Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) заявив про готовність розпустити Бундестаг, щоб розчистити шлях до позачергових парламентських виборів. Як передає агенція AFP, про це він заявив на пресконференції у четвер, 7 листопада, коментуючи розпад "світлофорної" коаліції.

"Наша країна потребує стабільної більшості та уряду, здатного діяти. Це буде моїм критерієм", - зазначив він.

Штайнмаєр назвав розпад коаліції "політичною кризою, яку ми повинні залишити і залишимо позаду", при цьому він додав, що "кінець коаліції - це не кінець світу". "Зараз не час для тактики і хитрощів, а час для розуму і відповідальності", - цитує президента ФРН Reuters.

Розпад "світлофорної коаліції"

Правляча у ФРН "світлофорна коаліція", що складалася з трьох політичних сил - Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), Вільної демократичної партії (ВДП) і "Союзу90/Зелених", розвалилася 6 листопада.

Саме в цей день канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) звільнив міністра фінансів Крістіана Лінднера (Christian Lindner), який є головою ВДП. Члени Вільної демократичної партії, які очолюють федеральні міністерства у "світлофорній" коаліції, вже найближчим часом подадуть прохання про відставку.  

За словами Шольца, він єдиний у думці з віцеканцлером Робертом Габеком (Robert Habeck), що Німеччині необхідна швидка ясність в питанні майбутнього політичного курсу. Тому за кілька тижнів, що залишаються до Різдва, канцлер винесе на голосування парламенту всі законопроєкти, що потребують швидкого ухвалення, зокрема, щодо екстреної підтримки промисловості, а також заходів зі стабілізації пенсій.

А 15 січня Шольц планує винести на голосування в Бундестазі питання про довіру його уряду, щоб отримати можливість провести в березні дострокові вибори. 

Дострокові вибори до Бундестагу можливі лише у двох випадках

Згідно з Основним законом ФРН, самі депутати Бундестагу не можуть ухвалювати рішення щодо позачергових виборів. Канцлер також не має права їх оголосити. Конституція допускає достроковий розпуск парламенту тільки у двох випадках. Якщо під час голосування за канцлера не буде сформовано абсолютної парламентської більшості - тобто якщо кандидат не отримає хоча б на один голос більше половини чисельності всіх депутатів, - федеральний президент може розпустити Бундестаг. В історії ФРН такого ще не було. 

У другому випадку канцлер виносить на розгляд Бундестагу питання про вотум довіри його уряду. Це дає змогу встановити, чи користується він, як і раніше, необхідною підтримкою більшості членів парламенту. Якщо ні, то федеральний президент за пропозицією канцлера може розпустити Бундестаг протягом 21 дня.