1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

США теж запровадили черговий пакет санкцій проти Ірану

23 січня 2023 р.

Під обмеження, зокрема, потрапив фонд Корпусу вартових ісламської революції. Це вже дев’ятий пакет санкцій США проти Тегерана через придушення мирних протестів.

Корпус вартових ісламської революції
Корпус вартових ісламської революції Фото: sahebkhabar

Міністерство фінансів США у понеділок, 23 січня, запровадило санкції проти проти Кооперативного фонду Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та п'ятьох членів його правління за придушення мирних протестів в Ірані.

Також у санкційному списку опинився заступник міністра розвідки та безпеки та чотири старші командири КВІР в Ірані. В повідомленні мінфіну США зазначається, що саме Кооперативний фонд є ключовою економічною опорою КВІР, а високопосадовці служби безпеки координують придушення протестів. 

Це вже дев’ятий пакет санкцій США проти Тегерана через придушення мирних протестів, наголосили в мінфіні. Ці обмежувальні заходи США  узгоджені з ЄС і Великобританією.

"Разом з нашими партнерами ми продовжуватимемо притягувати до відповідальності іранський режим доти, доки він покладається на насильство, фіктивні судові процеси, страту протестувальників та інші засоби придушення свого народу", - наголосив заступник міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки США Браян Е. Нельсон.

Про нові обмежувальні заходи щодо Ірану сьогодні оголосили ЄС та Великобританія. Під обмеження в ЄС потрапили ще 18 осіб та 19 організацій. До санкційного списку Великобританії, зокрема, потрапив заступник генерального прокурора Ірану Ахмад Фазеліан. В МЗС Великобританії вважають, що він відповідальний за несправедливу судову систему, яка використовувала смертну кару в політичних цілях, пише Reuters.

Читайте також: Продовження репресій чи реформи: що чекає на Іран у 2023 році?

Протести та страти в Ірані

Протести в Ірані спалахнули після смерті 22-річної Махси Аміні. В середині вересня 2022 року її затримала так звана "поліція моралі" за "неправильне носіння хіджабу" і невдовзі вона була госпіталізована, а за кілька днів - померла. За офіційною версією влади, причиною смерті стали наслідки хірургічної операції з видалення пухлини мозку, зробленої їй у віці восьми років. Рідні ж стверджують, що вона мала чудовий стан здоров'я до затримання, а причиною смерті стали побої поліцією.

Протести розпочалися в день похорону дівчини й згодом поширилися на всю країну. Їхньою початковою метою було домогтися справедливості та притягнення до відповідальності винних у смерті Аміні. Учасниці протестів, спалювали хіджаби та обрізали волосся, протестуючи таким чином також і проти закону про носіння хіджабу жінками, який діє в країні з 1983 року.

Однак після жорстких дій влади з придушення протестів вони набули антиурядового характеру. Дотепер влада затримала понад 18 тисяч осіб і ухвалила кілька смертних вироків протестувальникам. Загалом органи юстиції Ірану склали список імен 25 демонстрантів, яким загрожує смертна кара. Їм закидають "війну проти Бога". Про страту першого учасника масових протестів в Ірані стало відомо 8 грудня. Тоді стратили 23-річного репера Мохсена Шекарі.

За танець без хіджаба - під арешт (11.07.2018)

01:23

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW