Спікер Палати представників Маккарті втратив посаду. Які наслідки це матиме для американської допомоги Україні? Оглядачі не виключають, що доволі серйозні.
Боєприпаси для України на базі у штаті Делавер: тепер військова допомога - ще й тема для дебатів у СШАФото: U.S. Air Force/ZUMA Wire/IMAGO
Реклама
Це була подія історичного масштабу, яка викликала занепокоєння і на міжнародному рівні: вперше в історії США голову Палати представників було усунуто з посади парламентським голосуванням. Більшість парламентаріїв підтримали ініціативу правого "яструба" Метта Ґетца з усунення республіканця Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників. Таким чином 58-річний Маккарті програв внутрішньопартійну боротьбу за владу в суперечці про бюджет і подальшу допомогу Україні. Посада спікера є однією з найважливіших у державі й за впливом є третьою після президента США та віцепрезидента.
Які можливі наслідки для допомоги Україні?
США є одним із найбільших надавачів допомоги Україні. На думку експертів, усунення Маккарті може мати серйозні наслідки й для допомоги Україні. Президент США Джо Байден завжди наголошував, що США підтримуватимуть Україну, яка зазнала російського вторгнення, "стільки, скільки буде потрібно". Але без спікера Палата представників паралізована - і це лише за кілька тижнів до того, як у середині листопада може настати загроза заморожування бюджету. Допомога ж Україні без нового фінансування з дозволу Конгресу поволі вичерпуватиметься.
Метт Ґетц спілкується з журналістами після голосування щодо усунення спікера МаккартіФото: Win McNameeGetty Images
У нещодавно ухваленому тимчасовому бюджеті відсутні 24 мільярди доларів нової допомоги Україні, яку просив Байден. "Все це привносить багато невизначеності у подальшу підтримку України з боку США", - каже у розмові з DW Домінік Тольксдорф (Dominik Tolksdorf) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP).
Цілком незрозуміло, хто з республіканців зможе набрати необхідну більшість, щоби стати на заміну Маккарті, і коли Палата представників знову буде здатною ухвалювати рішення. "Тепер багато залежить від того, хто стане новим спікером Палати представників і які умови йому висуватимуть ці вісім представників, які виступали проти Маккарті, в тому числі, які умови вони висуватимуть щодо підтримки України", - розмірковує Тольксдорф. Можливо, що компромісом стануть домовленості, які також охоплюватимуть питання міграції, "де буде сказано: щоб підтримати Україну, ми надаємо і додаткові кошти на охорону кордону (США-Мексика - Ред.).
Водночас український дипломат, колишній посол України в Австрії Олександр Щерба в інтерв'ю DW висловив глибоке розчарування подібними дискусіями серед групи республіканців у Вашингтоні. "Зараз я спостерігаю за цими дебатами про Україну, за людьми, які ревно кажуть, "не давайте грошей Україні, віддайте її Путіну" і не впізнаю країну, в яку колись закохався. Я запитую себе, невже ці люди не розуміють, що говорячи про "домовленості щодо України" вони насправді говорять про домовленості з розп'яття України", - сказав він у розмові з DW.
"Нервову" посаду спікера можна вважати "кріслом катапульти" для того, хто її обіймає, адже спікерові доводиться врівноважувати різні крила республіканців, пояснює Тольксдорф. Він також відзначає, що серед кандидатів на посаду спікера, які зараз на прикметі, є й ті, хто досі підтримував допомогу Україні.
Маккарті не претендуватиме на те, щоби обійняти посаду спікера вдругеФото: Jonathan Ernst/REUTERS
Водночас можливі й інші види фінансування, як-от продовження Закону про ленд-ліз від 2022 року (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act), каже Тольксдорф. Це дозволить Україні брати у США військову техніку в оренду. Термін закону від 2022 року сплив у вересні, втім Україна сподівається на продовження. "Можливо, це можна було б приємніше оформити для республіканців, оскільки це означало б, що Україна поверне принаймні частину допомоги після закінчення війни". Однак є сумніви щодо того, чи такий варіант буде легше провести в Конгресі, ніж інший пакет допомоги, подібний до запропонованого урядом Байдена, і для цього спочатку потрібно буде обрати нового спікера.
Політологиня Ліз Шульке (Liz Schuelke), втім, також вважає, що поки не варто драматизувати ситуацію. "Минулими вихідними, коли було ухвалено проєкт бюджету без нової допомоги Україні, президент Байден сказав, що він має ще кілька інших варіантів та стратегій, які гарантують, що допомогу буде надано. Він висловив впевненість, що США продовжать надавати допомогу, навіть, якщо вона не буде такою прямою, як через механізм бюджету", - сказала вона.
Тепер республіканці винесли тему допомоги Україні у передвиборчу кампанію, що раніше вже освоїв Дональд Трамп. "Я думаю, що Європа має робити більше. "Війна впливає на європейців набагато більше, ніж на нас", - сказав він у телевізійному інтерв'ю NBC у середині вересня. За словами Трампа, США витрачають значно більше грошей, ніж європейці. За даними Кільського інституту світової економіки, станом на вересень 2023 року Європа вже явно обігнала США за обсягом обіцяної допомоги Україні. Загалом європейські донори (як ЄС, так і країни, що не входять до ЄС - Ред.) пообіцяли виділити близько 156 мільярдів євро, США пообіцяли 70 мільярдів євро.
Інші відомі республіканці, такі як прихильник жорсткої лінії Метт Ґетц, губернатор Флориди Рон ДеСантіс і ультраправа Марджорі Тейлор Грін, також роздмухують заклики проти допомоги США Україні - і закликають натомість використовувати наявні кошти для стримування міграції на кордоні з Мексикою.
На кордоні з Мексикою: деякі республіканці вимагають більше грошей на охорону кордону замість підтримки УкраїниФото: Eric Gay/AP/dpa/picture alliance
"Багато республіканців все ще хочуть підтримувати Україну", - каже Тольксдорф. "Але розростається і група республіканців, особливо в Палаті представників, які хочуть скоротити підтримку або навіть повністю припинити її". Така група - меншість, але наявний зараз конфлікт особливо впливає на Республіканську партію. "І це дедалі більше перетворюється на питання щодо якого депутати повинні зайняти чітку позицію перед майбутніми виборами: за чи проти підтримки".
І перспектива "нескінченої війни" може відлякати ще більше представників від підтримки, адже поки що контрнаступ України просувається відносно повільно. Велике звільнення українських територій очікували ще влітку, але не сталося цього й досі.
Зміна настроїв, яка зараз помітна серед республіканців, також може перекинутися і на широкі верстви населення. Згідно з опитуванням телеканалу CNN на початку серпня, близько 55 відсотків американців виступають проти подальшої допомоги. Проте суспільна думка з цього питання дуже відрізняється у різних опитуваннях і проведених в різний час. "Та по суті, тенденція опитувань громадської думки зводиться до того, що підтримка все ж падає, особливо серед виборців-республіканців", - констатує Тольксдорф. "Але, звичайно, все залежить від політичного дискурсу. Чим сильнішими будуть голоси в Конгресі, які стверджують, що це марна трата грошей платників податків, тим більше це резонуватиме у виборців". І це ці настрої, які найближчими місяцями можуть посилитися.
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.
