Після повернення Дональда Трампа в Білий дім США використовують митну політику там, де попередники нинішнього президента накладали санкції. Хаотичні мита загрожують погіршенням кон'юнктури на світових ринках.

Прагнення президента США Дональда Трампа досягати своїх політичних цілей за допомогою митних зборів викликає багато критики як всередині країни, так і за її межами. Одні називають мита "найгіршою ставкою в світі", інші ж вважають їх "перевіреним і потужним інструментом тиску" для захисту національних інтересів США.

Зрозуміло одне: після повернення у Білий дім 2025 року постійні погрози Трампа запровадити мита проти десятків країн світу спровокували велику нестабільність серед американського бізнесу та світових торговельних партнерів США.

"Митне танго" Трампа - гучні оголошення високих мит на іноземні товари, за якими слідує скасування планів, - пасує до мінливих політичних та економічних цілей американського президента. Фінансові ринки перебувають у напруженні, адже ніхто не здає, коли і як та проти кого президента США наступним запровадить санкції.

Приклад Китаю

Мита на імпорт товарів з Китаю, найбільшого економічного та військового конкурента США, сягнули в квітні цього року історичного максимуму, піднявшись до позначки 145 відсотків, аби вже через місяць після переговорів у Лондоні бути суттєво зниженими.

Раптове підняття мит, а потім скасування рішень демонструє, як Трамп використовує митну політику, аби виправити те, що він вважає несправедливою торгівлею з огляду на торговельні суперечки в минулому. "Що дуже вплинуло на погляди президента, так це блискавичний підйом Японії у 1980-их роках та відчуття, що японці витісняють легендарну американську автопромисловість з ринку, бо США були надто щедрими в питаннях торговельної політики", - каже в розмові з DW Дженніфер Бернз, доцентка історії в Стенфордському університеті.

Мита для "Америки передусім"

Мита - це улюблена зброя Трампа, аби побороти величезний дефіцит торговельного балансу, передусім щодо Китаю, який, за даними статистичного відомства США, 2024 року сягнув 295 мільярдів доларів США.

Така митна політика відповідає гаслу Трампа "Америка передусім", із яким він ішов на вибори в листопаді минулого року. Його підхід полягає в тому, аби захистити американську промисловість та стимулювати створення в США робочих місць.

Білий дім захищає таку політику президента та наголошує на тому, що мита можуть бути запроваджені швидко та, на відміну від санкцій, не повністю закривають закордонні ринки для США і навпаки.

"(Трамп. - Ред.) може збільшувати цей тиск завжди, коли тільки захоче, а потім знову його знижувати, коли ринки шаленіють, або ж коли цей тиск більше не виконує свою функцію", - каже Софія Буш, заступниця директора Геоекономічного центру аналітичного інституту "Атлантична рада". "За допомогою мит це працює суттєво простіше, ніж за допомогою санкцій", - каже Буш.

Хоча мита жорстко критикують за їхню потенційну здатність розганяти інфляцію, вони - на відміну від санкцій - наповнюють американський держбюджет. Відповідна стаття доходів у першій половині поточного року зросла на 110 відсотків порівняно з аналогічним періодом 2024 року, досягнувши 97,3 мільярда доларів. За оцінками Центру податкової політики Urban-Brookings, очікується, що наступного року мита принесуть скарбниці 360 млрд доларів.

На думку Трампа, мита більш гнучкий інструмент

Мита запроваджуються президентськими указами, їх схвалення Конгресом США не потрібне. Таким чином Трамп отримує прямий односторонній контроль. Введення ж санкцій пов'язане з виконанням складної юридичної процедури і співпрацею з міжнародними партнерами, зокрема, з Євросоюзом.

Те, що Трамп віддає перевагу митам, порівняно з санкціями, відображає його прагнення швидко домогтися помітного економічного впливу, але спричиняє у спостерігачів побоювання з приводу дестабілізуючого впливу такої політики на світову торгівлю і глобальний світовий порядок.

"Причина поганої репутації мит полягає в тому, що вони пов'язані з епізодами деглобалізації, а в XX столітті - зі збройними конфліктами, - вказує Дженніфер Бернс. - Якщо низькі мита і відкриті ринки об'єднують держави таким чином, що це запобігає збройним конфліктам, то чи не означає це, що ми, можливо, відходимо від цього принципу?"

Трамп стирає межу між митами і санкціями

Як видно з політики Трампа під час його другого президентського терміну, він використовує мита для досягнення цілей, які зазвичай пов'язані із застосуванням санкцій. Приклад тому - тиск на Канаду, Мексику або Китай з питань, що не стосуються торгівлі, таких як міграція та незаконний обіг наркотиків. Введення таких мит спровокувало відповідні заходи або погрози, які посилили напруженість у світовій торгівлі.

Аналогічним чином Білий дім погрожував Колумбії, коли вона відмовилася прийняти депортованих із США мігрантів. А ось загроза введення мит щодо товарів з ЄС пояснювалася частково відповіддю на прийняті Брюсселем норми і правила щодо особистих даних і захисту клімату.

Раніше в липні були введені мита в розмірі 50 відсотків на імпорт з Бразилії - це стало своєрідною відповіддю на судове переслідування владою країни експрезидента Жаїра Болсонару, близького союзника Трампа. Ультраправий політик Болсонару постане перед судом за звинуваченням у підготовці державного перевороту і змові з метою повалення нинішнього лідера країни Лули да Сілви, якому він програв на президентських виборах у 2022 році.

Покупці енергоносіїв з РФ чекають вторинних санкцій?

Попередні адміністрації США вважали за краще використовувати санкції як інструмент примусу своїх політичних супротивників, а не мита. З моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, Сполучені Штати ввели понад 2500 санкцій, спрямованих проти окремих осіб, організацій, морських і повітряних суден РФ. Раніше Вашингтон також ухвалив санкції проти Венесуели, Ірану, Білорусі та Північної Кореї.

В економічному плані всі ці країни не є найважливішими торговельними партнерами Вашингтона, констатує Софія Буш з Атлантичної ради. За її словами, оголошені Трампом мита щодо "головних торговельних партнерів США" є "швидше економічною загрозою всередині самої країни".

Трамп нещодавно висловив велику готовність до застосування санкцій. Посилаючись на законопроєкт, запропонований сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, що включає додаткові обмежувальні заходи проти Росії, американський президент заявив, що "вкрай рішуче" розглядає можливість введення нових санкцій у разі, якщо Москва не зможе домовитися з Києвом про припинення вогню.

"Роки невизначеності з митами" шкодять економіці

Законопроєкт, який отримав підтримку в Сенаті двох партій, спрямований проти ключових російських чиновників і великих бізнесменів, фінансових установ і енергетичного сектора. Його мета - обмежити можливості Росії з експорту нафти і газу. Документ також передбачає вторинні санкції - мита в розмірі до 500 відсотків щодо товарів третіх країн, що ввозяться до США, які імпортують російські енергоносії.

Аналогічні "вторинні мита" в розмірі 25 відсотків для покупців венесуельської нафти, що набули чинності в березні, також були розроблені, щоб чинити тиск на імпортерів енергоресурсів, змушуючи їх слідувати зовнішньополітичному курсу США - роль, яка традиційно відводиться санкціям. Вторинні санкції зазвичай включають в себе внесення фізичних і юридичних осіб до "чорних списків", заморожування активів і обмеження на банківські операції. Крім того, Сполучені Штати часто використовують загрозу кримінального переслідування і заборони на в'їзд до країни.

"Санкції швидше призначені для покарання країн за порушення ними міжнародних норм, - продовжує Бернс в інтерв'ю DW. - Вони вводяться у відповідь на конкретні дії, і якщо ці дії припиняються, то санкції можуть бути скасовані". Зазначивши, що невизначеність навколо тарифної політики Трампа має дестабілізуючий вплив на американські компанії та їхніх міжнародних торговельних партнерів, Бернс попередила, що "роки невизначеності з митами" можуть призвести до "серйозного економічного спаду", оскільки бізнес та інвестори чекатимуть на більш передбачувану ситуацію.