Уряд Туреччини вимагав від Німеччини заморозити банківські рахунки у ФРН руху ісламського проповідника Фетхуллаха Гюлена, на якого Анкара покладає відповідальність за спробу військового перевороту 2016 року, та його членів. Вимоги надійшли німецькому міністерству закордонних справ іще навесні 2017 і були відхилені Берліном. У переліку осіб, чиї рахунки Анкара прагнула заблокувати - 80 німецьких турків. Усі вони, за турецькими даними, належать до гюленівського руху.  Про це повідомляє видання Der Spiegel у суботу, 2 вересня, з посиланням на власні джерела.

Наприкінці червня міністр закордонних справ Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) після консультацій з міністерствами внутрішніх справ і юстиції відповів Анкарі, що юридичних підстав для санкцій щодо рахунків перелічених турецькою стороною осіб у Німеччині немає.

Це вже не перша спроба турецької влади залучити Німеччину до боротьби з переслідуваними в Туреччині організаціями та особами. До цього часу турецька влада надсилала німецьким правоохоронцям переліки осіб, проти яких в Туреччині тривають розслідування, з надією, що проти них відкриватимуть провадження і в Німеччині. Йдеться не лише про прихильників руху Гюлена, але також і про членів курдських організацій. Влада низки федеральних земель ФРН, зокрема, у Нижній Саксонії та Північному Рейні - Вестфалії, навіть попереджала громадян Туреччини, які є фігурантами переданих списків, що за ними може вестися стеження турецьких спецслужб. А прокуратура ФРН розпочала розслідування шпигунської діяльності Анкари у країні.