Німеччина має найбільші в ЄС потужності для зберігання природного газу. На території ФРН діють близько 40 підземних сховищ газу (ПСГ), до яких можна закачати приблизно 23 мільярди кубометрів блакитного палива. Більшість операторів цих ПСГ є членами галузевого об'єднання INES (Initiative Energien Speichern) зі штаб-квартирою у Берліні. Віднедавна воно представляє також інтереси компаній, що розробляють проєкти зберігання водню. Про те, чи вистачить Німеччини до кінця опалювального сезону наявних резервів природного газу, DW розмовляла з виконавчим директором INES Себастіаном Блешке (Sebastian Bleschke).

DW: Мабуть, ще ніколи німецькі газосховища і особливо рівень їх заповнення не викликали такого міжнародного інтересу, як зараз. Це пов'язано з побоюваннями, що найбільша країна ЄС може до весни зіткнутися з перебоями у постачанні тепла та електроенергії, оскільки запаси природного газу цього року перебувають на надзвичайно низькому рівні. Якою є ситуація на кінець січня?

Себастіан Блешке: Німеччина посідає четверте місце у світі за потужностями для зберігання природного газу, і це, напевно, одна з причин, чому багато хто - особливо на внутрішньому ринку ЄС - спостерігає зараз за німецькими ПСГ. На даний момент вони заповнені менш ніж на 42 відсотки. Настільки низького рівня заповнення на даний час не було ще ніколи.

Але ж це тільки середній показник! Чи можете ви підтвердити, що рівень запасів у великих газосховищах "Газпрому"в Німеччині знизився приблизно до 17 відсотків, тоді як решта німецьких ПСГ заповнена ще приблизно на 50 відсотків?

Група "Газпром" керує газосховищами у Німеччині через дві дочірні компанії: Astora та Erdgasspeicher Peissen, друга є спільним підприємством із фірмою VNG. Середній рівень заповнення трьох ПСГ цих двох операторів справді настільки низький.

Як виконавчий директор INES, ви зобов'язані виявляти лояльність до всіх членів об'єднання, до якого входять і Astora, і Erdgasspeicher Peissen, декому, можливо, більш відома під назвою UGS Katharina. Тому питання не про причини, а про можливі наслідки такої ситуації: чи вистачить наявних обсягів до закінчення опалювального сезону?

Тут слід неодмінно враховувати загальну картину, адже завдяки різним газопроводам, збудованим останніми роками, країни-члени ЄС дуже добре з'єднані одна з одною. Ця газотранспортна інфраструктура забезпечує взаємодію окремих ринків.

Так от, згідно з експертизою міністерства економіки ФРН, проведеною в 2015 році, Німеччині до 1 лютого на випадок 7-денних та 30-денних холодів потрібен рівень заповнення відповідно у 40 та 50 відсотків. Ця експертиза розглядала також варіант політичного конфлікту та припинення будь-яких постачань газу з Росії протягом цілого місяця. У такому разі нам потрібен був би рівень заповнення 60 відсотків. Цілком очевидно: якщо у нас уже зараз менше 42 відсотків і темпи забору газу останніх днів збережуться, ми цільових орієнтирів не досягнемо.

Винесемо за дужки політичні конфлікти. Але морози 30 днів поспіль в Німеччині в лютому все ж таки малоймовірні, тим більше за умов глобального потепління.

Я не беруся оцінювати ймовірність подібних ризикових сценаріїв, і я тим більше не пасую як співрозмовник на тему політичних конфліктів. Але чим довше триває зима, тим, справді, вища ймовірність більш сприятливої ​​температури. У всякому разі, зараз погода досить м'яка. І все ж таки деяка невизначеність залишається.

А в зимові місяці йде лише відбір газу, чи бувають дні, коли відносно високі температури дозволяють поповнювати запаси в газосховищах?

Якраз під Новий рік, між 29 грудня та 3 або 4 січня, ми спостерігали закачування газу в ПСГ, і в ці дні їхня заповненість дещо зросла.

А чи не зациклена громадська увага надто на рівні запасів у ПСГ? І чи це не веде до перебільшення проблеми постачання Євросоюзу газом? Може, енергокомпанії зараз просто воліють посилено використовувати свої резерви, щоб не купувати на ринку дуже дорогий на даний момент газ, і чекають зниження цін найближчими тижнями, зокрема через прибуття значних обсягів зрідженого газу? Адже, судячи з повідомлень, у бік Європи рушила досить велика кількість танкерів із зрідженим природним газом.

Звичайно, не можна дивитися на одні лише газосховища, адже постачання газу забезпечують не тільки вони, воно пов'язане з різними факторами. Так, ми бачимо зараз надзвичайно високе завантаження потужностей терміналів прийому зрідженого природного газу. Проте останні тижні знову показали: якраз у зимовий період ПСГ відіграють центральну роль у газопостачанні. Отже, вони були і залишаються важливим фактором.

Але навіть якщо погода у лютому та березні виявиться м'якою: рівень запасів у німецьких газосховищах до кінця нинішньої зими у будь-якому разі виявиться дуже низьким. Чи вистачить часу для того, щоб до наступного опалювального сезону суто технічно закачати до ПСГ достатню кількість газу?

Так, це підтверджує досвід минулого року. Ще у травні, що досить пізно, рівень заповнення становив у нас лише 26 відсотків, порівняно з минулими роками, це вже було дуже мало. Все ж, була технічна можливість до кінця вересня довести запаси до більш ніж 90 відсотків. Тому я твердо переконаний: ми зможемо до наступної зими добре заповнити газосховища, навіть якщо до кінця цієї зими запаси будуть дуже низькими.

Давайте на закінчення знову повернімося до сьогоднішньої ситуації: які шанси Німеччини прожити до весни без перебоїв у постачанні газом?

Я б підсумував сказане так: довгострокові контракти виконуються, це ми чуємо звідусіль, рівень запасів у ПСГ на історично низькому рівні, що породжує певну невизначеність, проте погода є досить м'якою, що знижує напруженість на ринку. Тому я налаштований обережно оптимістично, хоча заспокоюватися поки що рано.