Санкції США проти газопроводу "Північний потік-2", запропоновані групою законодавців на чолі з сенатором-республіканцем Тедом Крузом, у разі їх ухвалення призведуть до погіршення відносин між Вашингтоном та Берліном. Таку думку висловили представники адміністрації президента США Джо Байдена під час зустрічі 10 січня з групою сенаторів від Демократичної партії.

Заступник державного секретаря США Вікторія Нуланд та старший радник із глобальної енергетичної безпеки в Державному департаменті Амос Хохштайн провели зустріч із групою сенаторів-демократів, які ще не визначилися зі своєю позицією щодо запропонованих Крузом санкцій. Чисельність цієї групи сенаторів, за даними агенції Reuters, становила близько 10 людей.

Голосування щодо санкцій у Сенаті США

Голосування щодо ухвалення санкцій проти "Північного потоку-2" запланували на січень 2022 року. Це сталося після того, як Демократична та Республіканська партії наприкінці 2021 року уклали угоду, відповідно до якої Круз перестав блокувати призначення на посади в Держдепі та міністерстві фінансів 36 кандидатів, запропонованих президентом США Джо Байденом. Очікується, що голосування відбудеться вже цього тижня.

Для ухвалення поправки до оборонного бюджету США на 2022 рік , що передбачає запровадження обов'язкових санкцій щодо оператора газогону Nord Stream 2 AG, знадобиться 60 голосів "за" зі 100. Враховуючи, що у верхній палаті Конгресу зараз засідають 50 республіканців і 50 демократів, це буде не надто просто. Крім того, законопроєкт має схвалити нижня палата та підписати Байден.

Білий дім про "Північний потік-2"

Сенатор Круз наполягає, що початок роботи "Північного потоку-2" надасть РФ додаткові фінансові впливи та можливість посилення контролю енергетичних поставок до Європи. Водночас Україна втратить близько трьох мільярдів доларів потенційних доходів від транзиту газу через її територію, оскільки газопровід прокладений в обхід її території. Очікується, що ним поставлятимуть з Росії до Німеччини 55 мільярдів кубометрів газу щорічно.

Читайте також: МВФ спрогнозував втрати України через зменшення транзиту російського газу

Після зустрічі з Нуланд і Хохштайном деякі сенатори заявили журналістам, що представники Білого дому спробували переконати їх, що ухвалення санкцій проти газогону призведе до погіршення відносин США з Німеччиною на тлі загострення ситуації навколо України - тобто тоді, коли Вашингтон потребує підтримки Берліна.

"Думаю, що вони мають рацію, - прокоментував сенатор Кріс Мерфі. - Ухвалення законопроєкту Круза зробило би вторгнення Росії в Україну більш ймовірним. Немає сенсу запроваджувати санкції в той момент, коли вони (німці. - Ред.) змінили свою позицію і заморозили проєкт".

Позиція німецьких політиків

У Німеччині, як і в Європейському Союзі загалом, поки що немає єдиної думки щодо початку роботи "Північного потоку-2". Противники проєкту, насамперед, Польща та країни Балтії, побоюються посилення енергетичної залежності ЄС від Росії та вважають необхідним відмовитися від запуску газогону через напруженість на кордоні з Україною.

Читайте також: "Північний потік-2" і "ціна" агресії Росії: у ЄС нема єдності

Натомість канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) називає "Північний потік-2" суто економічним проєктом, не пов'язаним із геополітикою.

Сертифікація "Північного потоку-2"

У середині грудня 2021 року Федеральне агентство з мереж (BNetzA) попередило, що у першому півріччі 2022 року остаточного рішення щодо сертифікації "Північного потоку-2" ухвалено не буде. Агентство призупинило процес сертифікації газопроводу в листопаді 2021 року, відзначивши, що вона стане можливою лише після того, як оператор надасть необхідні документи про створення в Німеччині окремої компанії для управління газогоном.

Після рішення Федерального агентства мереж щодо сертифікації його передадуть до Європейської комісії, яка може вивчати його протягом чотирьох місяців. Коли європейський регулятор зробить висновок, у Федерального агентства з мереж буде два місяці для ухвалення остаточного рішення щодо сертифікації газопроводу.