Мюнхенська конференція з безпеки представила у понеділок, 12 лютого, свою щорічну доповідь про ситуацію у світі. Настрій загалом, як і минулого 2023 року, песимістичний, що відчувається не тільки в заголовку "Програють усі?" (Lose-Lose?). Причини очевидні - війна Росії проти України триває, у списку світових криз додався Близький Схід, оглядачі побоюються "ескалації насильства в Індо-Тихоокеанському регіоні".

Радник Меркель закликає не опускати руки

Західний світ відчуває зростання тиску ззовні і всередині, провідна західна держава - США - увійшла в період передвиборчих президентських перегонів. Перемога та повернення до Білого дому Дональда Трампа може стати новим випробуванням на міцність для Заходу, чиї лідери зберуться у Мюнхені на конференцію 16-18 лютого.

Загалом автори доповіді бачать ситуацію так: геополітична напруга та економічна невизначеність у світі зростають, а багато країн менше думають про вигоди глобалізації, а натомість більше переживають, що їм дістався недостатній, як вони вважають, "шматок пирога".

На цьому тлі голова Мюнхенської конференції, колишній німецький дипломат Крістоф Гойсґен (Christoph Heusgen) радить не опускати руки. У вступному слові колишній радник канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) закликає "подвоїти зусилля" для зміцнення світового порядку, що ґрунтується на Статуті ООН та Загальній декларації прав людини. Він вважає, що спіраль погіршення ситуації можна зупинити. 

Сприйняття загрози Росії поменшало

Уже кілька років обов'язкова частина доповіді - Мюнхенський індекс безпеки (Munich Security Index). Це заснований на опитуваннях населення у різних країнах світу показник сприйняття світових загроз. Тут відбулися зміни, порівняно з поворотним для світового порядку 2022 роком.

Хоча відкрита та масштабна війна Росії проти України триває, для жителів багатьох країн Заходу РФ більше не очолює список загроз. "Майже всі індикатори, пов'язані з війною Росії проти України, впали, включаючи (загрозу) використання ядерної зброї агресором та перебої у постачанні енергоносіїв", - сказано в доповіді. В основу лягли дані опитувань, проведених у жовтні-листопаді 2023 року.

Особливо зміщення сприйняття помітне у Німеччині. Росія як загроза за рік опустилася для німців із першого на сьоме місце. У першій трійці - "масова міграція внаслідок воєн та зміни клімату", "радикальний ісламський тероризм" та "кібератаки". Подібні настрої також у Франції, а в Італії Росія як загроза - на 12 місці. 

У США Росія опинилася у цьому рейтингу на четвертому місці, пропустивши вперед Китай (третя позиція). Американці найбільше побоюються "кібератак" та "поляризації суспільства".

Винятки із загальної тенденції на Заході - Велика Британія та Японія. Лише у цих двох країнах Росія також у 2023 році на першому місці у списку сприйняття загроз.

Індекс не означає, що Росію перестали сприймати як загрозу, ставлення до неї в цілому, як і раніше, на "дуже низькому" рівні й нижче за показники 2021 року, сказано в доповіді. Зовсім інша картина в Китаї, Індії та ПАР, де до Росії, як і раніше, ставляться з великою перевагою як до союзника, а не до загрози. Бразилія в цій групі країн "не визначилася", тобто там ставлення до Росії швидше двояке.

Читайте також: Чого найбільше бояться німці? Результати опитування

Більшість українців проти поступок Росії

Один із перших розділів доповіді присвячений Україні та іншим країнам, що їх автори записали до "сірої зони" між ЄС і НАТО з одного боку та Росією - з іншого. Серед них - Молдова, Грузія та країни Західних Балкан. "Незважаючи на словесні запевнення вивести Східну Європу із сірої зони, не ясно, як швидко це станеться, і чи готові трансатлантичні партнери заплатити ціну", - йдеться у доповіді.

Більше того, Мюнхенський індекс зафіксував "втому від України", що зароджується". Серед країн групи G7 "падає громадська підтримка щодо продовження допомоги Україні, постачання важких озброєнь або введення подальших санкцій проти Росії". При цьому автори констатують, що навіть нинішнього рівня військової допомоги Києву недостатньо для того, щоб допомогти Україні перемогти. У результаті вони закликають лідерів у США та Європі протистояти "втомі від України", "допомогти Києву перемогти" та "звузити сіру зону".

У самій Україні настрої, схоже, принципово не змінилися. Як і рік тому переважна більшість виступає проти поступок Росії в обмін на припинення війни. 92 відсотки опитаних вважають умовою перемир'я вихід російських військ з усієї території України, включаючи анексований у 2014 році Крим. Зробити виняток для Криму готові 12 відсотків. Приблизно стільки ж українців (14 відсотків) погоджуються заради припинення вогню з відведенням російських військ станом на 24 лютого 2022 року. Зрештою, дозволити Росії залишити війська на окупованих територіях готові лише два відсотки українців, 94 відсотки - проти.

Читайте також: Голова Мюнхенської конференції: Росія може напасти на НАТО