Після літньої перерви грузинський парламент повернувся до роботи з серією ініціатив, які, як і попередні рішення, викликали невдоволення частини громадянського суспільства. У листопаді влада запропонувала обмежити виборче право для громадян Грузії, які проживають за кордоном, скасувати Антикорупційне бюро, грузинську адміністрацію Південної Осетії, яку створили за колишнього президента Міхеіла Саакашвілі, а також ще низку відомств. Імовірно, парламент ухвалить ці пропозиції, як і більшість попередніх.

Влада пояснює свої плани зміцненням суверенітету і державності, проте критики бачать у тому, що відбувається, чергову спробу перерозподілити повноваження на користь правлячої партії "Грузинська мрія" і її неформального лідера Бідзіни Іванішвілі. Критики звинувачують владу в позбавленні громадян права голосу, а також у консолідації державних структур.

Обмеження виборчого права як боротьба з "зовнішнім втручанням"

Найбільш резонансною стала пропозиція внести зміни до Виборчого кодексу Грузії. Як заявив спікер парламенту Шалва Папуашвілі, голосування відбуватиметься лише "в межах державних кордонів" Грузії. За його словами, це необхідно для захисту суверенітету країни і запобігання "зовнішнього втручання", оскільки, на думку Папуашвілі, громадяни, які проживають за кордоном, можуть перебувати під іноземним впливом і не знають, що відбувається в Грузії.

Читайте також: "Пробито нове дно": як Євросоюз може покарати Грузію

"Існують особливі ризики для громадян-нерезидентів, які перебувають під впливом іноземної юрисдикції та політичного середовища, де держава не може запобігти втручанню. Відповідно, створення виборчої системи на території Грузії підвищує стабільність виборів, знижує вплив зовнішніх гравців і забезпечує більш адекватний, усвідомлений вибір", - заявив спікер парламенту. Він додав, що право голосу зберігається, але громадянам доведеться повертатися до Грузії "раз на чотири роки", щоб реалізувати його.

Ця пропозиція викликала різку критику як всередині країни, так і за її межами. Опоненти звинувачують владу в тому, що це обмеження спрямовано на одну з базових груп опозиційної підтримки: закордонну діаспору. Як пише грузинське видання Batumelebi з посиланням на дані ЦВК, правляча партія систематично програє на виборчих дільницях за кордоном. Влада таким чином намагається не допустити молдовського сценарію на виборах, коли голоси громадян, які живуть за кордоном, вирішили результат голосування, вважає грузинський політичний оглядач Гела Васадзе. На даний момент за межами Грузії проживає близько півтора мільйона громадян.

Громадяни, які проживають за кордоном, не підтримують "Грузинську мрію"

"Більша частина громадян Грузії за кордоном не зареєстровані для участі у виборах. Влада боїться, що всі ці люди підуть голосувати, і це буде для них неприємно", - сказав Васадзе в коментарі DW.

"Грузинська мрія" не представила переконливих аргументів, щоб позбавити громадян виборчого права, вважає директорка грузинського Центру соціальної справедливості Тамта Мікеладзе, чиї слова наводить видання JAMnews. "Аргумент про "зовнішнє втручання" - брехня. Вибори за кордоном проводять державні органи Грузії, процес перебуває під їхнім повним контролем, і за стільки років не було жодної інформації про зовнішнє втручання", - сказала Мікеладзе.

Мета влади - не допустити участі у виборах громадян, які проживають за кордоном, оскільки вони не підтримують "Грузинську мрію", заявила колишня очільниця організації "Справедливі вибори" Ніно Долідзе телеканалу Palitrannews. "Грузинська мрія" фактично карає цих громадян, тому що, згідно зі статистикою, ця партія практично ніколи не перемагала на закордонних виборчих дільницях. Тобто там її не підтримують. І особливо низькою ця підтримка була на останніх парламентських виборах у 2024 році - всього 13 відсотків", - сказала Долідзе.

"Грузинська мрія" продовжує посилювати свою владу

"Грузинська мрія" також вирішила скасувати Антикорупційне бюро, передавши його функції Службі державного аудиту. За словами спікера парламенту Папуашвілі, скасування Антикорупційного бюро покликане зміцнити "конституційну структуру управління" і скоротити бюджетні витрати. Він аргументує це тим, що бюро переважно займається збором і перевіркою декларацій посадових осіб, партій і НКО. З цими функціями краще буде справлятися аудиторська служба, яку він називає більш "високим і незалежним" конституційним органом.

Антикорупційне бюро було створено в 2022 році як один з пунктів рекомендацій Євросоюзу для отримання статусу країни-кандидата в ЄС, але воно, як пишуть грузинські ЗМІ, використовувалося для тиску на організації громадянського суспільства і ЗМІ. Проте критики попереджають: передача його повноважень установі, яка тісно пов'язана з виконавчою владою, загрожує ослабленням контролю над елітами і зрощенням антикорупційного органу з владою.

Гела Васадзе вважає, що Антикорупційне бюро не виконувало своєї функції і було підпорядковане владі від самого початку. "Воно не було абсолютно неефективним, тому сталося те, що мало статися. Воно було під контролем влади, але, ймовірно, його скасовують, тому що "Мрія" побоювалася, що раптом хтось вирішить ним скористатися проти неї", - сказав політичний оглядач.

"Перетворення Грузії на бізнес-корпорацію"

У громадянському суспільстві також критикують Антикорупційне бюро за відсутність незалежності, але стурбовані злиттям наглядових органів з владою. Видання OC-media пов'язує перестановки з "кабінетними війнами" всередині самої "Грузинської мрії", оскільки вперше про скасування бюро стало відомо на тлі арешту експрем'єра Грузії Іраклія Гарібашвілі, якого звинуватили в корупції.

Ще раніше, після відновлення осінньої сесії парламенту 15 жовтня, влада посилила покарання за порушення правил мітингів. До учасників акцій, які закривають обличчя масками або перекривають дороги, тепер можуть застосовувати адміністративний арешт до 15 діб, а до організаторів - до 20 днів. Майже рік грузинські протестувальники щодня перекривали проїжджу частину на проспекті Руставелі в Тбілісі, але зараз поліція більше не дозволяє це робити. Спроби перекрити дорогу закінчуються затриманнями і арештами.

Осінню сесію грузинського парламенту оглядач Гела Васадзе називає "перетворенням Грузії на бізнес-корпорацію". "Державні інститути вже не працюють. Тут працюють закони бізнес-компанії, в якій є керівники, власники, акціонери і є, скажімо так, відповідальні квартиронаймачі. Громадяни Грузії - квартиронаймачі, які платять у вигляді податків оренду за те, що вони живуть у Грузії. Керівники - наші політики і всі інші, ну а власником є Бідзіна Іванішвілі", - каже Васадзе.