1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоУкраїна

Страта полоненого. У Запоріжжі почався суд над військовим РФ

1 листопада 2024 р.

Дмитро Курашов - перший військовий РФ, якого судять за обвинуваченням у страті українського полоненого. Наразі зафіксовано понад сто подібних випадків.

Російський військовослужбовець Дмитро Курашов у залі Заводського районного суду Запоріжжя
Російський військовослужбовець Дмитро Курашов у залі Заводського районного суду ЗапоріжжяФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

У Заводському районному суді Запоріжжя розпочався процес над російським військовим Дмитром Курашовим, якому інкримінують страту українського  військовополоненого.  Прокурор Микита Маневський оголосив росіянину обвинувальний акт. Про це у п'ятницю, 1 листопада, повідомляє кореспондентка DW із зали суду.

За версією обвинувачення, зранку 6 січня 2024 року група російських військовослужбовців загону "Шторм-V", у якій перебував 26-річний Дмитро Курашов, штурмувала українські позиції в районі села Приютне Пологівського району Запорізької області. Ці позиції утримували бійці 127-ої окремої бригади ТрО. Коли росіяни захопили позицію, один із українській військовослужбовців, 41-річний стрілець Віталій Г., "усвідомлюючи неможливість подальшого опору переважаючим силам супротивника", склав зброю, підняв руки, вийшов із бліндажа і на вимогу Курашова став на коліна, йдеться в обвинувальному акті. 

Прокурор Микита Маневський у залі Заводського районного суду Запоріжжя, 1 листопадаФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

"Таким чином набув статусу особи, яка не бере участь у бойових діях, - пояснив прокурор Маневський. - Відповідно, як комбатант потрапив під владу супротивної сторони і користувався правами військовополоненого".

Проте російський військовослужбовець, "маючи реальну можливість діяти" відповідно до вимог міжнародного гуманітарного права, вбив полоненого - здійснивши щонайменше три прицільні постріли, стверджує обвинувачення.

Згідно із Женевською конвенцією, вбивство військовополоненого заборонене, наголосив прокурор. "Заборонено віддавати наказ не залишати нікого в живих", - додав Маневський. Курашову висунули обвинувачення у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством (частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України). Обвинуваченому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.

Військовий РФ визнав провину

Під час судового засідання Дмитро Курашов заявив, що визнає провину, та відмовився надавати покази.

Проте у розмові з журналістами під час перерви Курашов повідомив, що визнав провину задля прискорення судового процесу, бо він сподівається на обмін. Курашов вважає, що не буде знову воювати, адже втратив на фронті око.

За словами Курашова, беззбройного українського військового розстріляв інший росіянин - медик штурмової групи із позивним "Сєдой". Він нібито пояснив це тим, що не мав можливості лікувати пораненого українського бійця. 

Під час засідання суд продовжив обвинуваченому строк перебування під вартою ще на два місяці - з березня Курашов перебуває в Запорізькому слідчому ізоляторі. 

На наступне засідання запланований допит свідків, які разом із Курашовим брали участь у бойових діях і були захоплені в полон.

Що відомо про обвинуваченого

Дмитро Курашов із позивним "Сталкер" - стрілець 2-го відділення 5-го взводу штурмового загону "Шторм-V" 218-го танкового полку 127-ї мотострілецької дивізії сухопутних військ 5-ї загальної військової армії східного військового округу ЗС РФ. За даними Нацполіції, у військо чоловік потрапив у листопаді 2023 року під час рекрутингу у в'язниці, де він відбував покарання за крадіжку.

За інформацією СБУ, після штурму українських позицій та ймовірного розстрілу полоненого група росіян, у якій був Курашов, потрапила у полон до бійців ЗСУ. Під час допиту один із полонених вказав на Курашова як того, хто вчинив страту. Таку вказівку росіяни нібито отримали від свого командування, додали у Нацполіції.

Збільшення випадків страт українських військовополонених

За останній рік кількість страт українських військовополонених зросла, заявляв у середині жовтня тодішній генпрокурор Андрій Костін. Він назвав це організованою і цілеспрямованою політикою РФ. "У нас є аудіозапис, на якому російський офіцер наказує своїм військам не брати полонених на полі бою", - додав Костін.

Офіс генпрокурора поки не надав DW статистику щодо розслідування випадків вбивств українських військовослужбовців під час здачі в полон, вчинених, ймовірно, представниками російської армії.

Водночас, за інформацією Уповноваженого Верховної ради з прав людини Дмитра Лубінця, наразі зафіксовано понад сто подібних випадків. Днями Офіс генпрокурора заявив про розслідування вбивства чотирьох полонених, бійців Нацгвардії, біля Селидового на Донеччині. На початку жовтня правоохоронці повідомляли про ймовірну страту 16 українських військовополонених у Покровському районі.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW