Марго Гонтар - співзасновниця порталу Stopfake.org. Журналісти онлайн-видання, яке працює з березня цього року, перевіряють достовірність повідомлень про Україну та у випадку необхідності вказують на новини-підробки.

DW: Що має робити читач чи глядач, якщо він сумнівається у достовірності матеріалів, оприлюднених у засобах масової інформації чи у соціальних мережах?

Марго Гонтар: Підозрілу новину чи матеріал варто надіслати нам електронною поштою або через формуляр, який міститься на нашій веб-сторінці. Тоді ми це перевіримо.

Хто надсилає Вам відповідні запити?

Переважно це роблять читачі. Інколи вони бачать новини, які їх насторожують, і надсилають їх нам. Або ж до нас надходять неправдиві повідомлення, щодо яких відправники сподіваються на викриття того, що це підробка.

Ви спілкуєтеся з юзерами через Facebook та Twitter? Перепитуєте у них, чи не вважають вони певні повідомлення неправдивими?

Так, інколи ми це робимо. У деяких випадках ми не були упевнені, тож просили наших друзів у Facebook перевірити інформацію. Однак переважно ми робимо це самі.

Чи існують якісь конкретні допоміжні засоби, за допомогою яких Ви можете верифікувати повідомлення, тобто встановити його справжність?

Переважно ми працюємо за допомогою телефону та в інтернеті. Використовуємо можливості, які надає Google, - наприклад, для пошуку фотографій, але й за допомогою функції "Who stole my picture" - "хто вкрав мою фотографію". У випадку з відео це складніше.

Чи існує якась залежність між тим, які відео- чи фотоматеріали використовуються у "фейкових" новинах, та джерелом їхнього походження?

Деякі відеоматеріали є справжніми, однак вони не мають жодного стосунку до подій, про які люди повідомляють. Так, деякі відео чи фотографії дітей із Сирії використовують для ілюстрування подій на Донбасі. Переважно їх поширюють у соціальних мережах, тому встановити справжнє джерело їхнього походження складно.

Тобто не можна сказати напевно, чи походять такі сумнівні відео або світлини з України, Східної України чи, наприклад, із Росії?

Коли йдеться про справжні відео, якими ілюструють інші події, це часто так. Якщо ж ідеться про відео, змонтовані з кількох джерел, встановити їхнє походження складно. Останнім часом багато матеріалів поширюється через соціальні мережі - однак, якщо копнути глибше, то можна знайти того, хто за цим стоїть.

Чи поширювали західні ЗМІ неправдиві повідомлення про Україну?

Так. У британській газеті The Guardian була опублікована стаття, яка ґрунтувалась на неправдивих даних. Матеріал журналіста Джона Пілгера базувалася на свідченнях такого собі одеського лікаря Ігоря Розовського, який стверджував, що проукраїнські сили не дозволили йому надати допомогу пораненому.

Проблема в тому, що лікаря Розовського та його фотографії, взятої з Facebook, насправді не існує. Його аккаунт був створений як раз у ході подій, про які говорив "лікар", та й той був підроблений - у ньому була використана фотографія одного російського стоматолога з іншим іменем. Усі вислови "лікаря Розовського" були сфабриковані, однак The Guardian використала їх.

Чи повідомили Ви про це The Guardian?

Ні, ми не подумали про це. Ми опублікували нашу статтю, у якій повідомили, що інформація не відповідає дійсності, однак саму газету не поінформували.

Яке з неправдивих повідомлень вразило Вас найбільше?

Після всього, що сталось, уже нічого не шокує. Однак історії на кшталт тієї з "лікарем Розовським" обурюють, оскільки люди, які їх підробляють, не думають про життя тих людей, чиї ідентифікаційні дані вони використовують для своєї власної реальності.

Ще є новини про дітей. Було багато фотографій, на яких зображені діти, котрі плачуть, помирають або яких поранили. Люди приписували відповідальність за це українським солдатам. При цьому деякі світлини були зроблені у Сирії і являли собою стоп-кадри з відео. Ці фотографії не мали нічого спільного з подіями у Східній Україні. Однак подібні жорстокі фото викликають емоції! Саме тому вони настільки небезпечні, оскільки можуть викликати у людей велику злість на Національну гвардію й Україну. Це дуже добре спрацьовує. І мені прикро від того, що зупинити потік подібних новин не можна.

Чому, на Ваш погляд, важливо викривати неправдиві повідомлення? Чого прагне досягти Ваша команда?

У нинішній українській ситуації неправдиві повідомлення можуть зруйнувати життя, створити іншу реальність, змінити життя не тільки конкретних людей, а навіть цілих народів. Саме такою є мета неправдивої інформації, з якою ми маємо справу. Тож її викриття може врятувати чиєсь життя. Це розширяє горизонти тих людей, які донині вважали, що ЗМІ кажуть правду.

Хто підтримує Ваш проект фінансово? Чи отримуєте Ви гроші від якоїсь конкретної організації?

Ми незалежні. На нашій веб-сторінці вказані банківські реквізити для пожертв, якими люди підтримують нашу діяльність. Однак якась конкретна особа чи організація нас не фінансує.