США зняли санкції з проєкту АЕС "Росатома" в Угорщині
13 листопада 2025 р.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон зняв санкції з проєкту з розширення угорської атомної електростанції (АЕС) "Пакш", який реалізує російська державна корпорація "Росатом". Про це він повідомив у ніч на четвер, 13 листопада, після зустрічі міністрів закордонних справ країн Групи семи (G7) у Канаді.
"Друга черга АЕС "Пакш" уже будується, і угорцям необхідно її завершити. Оскільки проєкт розроблений і виконується російською компанією, ми хочемо, щоб вони змогли його добудувати", - сказав Рубіо. За його словами, це дозволить Угорщині досягти енергетичної незалежності.
Читайте також: Орбан: Трамп звільнив Угорщину від санкцій на російські енергоносії
АЕС "Пакш"
Росія та Угорщина підписали документи про будівництво двох нових енергоблоків №5 і 6 ("Пакш-2") у 2014 році. Загальна вартість проєкту оцінювалася в 12,5 мільярда євро. У серпні 2022 року Угорське управління з атомної енергетики видало "Росатому" ліцензію на зведення блоків. У травні 2023 року Європейська Комісія схвалила поправки до угод щодо будівництва та фінансування станції. У листопаді 2023 року уряд Угорщини та російська державна корпорація підписали графік робіт. Підключення нових енергоблоків до мережі заплановане на початок 2030-х років.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто зазначав, що розрахунки з Росією за проєктом здійснювалися через Газпромбанк, який потрапив під американські санкції в 2024 році. Санкції США проти розширення "Пакш" із російською участю були запроваджені в листопаді 2024 року адміністрацією президента-демократа Джо Байдена. У грудні цього року стало відомо, що Європейський Союз звернувся до США з проханням пом'якшити санкції проти Газпромбанку, який відіграє ключову роль в розрахунках за постачання російського газу до країн ЄС.
У вересні суд Європейського Союзу в Люксембурзі анулював рішення Єврокомісії про схвалення фінансової участі Угорщини в будівництві нових енергоблоків "Пакш" спільно з Росією. Суд дійшов висновку, що Єврокомісія не мала достатніх підстав для дозволу Угорщині укладати прямий контракт з підприємством "Росатому" без тендеру.