США закликають негайно відкрити гумкоридори до Карабаху
Валерій Сааков
10 вересня 2023 р.
Лачинський і Агдамський коридори необхідно негайно відкрити для гуманітарних вантажів, наголосили у Вашингтоні. Держдеп США також закликав Баку й Єреван до відмови від подальшої ескалації ситуації.
Реклама
Сполучені Штати глибоко стурбовані швидким погіршенням гуманітарної ситуації в Нагірному Карабасі й закликають негайно розблокувати шляхи для підвезення гуманітарних вантажів. Таку заяву поширила в неділю, 10 вересня, пресслужба Державного департаменту США.
"Ми фіксуємо, що гуманітарні вантажі стоять поблизу як Лачинського, так і Агдамського маршрутів, і повторюємо наш заклик до негайного й одночасного відкриття обох коридорів, щоб дозволити проходження вкрай необхідних гуманітарних вантажів для чоловіків, жінок і дітей у Нагірному Карабаху. Ми також закликаємо лідерів відмовитися від будь-яких дій, що підвищують напруженість (...). Застосування сили для вирішення суперечок є неприйнятним", - йдеться в заяві американського дипломатичного відомства.
Вашингтон також і надалі готовий "рішуче підтримувати" зусилля Вірменії та Азербайджану, спрямовані на розв'язання невирішених питань шляхом прямого діалогу, "з метою досягнення гідного і тривалого миру". "Повторюємо, що будь-яка мирна угода між Вірменією та Азербайджаном повинна захищати права і безпеку жителів Нагірного Карабаху. Так само ми заохочуємо діалог між Баку і жителями Нагірного Карабаху", - наголошується в тексті заяви.
Раніше Баку висловив готовність відкрити гумкоридори
Напередодні влада Азербайджану повідомила про доставлення гумдопомоги з РФ до Нагірного Карабаху через азербайджанські території. Про це в соцмережі X поінформував завідувач відділу з питань зовнішньої політики адміністрації президента Азербайджану Хікмет Гаджієв.
Раніше влада самопроголошеної НКР опублікувала заяву, в якій повідомила про рішення дозволити доступ гуманітарної допомоги з території Азербайджану, "зважаючи на необхідність полегшити важкі гуманітарні проблеми", що виникли через блокаду Баку Лачинського коридору, що зв'язує невизнану республіку з Вірменією. Це буде перше транспортне сполучення між Азербайджаном і невизнаною НКР за десятиліття, зазначає агентство Reuters.
Реклама
Домовленість щодо Лачинського коридору
"Водночас досягнуто домовленості про відновлення гуманітарних перевезень російськими миротворцями та Міжнародним комітетом Червоного Хреста по Лачинському коридору", - йдеться в повідомленні влади самопроголошеної НКР. Хікмет Гаджієв також підтвердив Reuters одночасне відкриття двох доріг до Степанакерта (азерб. Ханкенді) - з боку Азербайджану і з боку Вірменії.
В дописі в соцмережі X він додав, однак, що це окрема домовленість, не пов'язана безпосередньо з постачанням гуманітарної допомоги РФ з Агдама. За словами Гаджиєва, на КПП "Лачин" має "дотримуватися азербайджанського митного і прикордонного режиму".
Раніше у суботу верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель закликав Баку відкрити Лачинський коридор. "Інші дороги, такі як Агдам, можуть бути відкриті як частина рішення, але не як альтернатива", - написав він у X.
Перекриття Азербайджаном Лачинського коридору
Лачинський коридор - єдина дорога, що з'єднує Вірменію з Нагірним Карабахом. 12 грудня 2022 року її перекрили люди з азербайджанськими прапорами, які називали себе екоактивістами. Баку заборонив використовувати аеропорт у Нагірному Карабасі для доправлення гуманітарних вантажів у регіон. Багато міжнародних і гуманітарних організацій марно намагалися врегулювати ситуацію. Голова Міжнародного суду ООН Джоан Донох'ю зазначала, що блокада призвела до нестачі продовольства, медикаментів та інших життєво необхідних товарів.
Баку 23 квітня встановив КПП на мосту Хакарі, обґрунтувавши це необхідністю "запобігти незаконному перевезенню живої сили, зброї та мін". Зі свого боку Вірменія категорично відкинула такі звинувачення, заявивши, що Азербайджан грубо порушує угоду про припинення вогню 2020 року. Держприкордонслужба Азербайджану 11 липня заявила про припинення діяльності КПП "Лачин" через "неодноразові спроби контрабанди за допомогою транспортних засобів, що належать Міжнародному комітету Червоного Хреста".
Нагірний Карабах: життя на лінії фронту
Воєнний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах спалахнув з новою силою наприкінці вересня 2020 року. Відтоді його жертвами стали десятки мирних жителів.
Фото: Julia Hahn/DW
Суцільні квартали лежать у руїнах
Вірменія та Азербайджан звинувачують одне одного в навмисному нападі на цивільні об'єкти - такі як знаменитий Собор Святого Христа Всеспасителя, зведений у місті Шуші у XIX столітті. На початку жовтня храм був зруйнований бомбардуваннями. Єреван поклав відповідальність за подію на Баку. Натомість Азербайджан заявив, що не веде вогонь "по історичних і культурних спорудах".
Фото: Hayk Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Зруйновані будинки
Рагіба Гулієва на руїнах свого колишнього життя. Її будинок був знищений під час ракетного обстрілу другого за величиною міста Азербайджану Гянджі 17 жовтня 2020 року. Внаслідок цього нападу загинуло кілька мирних жителів. Азербайджан покладає провину на вірменську сторону.
Фото: Julia Hahn/DW
Загиблі діти
Одна з жертв бомбардування Гянджі - онук Рагіби Гулієвої Артур. Йому було 13 років. Шкільні вчителі та однокласники прощаються з хлопчиком під час відспівування в церкві. За офіційними даними, з дня відновлення бойових дій загальна кількість жертв серед мирного населення Азербайджану й Вірменії становить вже як мінімум 130 осіб.
Фото: Julia Hahn/DW
Добровольці прагнуть на фронт
Від початку боїв наприкінці вересня 2020 року в Нагірному Карабаху загинуло близько 1200 солдатів, повідомляють у самопроголошеній республіці. Азербайджан поки що приховує дані про свої втрати. За словами президента Росії Володимира Путіна, кількість загиблих з обох сторін сягнула 5000 осіб. Незважаючи на це, багато чоловіків хочуть відправитися на фронт добровольцями, як тут, у Степанакерті.
Фото: Aris Messinis/AFP
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть. Згідно з міжнародним правом, цей регіон належить до Азербайджану, однак де-факто перебуває під контролем вірменських сепаратистів. З 1994 року тут підтримувалося крихке перемир'я. На фото - портрет одного з полеглих під час карабаського конфлікту, виставлений у школі азербайджанського міста Барда.
Фото: Julia Hahn/DW
Зовнішнє втручання
В авторитарному Азербайджані панують пропаганда й воєнна риторика. Підтримку у вигляді поставок зброї і демонстрації солідарності уряд в Баку отримує від "братської держави" - Туреччини. Натомість Росію вважають заступницею вірменського уряду в Єревані. Спостерігачі побоюються, що Туреччина й Росія можуть спробувати активно втрутитися в конфлікт.
Фото: Julia Hahn/DW
Порятунок у підвалах
За даними місцевої влади, в Нагірному Карабасі десятки тисяч людей змушені були залишити свої будинки, рятуючись від бойових дій. За деякими підрахунками, число таких біженців може сягати половини населення регіону, тобто 75 000 осіб. Деякі місцеві жителі ховаються від бомбардування в бункерах і підвалах, як літній чоловік на цьому фото.
Фото: Stanislav Krasilnikov/ITAR-TASS/imago images
Бомби й коронавірус
Життя в бункері для багатьох мешканців Степанакерта перетворилось на буденну справу. Там тісно й мало свіжого повітря. Бункери захищають людей від бомбардувань, але служать прекрасним місцем для поширення коронавірусу, попереджають лікарі. При цьому точне число заражень залишається невідомим. Повідомляється, що більшість людей, що залишилися в місті, були інфіковані SARS-CoV-2.
Фото: Vahram Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Тимчасовий притулок замість шкільних класів
Багатьом жителям Азербайджану також довелося шукати порятунок від війни. Деякі жителі міста Тертер, що поруч з лінією фронту, знайшли притулок у сусідньому місті Барда, яке розташоване приблизно за 20 кілометрів від Нагірного Карабаху. Багато шкіл там з кінця вересня використовують як тимчасовий притулок. Однак про те, що їхні мешканці перебувають у безпеці, годі й казати.
Фото: Julia Hahn/DW
Лінія фронту стає дедалі ближчою
Під час бомбардування азербайджанського міста Барда було зруйновано кілька будівель. Деякі автомобілі повністю згоріли. Влада Азербайджану повідомила тоді про 21 загиблого й десятки поранених. Своєю чергою, уряд Вірменії заявив, що не причетний до нападу. У відповідь президент Азербайджану Ільхам Алієв пообіцяв "відплату на полі бою" й "помсту".
Фото: Julia Hahn/DW
Марна надія на мир
Бої в Нагірному Карабасі тривають. Азербайджан вимагає від Вірменії повного виведення військ з регіону. Своєю чергою, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян офіційно звернувся за допомогою до Москви. У відповідь МЗС РФ заявило, що "Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо бойові зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії".