Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) закликав федеральний уряд не блокувати постачання Сполученими Штатами Америки касетних боєприпасів Україні. "У нинішній ситуації він (уряд ФРН. - Ред.) не може стояти на шляху США", - сказав він в інтерв'ю німецькому телеканалу ZDF, витяги з якого опубліковано в неділю, 9 липня.

Водночас Штайнмаєр назвав правильним, що такий тип боєприпасів у Німеччині заборонено федеральним урядом і що ФРН виступає проти поставок.

Президент Німеччини при цьому зазначив, що 2008 року, будучи міністром закордонних справ, він підписав в Осло Конвенцію щодо касетних боєприпасів, тому "упереджений" у цих дебатах.

Рішення США про касетні боєприпаси

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван 7 липня заявив, що Сполучені Штати ухвалили рішення поставити Україні касетні боєприпаси. Глава держави Джо Байден "схвалив це після одноголосних рекомендацій" і консультацій із союзниками, додав Салліван. У той же день Пентагом оголосив про надання чергового пакета військової допомоги Києву на 800 мільйонів євро, який, зокрема, включає касетні боєприпаси.

Читайте також: Навіщо Україні касетні боєприпаси від США?

За словами Саллівана, у Білому домі знають про ризики для цивільного населення, пов'язані з цим типом боєприпасів. Однак Київ надав "письмові запевнення, що мінімізуватиме ризики" для мирного населення від застосування цього озброєння, зазначив радник Байдена.

Конвенція щодо касетних боєприпасів

Касетні боєприпаси включають ракети, бомби, реактивні та артилерійські снаряди, які розриваються в повітрі і розкидають більш легкі снаряди на великій площі. Вони вважаються особливо небезпечними, оскільки від снарядів, що не здетонували одразу, можуть постраждати цивільні особи, зокрема діти, і через роки після завершення воєнних дій.

Читайте також: NYT: Касетні боєприпаси США для Києва часто не розриваються

Застосування цієї зброї заборонено Конвенцією про касетні боєприпаси, підписаною в Осло 2008 року. Міжнародний документ набрав чинності 2010 року. Конвенцію підписали 110 країн, ще 13 підписантів хоч і підписали, але поки не ратифікували угоду. Конвенція передбачає заборону використання касетних боєприпасів, а також відмову від виробництва і зберігання. Утім, низка країн з найбільшими арміями світу, серед яких Україна, Росія, США та Китай, - не є підписантами конвенції.