1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Стратегія нацбезпеки ФРН: в очікуванні відповідей

14 червня 2023 р.

14 червня уряд Німеччини розглядає проєкт Стратегії національної безпеки. Програмний документ було задумано ще до війни Росії проти України.

Вид на будівлю відомства федерального канцлера Німеччини
Вид на будівлю відомства федерального канцлера НімеччиниФото: picture alliance / photothek

Відомо, що стратегію національної безпеки Німеччини викладено її авторами на 37 сторінках і що протягом кількох місяців навколо неї точилися суперечки. Вони-то і стали причиною постійних відтермінувань в ухваленні документа і, можливо, послабили амбітний, всеосяжний підхід, закладений у його проєкті. Більше про стратегію маємо дізнатися 14 червня. Саме цього дня федеральний уряд обговорює її. А наступного дня розгляд документа, як очікується, внесуть до порядку денного Бундестагу.

Пункт про розроблення Стратегії нацбезпеки було внесено до коаліційної угоди майбутнього уряду ФРН ще восени 2021 року - за кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І за п'ять років після оприлюднення останньої "Білої книги" Бундесверу - головного документа щодо політики Берліна у сфері оборони та безпеки.

"Безпека свободи нашого життя"

Коли в середині березня 2022 року міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) у своєму виступі офіційно оголосила про початок розроблення Стратегії національної безпеки, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну минуло вже три тижні. Канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) уже заявив про "поворотний момент в історії" Європи, й інтерес до майбутнього документа був великий - як усередині країни, так і за кордоном. Глава МЗС визначила як мету проєкту стратегії не що інше, як "безпеку свободи нашого життя".

У рамках визначення поняття "комплексна безпека" планувалося провести всебічне дослідження зовнішньої політики і політики безпеки. Під цим терміном, пояснює майор у відставці, депутат Бундестагу від правлячої Соціал-демократичної партії (СДПН) Йоганнес Арльт (Johannes Arlt), розуміється цілий комплекс питань: "Від політики в галузі освіти до політики у сфері охорони здоров'я, екології, харчування та фінансів". Це, пояснив Арльт в інтерв'ю DW, означає, що "у нас є безліч сфер і вимірів безпеки, з якими ми повинні мати справу, коли говоримо про безпеку загалом".

Анналена БербокФото: Annegret Hilse/REUTERS

Це цілі, для досягнення яких може згуртуватися й опозиція. Томас Ерндль (Thomas Erndl), депутат Бундестагу від Християнсько-соціального союзу (ХСС), також підтримує розробку Стратегії нацбезпеки.

"Коли ми дивимося на ситуацію з наявними загрозами - гібридними, ланцюжками поставок, залежністю від них (навіть у тому, що стосується ліків), - стає зрозумілим, що нам потрібен цілісний погляд і ми маємо знайти відповіді", - упевнений Ерндль, який є заступником голови комітету в закордонних справах Бундестагу. В інтерв'ю DW він прямо заявив, що "вважає правильним те, що уряд взявся за це завдання".

Читайте також: Шольц: Ми готові захищати кожен сантиметр території НАТО

В уряді немає єдності щодо центральних питань

Водночас депутат від опозиційного ХСС вказує на неодноразові відтермінування в ухваленні стратегії. Цей програмний документ, що впливає на майже всі сфери політики, мав бути представлений на Мюнхенській безпековій конференції в середині лютого. І надалі терміни його оприлюднення зсувалися: востаннє це сталося наприкінці травня. "Очевидно, що в уряді немає єдності з центральних питань!", - підсумував Ерндль.

Можливо, уряду і МЗС ФРН, яке відповідає за розробку стратегії, не варто було від самого початку наражати себе на такі жорсткі часові обмеження, вважає Антонія Вітт (Antonia Witt) з Гессенського фонду досліджень миру і конфліктів (HSFK). Зрештою, пояснює Вітт, це складний комплексний процес із багатьма учасниками.

"Для цього необхідний широкий процес осмислення (того, що відбувається у світі. - Ред.) урядом, а також населенням і експертами того, якими насправді є виклики для безпеки, які сценарії загроз ми можемо очікувати в майбутньому і які засоби Німеччина хотіла б використовувати для досягнення цілей у політиці безпеки. І це дуже важливий політичний процес", - уточнює експертка. А оскільки стратегія зачіпає всі сфери політики, вона повинна також охоплювати безліч політично дискусійних питань, "що призводить до затримок - і суперечок".

Читайте також: Як хакери беруть участь у війні РФ проти України і до чого тут Німеччина

Суперечки навколо експорту озброєнь, відповідей на кібератаки і бюджету

За інформацією агентства Reuters, суперечки виникли, серед іншого, з питання експорту зброї та в галузі кібербезпеки. Міністерство юстиції, наприклад, заперечувало проти так званих "хакбеків". Йдеться про дозвіл атакувати зловмисників після проведених ними кібернападів.

Йоганнес АрльтФото: Carsten Koall/dpa/picture alliance

Була також суперечка про гроші. Точніше про те, чи слід закріпити в стратегії двохвідсотковий (від ВВП країни. - Ред.) показник витрат на оборону, прийнятий як мета в НАТО. "Було питання про те, чи має бути прямий баланс між військовими і невійськовими витратами. Інакше кажучи, чи має на кожне євро, витрачене на військові потреби, одне євро інвестуватися в невійськові сфери, тобто, насамперед, в антикризову дипломатію, а також у співробітництво в галузі розвитку", - продовжує політологиня Вітт.

Читайте також: Кібербезпека: як працюють кібервійська Бундесверу

Питання про Раду нацбезпеки ФРН не вирішено

Тим часом план створення Ради національної безпеки ФРН уже поховано деякий час тому. Рада могла б слугувати координаційним органом для пошуку міжвідомчих відповідей на кризи та виклики. На думку Антонії Вітт, долю Радбезу вирішило питання про відомчу приналежність. За повідомленнями ЗМІ, і відомство федерального канцлера, і МЗС хотіли, щоб Рада безпеки перебувала під їхнім дахом.

Для опозиційного депутата Бундестагу Томаса Ерндля Рада нацбезпеки стала б "центральним місцем" як міжвідомчий координуючий орган. "Але уряд просто відмовляється від неї, бо не може знайти єдності", - поскаржився представник ХСС.

Формування нової культури - питання часу

Зі свого боку, парламентарій від СДПН Йоганнес Арльт домагається розуміння того, що відбувається. Крім відомчого егоїзму міністерств, за його словами, є й інше пояснення проблем із розробленням стратегії: "У нас немає стратегічної культури. Останні 70 років ми поступилися стратегічними питаннями НАТО. У нас були концептуальні документи, але ніколи не було стратегії. Це щось нове для нас, і така зміна потребує часу", - вважає депутат.

Той факт, що це вимагає часу, має принаймні один конкретний ефект: коли уряди Німеччини та Китаю зустрінуться для міжурядових консультацій у Берліні 20 червня, стратегія щодо КНР, яку також планується ухвалити, ще не буде представлена. Це пов'язано з тим, що вона має спиратися на Стратегію нацбезпеки.

Читайте також: Китай, Росія і суперечки довкола стратегії безпеки Німеччини

"Я повністю довіряю українцям" - Пісторіус в інтерв'ю DW

05:59

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW