Швеція не може виконати тих вимог, які Туреччина висуває для розблокування вступу до НАТО, заявив у неділю, 8 січня, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.

"Туреччина підтвердила, що ми виконали те, що їй обіцяли. Але вони (Туреччина - Ред.) також кажуть про вимоги, які ми не можемо і не хочемо виконувати. І тепер рішення за Туреччиною", - сказав він під час конференції з питань безпеки та оборони, пише агенція dpa.

При цьому Крістерссон переконаний, що Туреччина погодиться на приєднання Швеції. "Ми просто не знаємо, коли", - сказав він і додав, що це залежатиме від внутрішньої політики Туреччини, а також "спроможності Швеції продемонструвати свою серйозність".

Столтенберг очікує вступу Швеції у НАТО у 2023 році

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг очікує вступу Швеції, а також Фінляндії  в Альянс у 2023 році. Назвати більш конкретну дату він поки не може, адже досі щодо цього "відсутні суверенні рішення парламентів Туреччини та Угорщини", цитує AFP.

Читайте також: НАТО розширюється на північ. Якими будуть наслідки?

За словами Столтенберга, Фінляндія і Швеція "чітко взяли на себе зобов'язання щодо довгострокового співробітництва з Туреччиною", і тому "настав час завершити процес приєднання і ратифікувати протокол про приєднання". 

Позиція Туреччини щодо вступу Швеції та Фінляндії до НАТО

Швеція та Фінляндія у травні 2022 року відмовилися від традиційного нейтралітету на тлі військового вторгнення Росії в Україну та подали заявки на вступ до НАТО. На сьогодні серед 30 членів НАТО лише Угорщина та Туреччина ще не погодили заявки двох країн. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що парламент країни незабаром ухвалить позитивне рішення щодо вступу.

Водночас Туреччина блокує вступ північних країн, висунувши низку вимог як умову ратифікації так званих протоколів про приєднання. Зокрема, Анкара вимагала від Гельсінкі та Стокгольма видачі ймовірних курдських екстремістів та підозрюваних у причетності до спроби держперевороту 2016 року.

Наприкінці червня лідери Туреччини, Швеції та Фінляндії підписали спільний меморандум із десяти пунктів. Він передбачає, що сторони сформують спільний механізм для зміцнення співпраці у боротьбі з тероризмом. Після цього Альянс розпочав процедуру вступу двох країн, проте Туреччина знову почала висувати до них претензії.

Офіційні представники Туреччини аргументують свою позицію тим, що Гельсінкі і Стокгольм досі не виконали взяті на себе зобов'язання, зокрема в частині екстрадиції ймовірних терористів.