1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

США готові вдарити по Ірану: чого очікувати?

30 січня 2026 р.

США зосередили біля іранських берегів потужну авіаносну групу. На тлі провалу переговорів щодо ракетної та ядерної програми Ірану експерти вважають новий удар американців майже неминучим. Який він може мати вигляд?

Авіаносець США Abraham Lincoln (архівне фото 2012 року)
Ударна американська група, включно з авіаносцем Abraham Lincoln, перебуває в Перській затоціФото: Eric S. Powell/ABACA/picture alliance

Президент США Дональд Трамп на початку січня обіцяв вжити "дуже жорстких заходів" проти Ірану, коли його влада жорстко придушувала масові протести. Потім Трамп відмовився від своїх планів, заявивши, що "вбивства в Ірані припиняються". Але після провалу переговорів щодо обмеження іранських ракетної та ядерної програм Вашингтон явно готується завдати нового потужного удару по цій країні.

26 січня в район Перської затоки прибула ударна група на чолі з авіаносцем Abraham Lincoln, на якому можуть базуватися до 90 літаків і вертольотів. Крім того, як повідомляється, Пентагон виводить своїх військових із ключових баз у регіоні. А Тегеран тимчасово закрив свій повітряний простір. Багато спостерігачів виходять із того, що нова атака Сполучених Штатів по Ірану вже практично неминуча. DW - про те, які варіанти дій є зараз у США.

Чи є в США реалістичний сценарій воєнних дій проти Ірану?

Відповідь на це питання багато в чому залежить від цілей можливої атаки, впевнений полковник у відставці американського Корпусу морської піхоти Марк Кансіан, нині співробітник вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). "Сполучені Штати могли б атакувати сили безпеки, ймовірно, Корпус вартових ісламської революції, щоб покарати Іран і показати цим підрозділам їхню вразливість", - припускає Кансіан.

Ашок Свейн, завідувач кафедри досліджень у сфері миру і конфліктів Уппсальського університету у Швеції, згоден з тим, що будь-яке військове втручання має бути "обмеженим" і переслідувати конкретні цілі, як-от захист американських військ або союзників. "Як правило, це вказує на курс на регіональне стримування - з опорою на ППО і ПРО, захист морських комунікацій і чітко позначені "червоні лінії". У поєднанні з дуже вибірковими, чітко обґрунтованими діями, коли це необхідно", - пояснив Свейн.

Бомбардувальники-невидимки B-2 застосовувалися під час удару по іранських ядерних об'єктах у червні минулого рокуФото: Michael Gaddis/USAF/Getty Images

Обидва експерти єдині в тому, що використання такої зброї, як стратегічні бомбардувальники-невидимки B-2 та різноманітні ракети, які застосовували під час удару по ядерних об'єктах Ірану в червні минулого року, цього разу не має сенсу. "Це було б можливо, але в цьому немає потреби, - ділиться Кансіан. - Ефективними були б крилаті ракети великої дальності, такі як Tomahawk. B-2 було використано в червневій операції, адже лише він міг нести спеціальні бомби для ураження укріплених і глибоко схованих під землею цілей".

За словами Свейна, подібні удари є ризикованими, їх "важко обмежити, легко неправильно витлумачити і вони можуть викликати відповідні заходи проти американських військ і партнерів у регіоні".

Якими можуть бути наслідки можливого нового удару США по Ірану?

Мохаммад Есламі, експерт з міжнародних відносин з Європейського університетського інституту (EUI) у Флоренції, закликає до обережності: "Будь-які воєнні дії США, найімовірніше, принесуть мінімальні стратегічні вигоди, водночас різко посилять нестабільність у регіоні".

На думку Ашока Свейна з Уппсальського університету, все, що виходить за рамки необхідних цілеспрямованих атак по Ірану, який має вплив на Близькому Сході, може дорого обійтися США. "Будь-які масштабніші дії швидко призводять до ескалації, посилюють позиції радикалів (в Ірані. - Ред.) і обертаються ударом по цивільному населенню", - попередив він.

За оцінкою Кансіана, точкові цілеспрямовані авіаудари, найімовірніше, є єдиним варіантом дій Вашингтона, що розглядатиметься у будь-якому разі. Ці удари, на його думку, не матимуть серйозних наслідків. Сполучені Штати не стануть завдавати ударів поблизу великого скупчення людей, вони можуть атакувати штаби та об'єкти сил безпеки, прогнозує Кансіан.

Чи можуть США захопити або вбити аятолу Алі Хаменеї?

Захоплення американськими військами спецпризначення і доправлення до США на початку січня венесуельського правителя Ніколаса Мадуро адміністрація президента Трампа назвала великим стратегічним успіхом. Однак експерти, з якими поспілкувалася DW, не думають, що подібну тактику використають щодо аятоли Алі Хаменеї, верховного лідера Ірану, який обіймає цю посаду з 1989 року.

Хоча Есламі вважає, що "вбивство (Алі Хаменеї. - Ред.) теоретично є можливим", з практичного погляду він вважає такий сценарій нереальним через "внутрішню структуру Ірану, географічну глибину й абсолютну лояльність Корпусу вартових ісламської революції, якому доручено охорону верховного лідера".

Як зазначає Марк Кансіан, характер нещодавніх протестів і реакція влади на них є такими, що навіть якби захоплення або ліквідація аятоли Хаменеї були взагалі можливими, зараз для цього був би абсолютно невдалий момент. "У Сполучених Штатів немає необхідних сил на місці та кількох тижнів на підготовку. Крім того, це складніша ціль - вона розташована далі від США і від можливої точки завдавання удару з Перської затоки", - констатує Кансіан.

Які невоєнні варіанти дій є в США щодо Ірану?

З огляду на обмеженість воєнних варіантів дій, доступних адміністрації Трампа, можливо, що менш драматичні сценарії є більш розумним шляхом. Ашок Свейн вважає, що у розпорядженні США є низка "варіантів, які мало обговорюються". Серед них "фінансовий тиск на конкретні структури, пов'язані з репресіями; кроки в регіоні, які мають оборонну спрямованість і послаблюють важелі впливу Ірану, такі як протиракетний захист та охорона морських шляхів; дипломатія, що поєднує батіг і пряник".

Надання підтримки іранському населенню більш витонченими методами матиме більший вплив, ніж прийнято вважати, припускає Свейн. "Прихована підтримка громадянського суспільства і доступ до інформації зазвичай залишаються на другому плані. Але вони працюють найкраще, коли є нудними, постійними й такими, що заслуговують на довіру, а не коли супроводжуються воєнною ескалацією, що дає змогу Тегерану зображати всі прояви незгоди з владою як акції, що спонсорують з-за кордону", - переконаний він.

На думку Марка Кансіана, "відновлення доступу до інтернету (який повністю заблоковано в Ірані з 8 січня 2026 року. - Ред.) стало б найкориснішим кроком для протестувальників, дозволивши б їм координуватися, обмінюватися інформацією й об'єднувати зусилля".

Читайте також: Іран: комунікаційний блекаут може стати постійним

Зі свого боку Мохаммад Есламі з EUI, міркуючи про потенційне військове втручання, задається головним питанням: чи мають США право самотужки ухвалювати подібні рішення? На його погляд, "єдиний життєздатний шлях - міжнародне право, дипломатія та багатосторонні інститути". Оскільки "одностороннє втручання лише посилює нестабільність і повторює модель поведінки, що склалася після Другої світової війни, коли військове втручання незмінно призводить до довгострокової нестабільності, а не до встановлення порядку".

У цій статті спочатку містилося зображення від агентства SalamPix, яке постачає фотографії для міжнародних фотоагентств. Його було видалено 12 березня 2026 року після того, як Picture Alliance та Imago повідомили, що відкликають фотографії SalamPix через сумніви щодо їхнього походження та можливої маніпуляції.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW