Ембарго Європейського Союзу та стеля цін G7 на нафту з Росії призвели до падіння світових цін на "чорне золото" і, відповідно, до зниження нафтових доходів РФ. З лютого 2023 року Євросоюз має намір регулювати ціни й на газ. Чи можна чекати аналогічного ефекту від цієї стелі цін? 

Навряд чи, кажуть експерти. Адже у випадку нафти агресивну політику ініціював Захід, а в ситуації з газом, навпаки, Європі залишалося лише поспішно реагувати після одностороннього рішення Москви перекрити їй газову трубу. 

Якщо до повномасштабного вторгнення Росії в Україну частка російського газу на ринку ЄС становила від 40 до 55 відсотків, то тепер вона скоротилася приблизно до 10 відсотків. Цей факт також зменшує масштаб впливу обмежувального заходу на Росію як на постачальника газу до Євросоюзу. 

Читайте також: "Поділили біль": як ЄС дійшов компромісу щодо стелі ціни на газ

Російський газ - лише для фаворитів 

"Зараз Росія продає газ тільки тим країнам, які у неї в політичному фаворі, - Угорщина, Сербія, - вказує економічний та енергетичний експерт Ліон Гірт (Lion Hirth). - Щоб зрозуміти, чи вплине на Росію встановлена ЄС стеля цін, потрібно знати, які контракти "Газпром" підписав із цими країнами, але ця інформація не є публічною. Припускаю, що вказана там ціна може бути прив'язана до світових цін на нафту і не залежить від обмеженої Євросоюзом ціни на спотовому ринку TTF". 

Будапешт попереджав, що у разі затвердження стелі цін на газ йому потрібно буде скоригувати свою угоду з Москвою, але він уповноважений не узгоджувати цей крок з Брюсселем. Експерти вважають, що в таких обговореннях може йтися лише про подальше отримання дешевого газу за надання політичних послуг. 

Читайте також: Ембарго і стеля цін на поставки з Росії спрацювали: нафта дуже дешевшає

В Угорщину через Болгарію та Сербію приходить 4,5 мільярда кубометрів російського газу на рік у рамках п'ятнадцятирічного контракту, підписаного ще до вторгнення РФ в Україну. Більше того, угорському урядові постійно вдається домовлятися з Москвою і про додаткові поставки. При цьому як членкиня Євросоюзу Угорщина щоразу намагається блокувати то допомогу ЄС Україні, то санкції щодо Росії, щоправда, досі безуспішно.

Росія залишається важливим гравцем на ринку СПГ 

Крім цього, Росія все ще продає Євросоюзу скраплений природний газ. У 2022 році ЄС змушений був збільшити імпорт скрапленого природного газу (СПГ) із Росії на 40 відсотків. Загалом РФ експортувала до Європи 17,8 мільярда кубометрів скрапленого газу, ставши другим за обсягом постачальником у регіоні після Сполучених Штатів. Щоправда, частка США на європейському ринку СПГ становить 42 відсотки, а Росії - 16. 

Стеля цін на газ вплине радше не на Москву, а на інших постачальників, які мають намір замінити РФ на європейському ринку, вважає американська експертка з економічних та політичних ризиків Рейчел Земба. Це США, Катар і навіть Китай, який переспрямовує газ до Європи. 

Після ухвалення стелі цін Польща заявила, що цей захід нарешті покладе край маніпуляціям на газовому ринку з боку Росії та "Газпрому". Проте Рейчел Земба вважає, що це не так. У Росії, як і раніше, залишаються важелі впливу на європейські та світові ціни на газ, каже вона: "Так, ЄС встановив верхню межу, але Москва, як і раніше, вирішує, скільки газу поставити в Європу і скільки - іншим покупцям у світі, вона все ще є важливим гравцем на ринку СПГ". 

Читайте також: Перший у Німеччині СПГ-термінал почав приймати газ

А ембарго на російський СПГ на тлі непомірних намагань країн Євросоюзу закупити якомога більше газу де тільки можна виглядає безперспективно, вважає експертка. Та й у самій Єврокомісії на питання DW прямо відповіли, що в ЄС ніколи не йшлося і не йдеться про заборону постачання російського газу. 

"Рішення Росії припинити постачати Євросоюзу газ газопроводами вплинуло на неї набагато більше, ніж запроваджена ЄС стеля цін", - говорить Рейчел Земба. А Євросоюз тим часом намагається зменшити для себе збитки від вимушеної відмови від російського газу. 

Як ЄС реагує на зупинку постачань російського газу 

Після того, як Росія різко припинила постачати газ до ЄС як помсту за запроваджені Брюсселем санкції, ціни на природний газ у Європі зросли порівняно з довоєнним рівнем у 17 разів. У серпні 2022 року, коли країнам ЄС довелося заповнювати газосховища напередодні опалювального сезону вже без російських поставок, ціна за мегават-годину перевищила безпрецедентну позначку в 300 євро. 

Енергетична криза призвела до рекордного рівня інфляції й лягла тягарем на плечі споживачів та компаній. Уряди країн Євросоюзу та його керівництво активно шукають способи виходу з кризи: насамперед - додаткові постачання природного газу та альтернативні джерела енергії. 

З іншого боку, Євросоюз знизив споживання природного газу. Економія мала скласти 15 відсотків, згідно з рекомендацією, ухваленою Брюсселем у липні. Проте країни ЄС перевершили очікування та за чотири місяці скоротили споживання на 20 відсотків, повідомило статистичне відомство ЄС Eurostat 20 грудня. 

Чи потрібна взагалі стеля цін на газ? 

Механізм корекції газового ринку, що передбачає активацію цінової стелі на газ у 180 євро за мегават-годину в разі відмінності між європейською та світовою цінами на газ, - це третій крок Брюсселя. Дискусії про нього тривали кілька місяців, думки серед політиків, учасників ринку та експертів були полярними - від термінової необхідності запровадження такої стелі до шкідливості та небезпеки цього заходу. "Це інструмент для запобігання епізодам завищення цін на газ, які не відображають ціни на світовому ринку, - заявила в день його ухвалення 19 грудня єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон. - Цей механізм покликаний прибрати націнку через війну, ту надбавку до світових цін на скраплений природний газ, яку сплачує Європа через те, як ціна формується на ринку TTF". 

Дослідник Сімоне Тальяп'єтра вважає цей крок зайвим. Енергетична криза в Євросоюзі виникла внаслідок дисбалансу попиту та пропозиції, спричиненої головним чином припиненням постачання газу з РФ, пояснює він. Щоб відновити баланс, країнам ЄС необхідно зробити дві речі: знизити попит на енергію та збільшити кількість альтернативних способів енергопостачання. "Саме це, а не цінова стеля, і є єдиним виходом із кризи", - каже старший експерт з енергетичної політики аналітичного центру Bruegel у Брюсселі. 

З ним погоджується економічний та енергетичний експерт Ліон Гірт. "Проблема кризи в тому, що у нас мало газу, і ми повинні залучати більше поставок і знижувати попит. Для вирішення обох цих завдань основним механізмом, який у нас є, є ціна. А будь-яка цінова стеля це унеможливить", - пояснює викладач енергетичної політики у вищій школі Hertie School у Берліні. 

Високою ціною можна забезпечити постачання в умовах конкурентної боротьби (постачальників газу не так багато, як нафти), а також підтримувати споживання на зниженому рівні. При цьому штучне зниження ціни є контрпродуктивним, оскільки може, з одного боку, відштовхнути постачальників, а з іншого - стимулювати попит, зазначає багато експертів. Так Євросоюз ризикує створити у себе дефіцит газу, але "дорогий газ краще, ніж відсутність газу", підкреслює Гірт. 

До чого призведе втручання у газовий ринок? 

"Існує небезпека, що все це призведе до урізання споживання газу проти бажання користувачів, наприклад, уряди почнуть відключати промисловість від поставок, - попереджає він. - Це головний ефект, якого я боюся, в іншому ж випадку стеля цін на споживача не вплине". 

Ефект від стелі цін на газ ми побачимо, тільки якщо він колись спрацює, каже Сімоне Тальяп'єтра. "Але навіть у цьому випадку невідомо, скільки він протримається, доки країни ЄС його не дезактивують через проблеми з газовими постачаннями", - зазначає він. 

Стеля цін може бути частиною рішення, але після запровадження цього заходу є ризик, що середня ціна на природний газ підвищиться, тому що підтягуватиметься до цієї стелі, попереджає Рейчел Земба. "Ця обставина негативно позначиться на європейських споживачах, тому такі заходи, як зниження споживання та спільні закупівлі газу в рамках Євросоюзу, можуть бути набагато ефективнішими", - вважає вона. 

З новим механізмом ЄС буде краще підготовлений до наступної зими та нового етапу заповнення сховищ, який буде складнішим, ніж у 2022 році, заявляє Єврокомісія. Але чи це так? Проблема в тому, що газу на ринку в найближчі кілька років не стане більше, зазначає Рейчел Земба. За її прогнозами, лише через три-п'ять років на ринку має з'явитися великий додатковий обсяг природного газу зі США, Катару, Австралії та африканських країн. Брюссель має продовжувати активно вести переговори про середньострокові та довгострокові постачання газу, рекомендують експерти.