Адміністрація Байдена проситиме Конгрес про виділення палестинцям підтримки в розмірі 75 мільйонів доларів, з яких 5,5 мільйона спрямують до Сектора Гази як екстрену допомогу, пообіцяв Ентоні Блінкен.
Держсекретар США Ентоні Блінкен (ліворуч) під час зустрічі з лідером палестинців Махмудом АббасомФото: Alex Brandon/AP Photo/pciture alliance
За словами очільника Держдепартаменту, Сполучені Штати самі зроблять "значний внесок", а також спробують забезпечити міжнародну підтримку, повідомляє агенція новин dpa.
Після зустрічі з головою Палестинської автономії Махмудом Аббасом Блінкен пообіцяв, що адміністрація Байдена попросить Конгрес про додаткову допомогу палестинцям у розмірі 75 мільйонів доларів США. За словами Блінкена, не менше 5,5 мільйона доларів з цієї суми мають надійти в Сектор Гази як екстрена допомога.
Потрібно, щоб допомогою не скористався ХАМАС
Водночас Блінкен наголосив, що потрібно переконатися, щоб радикальний ісламістський рух ХАМАС, якого США та ЄС вважають терористичною організацією, не отримав вигоду від цієї допомоги.
Виступаючи перед журналістами, глава американської дипломатії підкреслив, що Сполучені Штати не підтримують будь-які кроки будь-якої зі сторін, що можуть поставити під загрозу можливість вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту шляхом створення двох держав. Серед таких кроків Блінкен назвав і будівництво поселень на території Західного берега річки Йордан та примусові виселення палестинців.
Ізраїль уже не має такої підтримки США як за Трампа
Якщо попередня адміністрація Дональда Трампа надавала всебічну підтримку діям Ізраїлю, то нинішня адміністрація Байдена демонструє дещо стриманіший підхід до Ізраїлю.
Як зазначає dpa, з приходом Байдена до влади Вашингтон заклопотаний іншими зовнішньополітичними питаннями. Крім того, пост посла США в Єрусалимі з січня й дотепер залишається незайнятим. А ще Байден потелефонував Нетаньяху лише через багато тижнів після своєї інавгурації, що також стало незвичною практикою в відносинах між США та Ізраїлем. Ще одним дражливим питанням для Ізраїлю є позиція адміністрації Байдена щодо повернення до ядерної угоди з Іраном, з якої вийшов Трамп.
Фоторепортаж: Ізраїльські поселення на палестинських територіях
Попри протести, Кнесет Ізраїлю ухвалив закон про легалізацію поселень на палестинських територіях. Критики вважають, що тепер конфлікт не вирішити - навіть якщо буде створено дві держави.
Фото: Reuters/B. Ratner
Понад двісті поселень
Згідно з даними правозахисної організації "Бецелем", в 1967-2013 роках на Західному березі річки Йордан та в Східному Єрусалимі були створені 125 офіційних ізраїльських поселень й аванпостів, а також близько сотні нелегальних. За інформацією Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП), влада Ізраїлю зайняла 35 відсотків території Східного Єрусалима під будівництво одиниць житла.
Фото: Reuters/B. Ratner
Чи є шанс на примирення?
У районі Хар-Хома, розташованому між Єрусалимом і Вифлеємом, будують нове єврейське поселення. Представники палестинців вважають, що ізраїльська політика поселень перешкоджає мирному врегулюванню та знищує шанси на рішення тривалого конфлікту шляхом створення двох держав. Міжнародна спільнота також критикує будівництво поселень.
Фото: picture alliance/newscom/D. Hill
Ізраїль конфіскує приватні землі
На землях, що перебували в приватній власності палестинців, будівництво поселень заборонялося. Новий закон постфактум легалізував поселення, зведені на палестинських територіях "через незнання або за ініціативою держави". Власникам землі виплатять компенсації або виділять альтернативні ділянки. Палестинська автономія не дозволяє продавати Ізраїлю землю під страхом смертної кари.
Фото: Reuters/A. Awad
Знесення Амони
Новий закон не поширюється на ті єврейські поселення, які рішенням суду повинні були знесені. Проте саме за допомогою цього закону прибічники поселень сподівалися запобігти примусовому виселенню жителів Амони - поселення на Західному березі річки Йордан, конфлікт мешканців якого з владою Ізраїлю тягнеться з 2005 року. 40 родин примусово виселили, після чого почали зносити будівлі.
Фото: Getty Images/AFP/T. Coex
Барикади та заворушення
Верховний суд Ізраїлю постановив знести Амону ще наприкінці 2014 року. Терміни знесення не раз переносили. До останнього моменту учасники правих угруповань та поселенці протидіяли евакуації жителів та руйнуванню поселення. Багато противників знесення Амони спеціально приїхали сюди з інших міст. У свою чергу палестинці запекло протестували проти збереження поселення.
Фото: Reuters/M. Torokman
Конфлікт поселенців з палестинцями
Поселенці з Амони вважають, що Західний берег річки Йордан, який Ізраїль захопив в результаті Шестиденної війни у 1967 році - це земля, обіцяна єврейському народу Богом, про що йдеться в Торі. Зараз близько 600 тисяч ізраїльтян мешкають у поселеннях на Західному березі та у Східному Єрусалимі. Між єврейськими поселенцями та палестинцями знову й знову відбуваються сутички.
Фото: Reuters/M. Torokman
Новий прихисток в Офрі
Загалом близько 4000 квартир для єврейських поселенців були збудовані на земельних ділянках, що належали палестинцям. У підсумку йдеться про 16 поселень та аванпостів. Тепер їх потрібно або примусово знести, або легалізувати відповідно до нового закону. Багато колишніх жителів Амони знайшли новий прихисток у сусідньому поселенні Офра.
Фото: Reuters/B. Ratner
Примусове знесення в Офрі
Але й у самій Офрі, яка існує з 1975 року, не всі будівлі були зведені на законних підставах. Тому до 5 березня 2017 року тут потрібно буде знести дев'ять осель, збудованих на приватних земельних володіннях палестинців. Родина Бен Шушан опинилась серед тих, кому доведеться залишити помешкання.
