Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти чотирьох українців, у тому числі двох народних депутатів від парламентської фракції "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ). За їхніми даними, всі четверо пов'язані з діяльністю російської розвідки, спрямованою на дестабілізацію України. Про це в четвер, 20 січня, повідомляє Державний департамент США.

Зокрема, під санкції міністерства фінансів США потрапили нардепи від ОПЗЖ Тарас Козак та Олег Волошин, колишній депутат Верховної Ради від "Партії регіонів" Володимир Олійник та заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України за президентства Віктора Януковича Володимир Сівкович.

"Ці особи, двоє з яких є депутатами українського парламенту, діють за вказівкою Федеральної служби безпеки і підтримують дестабілізуючі та небезпечні операції впливу Росії, які підривають не лише Україну, а й фундаментальні принципи демократії", - йдеться у повідомленні. В ньому зазначається, що в 2020 році Кремль розпочав комплексну кампанію, щоби знизити здатність України функціонувати самостійно. Українці, які потрапили під санкції, відіграли ключову роль у цій кампанії, кажуть в Держдепі.

Блінкен готується до зустрічі з Лавровим

Рішення про санкції опублікували на наступний день після візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена в Київ та в день його візиту до Німеччини для обговорення подальших шляхів стримування Росії від вторгнення в Україну. На пресконференції в Берліні Блінкен сказав: "Незважаючи на те, що ми невпинно йдемо дипломатичним шляхом, ми й надалі будемо чітко заявляти, що якщо Москва вибере шлях подальшої агресії, втрати будуть швидкі та величезні".

Також Блінкен повідомив, що на зустрічі з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у Женеві 21 січня представить спільну позицію США та європейських партнерів щодо дипломатичного шляху деескалації конфлікту навколо України. "З останнього тижня дуже інтенсивних дискусій з Росією в рамках діалогу зі стратегічної стабільності, ми всі мали можливість подумати про те, що чули один від одного. Припускаю, що росіяни мали шанс повернутися і порадитися з президентом Путіним. Ми мали можливість тісно порадитися між собою. І тепер я думаю, ми зможемо далі побачити, можливо, в результаті завтрашніх зустрічей, чи є ще чіткий дипломатичний шлях вперед", - зазначив він.

Читайте також:У Конгрес США внесли вже третій законопроєкт про санкції до Путіна 

В Організації Північноатлантичного договору (НАТО) вважають, що Москва спеціально нагнітає ситуацію на кордонах з Україною, щоби загроза можливого вторгнення підштовхнула Альянс до поступок. Росія вимагає від НАТО зобов'язатись не приймати нових членів, зокрема Україну. 

10 січня РФ провела безпекові переговори зі США, 12 січня - з Альянсом. На них Москві не вдалось досягнути прогресу в питанні заборони членства України в НАТО. Альянс наполягає, що лише Київ та 30 країн-членів організації можуть вирішувати питання готовності України до вступу.