії з РФ та України. Як зазначається у дослідженні, Росія - один із головних постачальників паладію та родію, необхідних для виробництва каталітичних нейтралізаторів вихлопних газів в автомобілях. Україна, у свою чергу, забезпечує індустрію напівпровідників неоном. "Європа як основний покупець експортних товарів із Росії та України найбільшою мірою відчує на собі економічні наслідки" війни, зазначили у СОТ.
В організації попередили про негативні ефекти в тому випадку, якщо світова економіка розпадеться на торгові блоки і країни знову почнуть більше покладатися на власне виробництво. Це знизить конкуренцію і може призвести до особливо негативних наслідків для країн з перехідною економікою, що розвиваються, йдеться в дослідженні.
Раніше міністерство економіки України прогнозувало падіння ВВП України на 16 відсотків у першому кварталі цього року. Загальнорічне падіння економіки України може сягнути 40 відсотків через війну. Найбільше страждають ті галузі, в яких неможлива дистанційна робота. Зокрема, авіаційні, морські перевезення, сфера послуг, де бізнес працює безпосередньо зі споживачами.
Водночас Світовий банк прогнозує падіння економіки України через війну на 45,1 відсотка за підсумками року. Зазначається, що блокування Росією українських морських портів призвело до скорочення експорту вдвічі, а експорту зерна - на 90 відсотків.
Нагадаємо, що німецький експерт у галузі аграрної економіки, професор Боннського університету Матін Каїм вважає, що війна Росії проти України може спричинити голод, від якого постраждає до 100 мільйонів осіб.
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.
