1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
КорупціяУкраїна

Як унеможливити корупцію під час мобілізації?

27 липня 2023 р.

В Україні перевіряють керівників Територіальних центрів комплектування. Приводом стала справа ексвійськкома Борисова, якого підозрюють у незаконному збагаченні. Як унеможливити корупцію в колишніх військкоматах?

Symbolbild Angeklagter in Handschellen
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul

Справа одеського ексвійськкома Євгена Борисова привернула увагу до того, що система роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які замінили в Україні радянську систему військових комісаріатів, потребує негайних змін. Про це говорять експерти, цього вимагає президент Володимир Зеленський.

Ексвійськкома Євгена Борисова підозрюють у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та порушенні порядку несення військової служби. У понеділок, 24 липня, Державне бюро розслідувань повідомило про затримання у Києві колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За даними бюро, колишній посадовець намагався втекти від слідства, при цьому він використовував елементи конспірації - змінював номери телефонів, автомобілів, місце розташування, однак марно. Наступного дня після затримання суд обрав Борисову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців із можливістю виходу під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. Сам Борисов заявив, що від слідства не переховувався, а провину не визнає.

"Кожне таке кабінетне порушення у військовій ієрархії чи якась спроба незаконно збагатитися принижує наших воїнів, наших героїв. Відповідальність за порушення неминуча", - так прокоментував у своєму традиційному телезверненні Володимир Зеленський висунення підозри колишньому начальнику Одеського обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Євгену Борисову.

Хто такий Євген Борисов і як все почалося?

Євген Борисов став відомим широкому загалу після того, як наприкінці червня журналіст "Української правди" Михайло Ткач оприлюднив своє розслідування "Батальйон Іспанія", де стверджувалося, що родина Борисова вже під час повномасштабної війни Росії проти України придбала на іспанському узбережжі нерухомості та автівок на мільйони доларів. Як стверджується у розслідуванні, нерухоме майно тодішнього керівника ТЦК та СП було зареєстроване не на нього, а на його матір-пенсіонерку та дружину. Після оприлюднення розслідування президент Володимир Зеленський дав термінове доручення гловокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному звільнити з посади одеського війкома Євгена Борисова. Він також тоді доручив створити комісію  для перевірки всіх воєнкомів в усіх регіонах України.

А 19 липня голова Нацагенства з запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков повідомив, що, за даними слідства, у справі Борисова йдеться про рекордну суму збагачення незаконним шляхом - 188 мільйонів гривень. "Навіть тільки один об’єкт, куплений в Іспанії цією людиною на маму, вартує 3,7 мільйона євро", - сказав Новіков. За словами очільника НАЗК, купівлю було здійснено 15 грудня минулого року. "І таких об’єктів ще кілька. Всі вартістю від півмільйона євро", - сказав голова НАЗК на пресконференції. При цьому він зауважив, що, згідно з поясненнями Борисова, кошти були сформовані шляхом надання позик на загальну суму 4,2  мільйона доларів. Також голова НАЗК заявив, що в діяльності Одеського підрозділу ТЦК та СП встановили факти організації цілих каналів незаконного виїзду за кордон.

Перевірки військкомів

Через суспільний резонанс довколо справи Борисова та вимогу президента навести лад в системі ТЦК, державні органи здійснюють перевірки військкомів в Україні. Перший заступник міністра оборони України Олександр Павлюк повідомив, що робочі групи від міністерства оборони працюють в регіонах. "Аналізується все - досвід служби, репутація, інформація в публічному просторі, звернення громадян, що надійшли на гарячу лінію та іншими каналами. Прийнято понад 2300 звернень. Кожне звернення опрацьовується індивідуально", написав Павлюк у Telegram. В міноборони додають, що у пріоритеті  - цифровізація роботи Територіальних центрів комплектування. Олександр Павлюк також зауважив, що ДБР ще від початку війни розслідує 106 кримінальних провадження щодо порушень роботи ТЦК та СП, військово-лікарських комісій. І вже повідомлено про підозру 21 особі. 8 обвинувальних актів щодо 16 осіб - спрямовано до суду.

Президент України днями назвав перші попередні результати перевірки військкомів в Україні "невтішними". 27 липня він повідомив, що в результаті всеохопної перевірки ТЦК одинадцять областей вже перебувають на особливому контролі.

Заступник голови НАЗК Артем Ситник розповів, що у їхній базі зараз є 1800 керівників та заступників керівників ТЦК, діяльність яких має бути перевірена. "На сьогодні, після попереднього аналізу матеріалів, розпочато 102 моніторинги способу життя, але ця цифра не є остаточною, сказав Ситник в ефірі "Українського радіо".

Заступник голови НАЗК Артем Ситник вважає, що процес моніторингу способу жииття військкомів могло би прискорити відновлення обов'язкового електронного декларуванняФото: Imago/ZUMA Press/S. Kharchenko

Потрібна реформа

"Кейс Борисова" в системі роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не поодинокий, вважає Любов Галан, співзасновниця правозахисного центру "Принцип", що займається правовою допомогою військовим. За її словами, хоч військкомати змінили свою назву, однак "радянські корупційні традиції" звідти не викоренили. "Недоброчесні військкоми діють не самі, а в цьому задіяні інші співробітники ТЦК, зокрема військово-медичні комісії", - вважає вона. Потрібна глобальна реформа у цій сфері, переконана Галан.

Передусім, на її думку, потрібно створити більш прозору систему кадрів до Збройних сил України і починати потрібно зі змін у роботі військово-лікарської комісії (ВЛК) при ТЦК та в медико-соціальній експертній комісії. Адже ті, хто хочуть уникнути мобілізації, можуть купити у недоброчесного військкома "рішення ВЛК з приводу їхньої непридатності до військової служби, або отримати "липову" довідку від медико-соціальної експертної комісії про інвалідність, що вирішує їм питання звільнення від мобілізації чи виїзду за кордон", каже Галан. За її словами, таку можливість відкриває те, що в роботі ТЦК є дуже багато паперових документів, до яких ні в кого, окрім працівників та керівників Територіальних центрів комплектування немає доступу. "Тому нам терміново потрібні зміни в тому, як зберігають дані, хто їх може перевіри, які механізми моніторингу цих документів. Нам потрібно зменшити людський фактор у цій системі, зробити її цифровою, прозорою", - вважає співзасновниця правозахисного центру "Принцип".

Голова антикорупційної організації State Watch Гліб Каневський вважає, що корупцію в українських ТЦК та СП уможливлює те, що в міноборони немає внутрішнього моніторингу за діяльністю військкомів. "Керівники ТЦК максимально непублічні особи, хоча обіймають дуже важливі посади, особливо в умовах війни. Ми не знаємо, хто ці люди. Вони самі собі ставлять показники роботи, самі себе контролюють. Такі собі місцеві князьки, до кого в регіонах їздять багатії, аби "порєшать" і нікому до них не було діла", - сказав DW Гліб Каневський. На його переконання, починати реформу ТЦК та СП потрібно з превенції корупції та прозорого контролю за керівниками цих установ.

Процес моніторингу способу життя військкомів прискорило б відновлення обов'язкового електронного декларування, вважають у НАЗК. Якомога швидше відновлення обов'язкового електронного декларування підтримують і експерти, і журналісти. "Потрібен запобіжник, а не реакція. Контроль, а не те що ми спостерігаємо зараз... Відновіть публічне декларування!", - написав у Фейсбук, журналіст, автор розслідування про Євгена Борисова Михайло Ткач.

Опитані DW експерти сходяться на тому, що системні проблеми в роботі ТЦК впливають на процес мобілізації та безпосередньо на обороноздатність країни і якщо їх швидко не вирішити, це матиме негативні наслідки для країни. "Мають бути не тільки розслідування окремих випадків, а системна реформа, бо це дуже впливає на сприйняття суспільством мобілізації та моральний дух людей, які вже воюють: бо хтось в окопі, а хтось може відкупитися за невеликі гроші. Це обурює, це несправедливо, це підриває віру в державу", - наголошує співзасновниця правозахисного центру "Принцип" Любов Галан.

Як українські чоловіки (не) виїжджають за кордон

08:30

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW