Влада США офіційно звинуватила Росію у застосуванні хімічної зброї проти військових Збройних сил України й оголосила ввечері в середу, 1 травня, про запровадження додаткових санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб.

У заяві Держдепартаменту наголошується, що застосування Росією хімічних речовин у її війні проти України носить не поодинокий, а системний характер і відбувається за тим самим сценарієм, що й російські операції з отруєння опозиціонера Олексія Навального в 2020 році та Сергія і Юлії Скрипалів у 2017-му нервово-паралітичною речовиною "Новачок". "Росія використовувала сльозогінний газ як метод ведення війни в Україні, також порушуючи Конвенцію про заборону хімічної зброї (КЗХЗ). Використання таких хімікатів не є поодиноким інцидентом і, ймовірно, викликане бажанням російських військ витіснити українські сили з укріплених позицій і досягти тактичних переваг на полі бою", йдеться у заяві.

У документі згадується, зокрема, використання хлорпікрину, відомого ще з часів Першої світової війни. Ця задушлива речовина подразнює дихальні шляхи, ніс, горло і особливо легені, викликає нудоту та розлад шлунку, а симптоми можуть тривати тижнями. За даними Національного інституту здоров'я США, хлорпікрин нині використовується як пестицид і більше не має дозволу на застосування у військових цілях.

"Хлорпікрин має багато властивостей речовин (сльозогінних газів - Ред.), які використовують для придушення масових заворушень, на кшталт CS і CN, але має вищу системну токсичність, а тривалий ефект або дуже високі концентрації можуть призвести до набряку легень", - пояснив у коментарі DW гамбурзький експерт з хімічної зброї та колишній керівник лабораторії Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у Гаазі Марк-Міхаель Блюм (Marc-Michael Blum).

За його словами, ці речовини самі по собі не дуже смертоносні, бо різкий запах і сильне подразнення очей і дихальних шляхів, які вони викликають, змушують людей шукати чистого повітря. "Це, ймовірно, саме те, чого прагне Росія: щоби військові залишали своє укриття і ставали ціллю для вбивства за допомогою звичайної зброї", - пояснює Блум і уточнює, що речовини CS і CN дозволені для внутрішньої безпеки, наприклад, розгону демонстрацій, але заборонені у ході ведення бойових дій.

Росія досі заперечувала застосування зі свого боку хімічної зброї, зокрема, з вмістом сльозогінної речовини хлорацетофенон (CN). "Хімічної зброї в арсеналах російської армії немає, що підтверджується міжнародними інспекціями", - заявило у січні цього року посольство РФ в Нідерландах. "Голослівними" назвав 2 травня звинувачення США про застосування Росією хімічної зброї і речник Кремля Дмитро Пєсков.

У 2017 році Організація із заборони хімічної зброї підтвердила, що Росія справді знищила останні задекларовані запаси хімічної зброї часів "холодної війни", відповідно до взятих на себе міжнародних зобов'язань. Проте Москві відтоді закидають приховування інформації щодо незадекларованих запасів, на що раніше вже звертали увагу, зокрема, дослідники аналітичної служби Палати громад Великобританії.

"ОЗХЗ може лише підтвердити знищення тих запасів, що були заявлені. Якщо незадекларовані запаси, виробничі потужності чи навіть дослідницька програма наступальних озброєнь усе ще існують та приховуються, то ОЗХЗ важко чи навіть неможливо це з'ясувати, без того, щоб на РФ не вказали інші країни", - коментує для DW Марк-Міхаель Блюм.

Читайте також: РФ застосовує в Україні заборонений на війні газ - The Telegraph

Що відомо про випадки застосування хімічної зброї в Україні?

Незважаючи на постійні заперечення російської влади, про випадки ймовірного застосування Росією хімічної зброї в Україні повідомлялося ледь не з перших тижнів війни. Так у квітні 2022 року мер Тростянця на Сумщині Юрій Бова заявив про виявлення зарину та інших хімічних елементів у селі Білка Охтирського району, після відступу звідти окупаційних російських військ.

Крім хлорпікрину, російські війська використовують на фронті гранати зі сльозогінним газом CS, відомим як "Бузок", пише агентство Reuters із посиланням на заяви українських військових.

За даними українського командування, найчастіше армія РФ використовує гранати, такі як К-51, РГР та ручну газову гранату "Дрофа-ПМ", які "скидають" з дронів. Проте також зафіксовані випадки застосування саморобних вибухових пристроїв, споряджених речовинами подразнювальної дії, а також обстріли з артилерії з вмістом хімічно небезпечних речовин.

У грудні торік в американському Інституті вивчення війни (ISW) повідомили про використання військами РФ забороненої хімічної зброї проти української армії на Херсонщині. Як зазначалося, 810-а морська піхотна бригада Чорноморського флоту Росії згодом навіть підтвердила навмисне застосування в цьому районі аерозольних гранат К-51.

За даними ЗСУ, щонайменше 500 українських солдатів пройшли лікування через вплив токсичних речовин на їхній організм, а один із військовослужбовців загинув, задихнувшись від сльозогінного газу. На момент публікації матеріалу у пресслужбі Генштабу ЗСУ не відповіли на запит DW щодо останньої наявної статистики таких випадків. Раніше у медіа, з посиланням на офіційні дані ЗСУ, повідомлялося, що від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія здійснила в Україні щонайменше 626 атак із використанням газу.

Читайте також: Байден: Росія заплатить "сувору ціну", якщо застосує хімічну зброю в Україні

Чим допоможуть санкції?

Державний департамент США мотивував накладання на Росію санкції тим, що вона порушила Конвенцію про заборону хімічної зброї (КЗХЗ) від 1991 року. Нею заборонено виробництво та використання хімічної зброї.

У зв'язку з цим під санкціями опинилися Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту міноборони РФ, російський Науково-дослідний інститут прикладної акустики у Підмосков'ї та 48-й Центральний науково-дослідний інститут міноборони РФ у закритому військовому містечку Сергіїв Посад-6, які займаються розробкою хімічної зброї. Санкції запровадили і проти чотирьох компаній, причетних до російської програми хімічної зброї.

У розмові з DW Марк-Міхаель Блюм припустив, що нові обмежувальні заходи США не вплинуть на вже наявні в РФ запаси класичних бойових отруйних речовин, таких як сірчаний іприт чи деяких інших нервово-паралітичних елементів. Експерт також вважає, що такі запаси в РФ вимірюються радше кілограмами, а не тоннами, тому на них важче вплинути санкційними механізмами. Все ж, санкції можуть ускладнити нове виробництво, вважає Блум.

Ще одним важливим фактором Блум називає й те, що, якщо ще на початку квітня США в офіційних документах лише припускали на підставі даних від української сторони ймовірність порушення Росією своїх зобов'язань у межах ОЗХЗ, то тепер ці припущення стали підтвердженим фактом із наслідками у вигляді формальних рестрикцій. А це, вважає експерт, може спонукати до активності й інших.

Тим більше, що не далі, як у лютому-березні тему ймовірного застосування РФ заборонених хімікатів у війні проти України вже порушило від імені 12 країн-членів постійне представництво Німеччини в ОЗХЗ. "Хоча дипломатія просувається повільно, або взагалі не просувається, цікаво, що США зробили крок вперед, вживши заходів самостійно", - каже Блум і припускає, що європейські країни можуть тепер піти схожим шляхом.