Можливий вступ України до НАТО під час розв'язаної Росією війни не обов'язково зробить Північноатлантичний альянс її безпосереднім учасником, оскільки гарантії безпеки в цьому випадку можуть не поширюватися на окуповані території РФ. Про це в інтерв'ю з журналістом британського видання Financial Times, опублікованому в п'ятницю, 4 жовтня, заявив колишній генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг.

Німеччина вступила до НАТО, будучи розділеною

За словами Столтенберга, противники вступу України до НАТО серед країн альянсу аргументують свою позицію тим, що в цьому випадку буде застосовано статтю 5 Статуту НАТО, яка передбачає безпосередню участь усіх країн альянсу у бойових діях, розв'язаних проти одного з його членів. Однак "є способи вирішення цієї проблеми... якщо є лінія, яка не обов'язково є міжнародно визнаним кордоном", зазначив Столтенберг.

Колишній генсек Північноатлантичного альянсу у якості прикладів навів випадки з історії вступу до НАТО інших країн, які не повністю контролювали свої території. Серед них була і ФРН, яка вступила до альянсу в 1955 році. "Західна Німеччина вважала Східну Німеччину частиною більшої Німеччини. Вони не мали посольства у Східному Берліні. Але НАТО, звісно, ​​захищало лише Західну Німеччину", - зазначив Столтенберг.

Читайте також: Марк Рютте офіційно очолив НАТО: закликав виконати обіцянки перед Україною

"Порівнювати завжди дуже небезпечно, тому що жодні паралелі не є на 100 відсотків правильними, але США надали гарантії безпеки Японії. Але вони не поширюються на Курили, які Японія вважає японською територією, яку контролює Росія, - навів інший приклад колишній генсек НАТО. - Коли є воля, є способи знайти рішення. Але ж вам потрібна лінія, яка визначає, де застосовується стаття 5, і Україна має контролювати всю територію до цього кордону".

Союзники Києва мають створити умови для переговорів

За словами колишнього генсека НАТО, саме за Україною залишається рішення про те, чи вестиме вона переговори про мир з Росією. Проте союзникам українців "потрібно створити умови, які дозволять їм сісти з росіянами та отримати щось прийнятне... щось, з чим вони виживуть як незалежна держава", вважає Столтенберг.

На запитання журналіста про те, що б це могло бути, він навів приклад Фінляндії, яка оборонялася від СРСР на початку Другої світової війни. "Фінляндія хоробро вела війну проти Радянського Союзу в 1939-му році. Вони завдали втрат Червоній Армії набагато більших, ніж ті очікували", - пояснив Столтенберг. Протистояння закінчилося тим, що Фінляндія віддала СРСР "10 відсотків території", але отримала "безпечний кордон", зазначив він.

Читайте також: Столтенберг пообіцяв і надалі працювати над наближенням вступу України в НАТО

При цьому Столтенберг висловив жаль через недостатню підтримку України з боку НАТО у минулому. "Я думаю, ми всі повинні визнати, що ми повинні були надати їм більше зброї до вторгнення. І після початку вторгнення ми повинні були надати їм більш сучасну зброю швидше", - заявив він.

У НАТО стурбовані "відставанням" альянсу від РФ за обсягом зброї

У розмові із журналістом FT Столтенберг згадав і дискусії щодо недостатнього виділення коштів на оборону серед країн альянсу. Правила, яке передбачає, що країни НАТО повинні виділяти не менше двох відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборонні витрати, раніше дотримувалися далеко не всі члени альянсу. Невиконання цих заходів критикував під час свого правління колишній президент США Дональд Трамп, а однією з його передвиборчих обіцянок у поточній президентській кампанії став перегляд правил участі США в альянсі.

За словами Столтенберга, у 2018 році, коли Трамп висловився з погрозами у зв'язку з невиконанням директиви НАТО про витрати на оборону, їй почали слідувати чотири члени альянсу. Очікується, що за підсумками 2024 року це зроблять уже 23 із 32 країн НАТО. "Погані новини у тому, що цього недостатньо", - зазначає Столтенберг.

Читайте також: Столтенберг: Для завершення війни потрібен буде діалог з РФ

За його словами, Європа наразі відстає від Росії у питаннях кількості зброї та військ, які перебувають у стані бойової готовності. "Можу з упевненістю сказати, що якщо союзники збираються реалізувати обіцяні ними можливості... це буде коштувати набагато більше, ніж 2 відсотки, чи то 2,5, чи 3", - констатував колишній генсек НАТО.

На запитання журналіста про те, чи знають про такий стан справ у Москві, Столтенберг відповів ствердно.