Шевченківський районний суд Києва в вівторок, 18 травня, продовжив запобіжний захід Юлії Кузьменко та Яні Дугарь, обвинувачуваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета ще на два місяці, до 18 липня. Юлія Кузьменко залишається під домашнім арештом, а стосовно Яни Дугарь продовжує діяти запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань.
Відповідну ухвалу суд виніс, задовольнивши клопотання прокуратури. "Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинувачуваній Кузьменко до 18 липня. Продовжити термін дії зобов'язань обвинувачуваній Дугарь ... до 18 липня", - йдеться в документі, який було зачитано під час судового засідання.
На засіданні суд продовжив вивчення матеріалів справи по суті обвинувачення, потім прокурори в суді заявили клопотання про продовження запобіжного заходу обвинувачуваним. Наступне судове засідання в справі має відбутися 25 травня.
Нагадаємо, що 30 квітня Шевченківський районний суд Києва змінив запобіжний захід підозрюваному у "справі Шеремета" Андрію Антоненку з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
20 липня 2016 року в центрі Києва було підірвано машину керівниці інтернет-видання "Українська правда" Олени Притули, в якій перебував Шеремет. Журналіст загинув на місці незабаром після вибуху. Про підозру у вбивстві Шеремета повідомлено трьом особам: військовій медсестрі Яні Дугарь, волонтеру та дитячому медику Юлії Кузьменко, а також музиканту та ветерану АТО Андрію Антоненку. Досудове слідство стосовно підозрюваних було завершено 22 травня 2020 року.
25 серпня Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, згідно з яким розгляд по суті справи з обвинувачення Антоненка, Дугарь і Кузьменко в причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета здійснюватиме суд присяжних.
Від Бузини до Шеремета: найгучніші вбивства в Україні
Аркадій Бабченко виявився живим. Його вбивство було інсценоване СБУ, щоб затримати організатора, який, як стверджують в Києві, працював на спецслужби РФ. DW пригадує найрезонансніші вбивства в Україні за останні роки.
Фото: Reuters/V. Nosach
Павло Шеремет
Журналіст Павло Шеремет, який був громадянином Білорусі, загинув унаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва 20 липня 2016 року - зловмисники заклали вибухівку в його авто. Він неодноразово критикував політику президента Білорусі Олександра Лукашенка та російську владу. Особи, причетні до вбивства журналіста, досі не встановлені. Проте слідство в Україні не виключає, що його могли замовити з Росії.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Filippov
Аміна Окуєва
Громадська активістка та ветеранка АТО чеченського походження Аміна Окуєва загинула від поранення в голову торік 30 жовтня - невідомі обстріляли автомобіль, в якому вона їхала разом з чоловіком Адамом Осмаєвим. Українська поліція розцінює це вбивство як замовне, а в Службі безпеки не виключають, що у цьому злочині є "російський слід".
Фото: Reuters
Олесь Бузина
Письменника і публіциста Олеся Бузину, відомого своїми антиукраїнськими поглядами, застрелили 16 квітня 2015 року біля його будинку в Києві. Слідство назвало вбивство замовним і пов'язаним з професійною діяльністю журналіста. Тоді як деякі українські політики і журналісти вбачали у вбивстві "руку Кремля". Нині цю справу розглядають у Шевченківському суді Києва.
Фото: Reuters
Денис Вороненков
Екс-депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова вбили 23 березня 2017 року у центрі Києва. Незадовго до цього він переїхав до України і свідчив у справі про державну зраду Віктора Януковича. Цей статус свідка і став однією з офіційних версій вбивства. "Вороненков багато знав і знав про те, що він є найбільш вразливим для путінської системи...", - заявляв його колишній колега Ілля Пономарьов.
Вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка 29 травня було інсценовано СБУ. 30 травня з'ясувалось, що журналіст живий. Українська спецслужба встановила організатора вбивства, який діяв в інтересах російських спецслужб, та затримала його. Бабченко відомий своїм негативним ставленням до режиму Путіна. Через свої погляди торік він залишив Росію та оселився в Києві.
