Депутати Європейського парламенту ухвалили резолюцію про перегляд стратегії Європейського Союзу щодо країн Центральної Азії. У середу, 17 січня, у Страсбурзі її підтримали 543 парламентарії, 42 - проголосували проти, 44 - утрималися. Резолюція закликає ЄС розширювати політичне та економічне співробітництво з державами Центральної Азії.

Автор доповіді про стратегію ЄС німецький євродепутат Карстен Люке (Karsten Lucke) назвав це дуже важливим сигналом для них. "Пошук нових шляхів до нових партнерств більш ніж важливий у нашій новій геополітичній обстановці", - заявив він. Ізоляція Росії як наслідок війни проти України, майбутнє розширення ЄС у Східній Європі та зростання впливу Китаю в центральноазіатському регіоні вимагають повного переосмислення стратегії Євросоюзу і його активної присутності там як альтернативи усталеним автократичним гравцям, вважає Люке. "Геополітична ситуація в регіоні змінюється, і ЄС було б розумно використати це вікно можливостей", - пояснив парламентарій, відповідаючи на запитання DW.

Як підкреслюється в документі, Центральна Азія - стратегічно важливий для Європейського Союзу регіон з погляду безпеки і транспортних шляхів, а також диверсифікації енергії та ресурсів. "ЄС вкрай зацікавлений у розгортанні ефективних торговельних і енергетичних коридорів між Європою та Азією в обхід Росії", - наголошується в резолюції. Люке додає, що крім цього у двох регіонів є й інші важливі спільні інтереси та завдання, наприклад, у таких сферах, як вирішення конфліктів і зміни клімату.

Протидія впливу Росії

Зміцнення цієї співпраці також допоможе протидіяти впливу РФ у регіоні, вважають у Європарламенті. Її війна проти України і посилення націоналістичних наративів у РФ послабили позиції Москви в регіоні і підштовхнули Центральну Азію до взаємодії з іншими гравцями, у зв'язку з чим, на думку доповідача Люке, у ЄС з'явилася можливість зміцнити свій вплив у регіоні. Євросоюз повинен нею скористатися для розвитку взаємовигідного співробітництва і запропонувати Центральній Азії партнерство, яке стане особливим напрямком у масштабній стратегії щодо східних сусідів ЄС, йдеться в резолюції.

Євросоюз зацікавлений у посиленні зв'язків із країнами Центральної Азії і для запобігання обходу санкцій проти Росії та Білорусі, констатує парламент ЄС і закликає владу країн Центральної Азії, зокрема Казахстану, Киргизстану та Узбекистану, активніше співпрацювати в цьому з Брюсселем.

Рівень партнерства Євросоюзу з країнами ЦА

Основою для кооперації з державами Центральної Азії Європарламент назвав Угоди про розширене партнерство і співробітництво (УРПС). Єдина країна Центральної Азії, яка ратифікувала таку угоду з Євросоюзом, - це Казахстан. Вона набула чинності в березні 2020 року.

Водночас УРПС із Киргизстаном, переговори про яку завершилися 2019 року, залишається непідписаною, незважаючи на те, що Киргизстан, як ідеться в резолюції, "вважали найдемократичнішою країною в регіоні з активним громадянським суспільством і вільними ЗМІ". Євродепутати закликають Раду ЄС і Єврокомісію закрити питання, що залишилися, і без подальших зволікань підписати УРПС із Киргизстаном та Узбекистаном, а також домогтися зрушень у переговорах щодо УРПС із Таджикистаном, що дасть змогу розширити масштаби двосторонньої співпраці та обмінів із цією країною. "Непідписання таких угод після завершення переговорів ставить під сумнів авторитет ЄС як глобального гравця", - підкреслюється в тексті резолюції.

Туркменістан єдиний у Центральній Азії не пов'язаний з Євросоюзом угодою про партнерство і співробітництво. І хоча УПС було підписано ще 1998 року, Європарламент не ратифікував документ через ситуацію у сфері прав людини та основних свобод у Туркменістані.

Допомога ЄС в обмін на демократичний прогрес

Погіршення демократичних стандартів і ситуації з правами людини євродепутати відзначають і в Киргизстані, наголошуючи на необхідності їх дотримання у світлі майбутнього підписання УРПС.

Водночас Європарламент відзначив заявлені в Узбекистані реформи у сфері соціально-економічного розвитку, ефективного управління, незалежної судової системи та поваги до прав людини й основних свобод.

Загалом же всі п'ять держав Центральної Азії мають низькі показники демократії та класифікуються як авторитарні режими або "невільні країни", зазначає доповідач із посиланням на звіт Freedom House "Свобода у світі" за 2023 рік. Всесвітній індекс свободи преси за 2023 рік також зафіксував помітне погіршення ситуації в Центральній Азії, а середній бал по регіону в Індексі сприйняття корупції за 2022 рік був значно нижчим за середньосвітовий. Євродепутати висловили стурбованість "розгулом корупції та клептократії в Центральній Азії".

Євродепутати також занепокоєні відсутністю відповідальності за серйозні та масштабні порушення прав людини, включно із застосуванням владою жорстких заходів для припинення масових протестів і заворушень, які відбулися під час так званого "кривавого січня" в Казахстані, а також у Гірничо-Бадахшанській автономній області в Таджикистані та в Республіці Каракалпакстан в Узбекистані. Європарламент закликав уряди п'яти країн провести судові реформи для забезпечення більшої незалежності та прозорості, звільнити всіх політв'язнів і вжити інших заходів для забезпечення верховенства закону і дотримання прав людини. 

Євросоюз - важливий донор у регіоні, нагадує Європарламент, і закликає пов'язати допомогу і бюджетну підтримку ЄС державам Центральної Азії з контрольними показниками прогресу в галузі демократичних реформ, прав людини, верховенства закону і сталого розвитку.

Стратегія 2019 року безнадійно застаріла

Незважаючи на геополітичні інтереси Євросоюзу в Центральній Азії, його нинішню стратегію щодо неї ухвалили 2019 року, констатують у резолюції Європарламенту. Сьогодні на регіон впливають нові чинники, як-от війна Росії проти України, захоплення влади "Талібаном" в Афганістані та жорстка зовнішня політика Китаю, а також внутрішня напруга в самих країнах.

Молодому населенню регіону, що динамічно розвивається, потрібно дати можливість брати активну участь у формуванні майбутнього своїх країн. Тому парламентарії просять ЄС посилити підтримку громадянського суспільства в регіоні, а також активізувати консультації з розроблення дорожніх карт реформ, щоб підготувати ґрунт для угод про спрощення візового режиму з країнами Центральної Азії. "Нам необхідно зміцнювати контакти між людьми. Якщо ми дійсно хочемо встановити середньострокові та довгострокові партнерські відносини, ми маємо зблизити людей", - наголосив автор резолюції.