Від початку трагічних подій на Євромайдані минуло вже сім років, однак у слідстві ставити крапку і досі зарано. Цього тижня слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) вручили депутатці минулого скликання Верховної Ради, а нині функціонерці партії "Європейська солідарність" Тетяні Чорновол, обвинувачення у вбивстві. Їй закидають те, що у буремний день 18 лютого 2014 року активістка керувала підпалом офісу "Партії регіонів" експрезидента Віктора Януковича на вулиці Липській у центрі Києва. Отруївшись чадним газом у будівлі загинув 65-річний інженер офісу Володимир Захаров.

Згідно з текстом обвинувального акту, оприлюдненого самою Чорновол, слідчі виходять з того, що саме вона домовилась про підпал із "невстановленими особами", закликала кидати в вікна пляшки з "напалмом", до того ж сама підняла ролет над вікном, у який невідомий слідству чоловік закинув одну з таких пляшок.

Вручення обвинувального акту Чорновол та її однопартійці перетворили на політичний мітинг. "Ви намагаєтеся наразі зробити з Тетяни людину, яка винна у Революції Гідності… Ми Тетяну не залишимо наодинці, вона перебуває під охороною українського народу", - застерігав п'ятий президент Петро Порошенко.

Адвокатеса Чорновол Ірина Кузіна у розмові з DW заявила, що обвинувальний акт містить численні неточності, а експертизи, на які посилається документ, навпаки, мають доводити невинуватість її підзахисної, слідство щодо якої тривало вісім місяців. У квітні суд навіть відправив Чорновол під нічний домашній арешт, який скасували у вересні. Виступаючи на засіданнях з обрання запобіжного заходу, активістка, яка стала жертвою нападу ще на початку Євромайдану, називала штурм офісу "Партії регіонів" "самозахистом". "На той момент почалися вбивства майданців у Маріїнському парку… Треба було відволікати увагу карателів. Саме тому я брала участь в штурмі",-  згадувала Тетяна Чорновол.

Читайте також: Через 6 років: в Україні завершили розслідування викрадення Луценка і вбивства Вербицького

Смерть у провулку

Володимир Захаров, у вбивстві якого звинувачують Чорновол, - один з 14 загиблих під час подій 18 лютого, коли "мирна хода" євромайданців під Верховну Раду переросла у сутички з "антимайданом" і міліцією, а кількамісячні протести у центрі Києва наближалися до фіналу. До втечі Віктора Януковича залишалося три дні.

На сьогодні у суді достеменно встановлені обставини лише однієї смерті 18 лютого - самооборонівця Сергія Дідича. Його у Кріпосному провулку на смерть збив інший протестувальник - Леонід Бібік, коли керував міліцейським ГАЗом. Вантажівку він захопив буквально за пару хвилину до того, щоб наїхати на міліціонерів, які билися з протестувальниками , аби "відволікти увагу". Дідичу в цей момент завдавав ударів гумовим кийком по голові боєць харківського "Беркуту" Андрій Єфімін. Вантажівка зламала Єфіміну ногу, а Дідич загинув на місці.

Леонід Бібік поки що єдиний протестувальник, якого судили за злочини на Майдані. Прокуратура звинуватила його у викраденні автомобіля і порушенні правил дорожнього руху, які призвели до поранення та смерті. Однак Печерський райсуд столиці у березні 2016 року звільнив Бібіка від відповідальності за законом про недопущення переслідування учасників протестів.

Удова Дідича оскаржила цей вердикт. На думку її адвокатеси Євгенії Закревської, Бібік не підпадає під дію закону про непереслідування, адже йдеться про злочин одного євромайданівця проти іншого. Справу повернули на повторний розгляд з формальної причини. Він триває і досі, Бібік засідання не відвідує.

"Беркутівця" Андрія Єфіміна покарали за перевищення службових повноважень у травні 2016 року. Подільський райсуд призначив йому три роки іспитового терміну із забороною працювати у правоохоронних органах. Він визнав провину та дав свідчення проти свого командира Владислава Лукаша, якого продовжують судити за силовий розгін "мирної ходи". 

Читайте також: Справа про вбивства на Майдані: минають роки, обвинувачених меншає

Слідство триває

Закон про непереслідування учасників Євромайдану діє і досі. Однак він не поширюється на справи про умисне вбивство. Тож, у разі доведення вини, Тетяні Чорновол може загрожувати реальне покарання.

Досі притягти до відповідальності за цією статтею спробували тільки одного євромайданівця - Івана Бубенчика, який в інтерв'ю 2016 року розповів, як застрелив двох "беркутівців". За два роки слідчі департаменту у справах Майдану оголосили йому офіційну підозру у подвійному умисному вбивстві і намагалися заарештувати. Та після втручання у справу генпрокурора Юрія Луценка, його дії перекваліфікували лише у посягання на життя міліціонерів - цей злочин підпадав під закон про звільнення від відповідальності за протести. 

Що ж до Чорновол, то Сергій Горбатюк, який керував розслідуваннями "справ Майдану" у Генпрокуратурі до осені 2019 року, стверджує: під його керівництвом у слідства не було претензій до Чорновол, у смерті Володимира Захарова навіть не вбачали насильства. Слідчі ДБР, які отримали справу у спадок разом з іншими "майданівськими" розслідуваннями, виходячи з офіційних документів, вочевидь, мають інший погляд.

Сама Чорновол пояснює розслідування проти себе помстою першого заступника директора Бюро Олександра Бабікова. Він працював адвокатом у фірмі, що захищала експрезидента Віктора Януковича, та навіть брав участь у одному із засідань. Його призначення до слідчих органів, які отримали у спадок "справи Майдану", схвилювало багатьох. У листопаді 2020 року Бабікова звільнили з Держбюро розслідувань.

Багато активістів Євромайдану нині обурюються самим фактом слідства проти "майданівців" і звертають увагу на те, що в обвинувальному акті Чорновол слідчі пропонують нове трактування подій 18 лютого: ДБР називає їх "масовими заворушеннями, що супроводжувались погромами", тоді як у судових документах щодо Бібіка чи Єфіміна йдеться про "незаконний силовий розгін мирної акції".

Українська держава за ці роки мала б дійти консолідованої думки щодо подій на Майдані, базуючись на досвіді та нормах міжнародного права, коментує виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук. "Інакше, коли кожна нова влада трактуватиме все по-своєму, не послуговуючись ні експертними соціологічними та юридичними позиціями, ні суспільним діалогом, - народ відчуватиме фрустрацію та втрачатиме довіру до державної влади", - розмірковує вона.

Правозахисниця вірить, що правову оцінку Євромайдану в змозі дати українські суди. Втім вони не квапляться. Вирок Андрію Єфіміну і досі залишається єдиним за події 18 лютого 2014 року.