Відвідувачі найбільшого у світі промислового ярмарку в Ганновері побачили різноманіття роботів, керованих за допомогою технології штучного інтелекту (ШІ). Роботи можуть тиснути руку, відповідати на запитання багатьма мовами за допомогою інтернет-пошуковиків та зварювати металеві деталі.

Однак справжніх героїв виставки в Ганновері спеціалісти не змогли ані побачити, ані відчути на дотик - вони приховані в серверах або хмарних сервісах. Без них майбутнє промисловості було б просто неможливим - це великі дані. Вони є своєрідною цифровою сировиною майбутнього - такою ж важливою, як нині електрика та нафта. А найближчим часом вони відіграватимуть вирішальне значення для визначення конкурентних переваг та часток ринку, а може, і потужностей національних економік.

Дані в Китаї перебувають під державним контролем

У Китаї особисті дані його жителів вже збираються цілком відкрито. На основі цих даних кожна людина оцінюється в рамках так званої "системи соціального кредиту". Влада обґрунтовує необхідність цього інструменту бажанням підвищити моральність і чесність у соціальних контактах, а також боротьбою з шахрайством та корупцією. Тепер у фокус уваги потрапляють дані, що стосуються промисловості.

"Останніми роками китайський уряд першочергово приділяє увагу цифровій трансформації та вживає заходів для її підтримки у таких сферах як інформаційна інфраструктура, цифрова економіка та використання передових технологій", - пояснює дослідниця з Хунаньського жіночого університету в Китаї Ці Хе. - Політичне середовище сприяє таким трансформаціям за рахунок фінансових субсидій, податкових пільг, спеціальних регіональних інноваційних фондів та заохочення співпраці між промисловістю, наукою й дослідницькими установами".

У Китаї створено Національне управління даних

Стратегічне значення даних вже давно усвідомлюють чиновники в Китаї - у жовтні 2023 року у країні було створено Національне управління даних, підпорядковане Державному комітету з питань розвитку та реформ. Воно координує створення інфраструктури даних, а також відповідає за їх інтеграцію, обмін, розвиток та використання ресурсів даних.

Зараз на ринку представлено безліч постачальників продуктів і технологій для цифрової економіки. Використовуючи свої економічні, інфраструктурні та географічні переваги, Пекін залучає іноземні науково-дослідницькі установи та прямі іноземні інвестиції. Результати досліджень і тестувань у цій сфері перебувають під контролем держави. У вересні 2022 року влада посилила регулювання транскордонної передачі даних та запровадила обов'язкову оцінку їхнього значення з точки зору безпеки.

Як повідомлялося, "важливі дані" підлягають обов'язковій реєстрації перед експортом. Згідно з китайським законом про безпеку даних та законом про мережеву безпеку, їх можна передавати за кордон лише після подачі заявки та отримання відповідного дозволу. При цьому в нормативному акті не зазначено, які саме дані вважаються "важливими".

Дані як важіль впливу

Євросоюз зі свого боку нарікає на те, що упродовж останніх років європейські компанії зіштовхуються з дедалі більшою невизначеністю та труднощами під час закупівлі даних у Китаї.

"Особливо непокоїть систематичне застосування дозволів на експорт усіх "важливих даних". Ситуація ускладнюється невизначеністю щодо того, що слід розуміти під "важливими даними", оскільки цей термін досі було визначено лише в загальних рисах і його застосовували надто широко", - зазначали в Єврокомісії. У Брюсселі також наголосили, що обмеження щодо транскордонної передачі даних значною мірою сприяли зниженню довіри європейських інвесторів до Пекіна.

"Регуляторний підхід китайської влади спрямований на збереження суверенітету над даними, - пише у своїй новій книжці "Регулювання цифрової трансформації в Китаї" (Governing China's Digital Transformation) Цзівей Цянь, дослідник з Національного університету Сінгапуру. - Ці заходи, хоча й враховують міркування національної безпеки, проте створюють серйозні проблеми для компаній, які залежать від безперешкодного транскордонного обміну даними для підтримки своєї діяльності на глобальному рівні".

При цьому, на думку Цзівея Цяня, нормативні акти є фрагментованими, що призводить до виникнення невідповідностей як усередині країни між різними органами влади та регіонами, так і на міжнародному рівні, де окремі правові системи застосовують різні й часто суперечливі рамки регулювання.

Дані як серйозний актив

Тим часом політики та бізнесмени в Китаї сходяться на думці, що дані сьогодні цінніші за золото. Програма економічного зростання країни - черговий п'ятирічний план розвитку - передбачає створення автономної цифрової інфраструктури.

"Масштабно створюється інфраструктура штучного інтелекту, яка стає дедалі менш залежною від іноземних технологій. Крім того, докладаються зусилля з просування вітчизняного програмного забезпечення, а також із забезпечення ефективного ринку навчальних даних для ШІ", - зазначає експертка з питань Китаю з берлінського аналітичного центру Mercator Institute for China Studies (Merics) Ребекка Арчесаті (Rebecca Arcesati).

Якщо дані мають таку матеріальну цінність, то найближчим часом це має знайти відображення і в бухгалтерських балансах компаній - такою є логіка та політична концепція у сфері метаданих. "Законодавці зараз працюють над визначенням вартості важливих даних", - повідомив у інтерв'ю DW китайський професор права, який побажав залишитися анонімним.

Очікується, що в майбутньому дані повинні будуть оцінюватися державними сертифікаційними органами, які визначатимуть їхню вартість. І потім такий актив може враховуватися банками як застава при фінансуванні, зокрема неплатоспроможних компаній. "Банки могли б звернутися до суду у справах про неплатоспроможність і заявити про вартість даних, що перебувають у їхньому володінні", - уточнив професор-юрист. Однак, за його словами, до запуску пілотної програми ще належить пройти довгий шлях.

Німеччина - партнер Китаю у сфері даних

Німеччина з її високорозвиненою промисловістю також потребує даних із Китаю. Зокрема німецькі автовиробники - для проведення досліджень у таких перспективних галузях, як автономне керування. Нані всі німецькі автоконцерни отримують прибуток на китайську ринку, який швидко росте. Однак розміри прибутку зменшуються, якщо вчасно не впроваджувати інновації.

У 2024 році Китай та Німеччина домовилися про проведення діалогу з питань автоматизованого та мережевого водіння. Серед іншого, угода була спрямована на те, щоб до 2029 року забезпечити рівний доступ до даних та їх обробки, збору, використання, зберігання та передачі на законних підставах, зокрема даних про транспортні засоби та комунікації з акцентом на захист і безпеку.

За інформацією Німецької торгово-промислової палати (Deutsche Industrie- und Handelskammer, DIHK), компаніям треба буде "отримати сертифікат або пройти перевірку безпеки з боку китайської влади", щоб подолати перешкоди при передачі даних з Китаю.

Євросоюз також усвідомлює важливість цього ресурсу. "Потоки даних мають важливе значення для торгівлі. Значна частина обсягу прямих іноземних інвестицій між ЄС і Китаєм залежить від здатності компаній управляти своїми даними через кордони, - зазначають у Єврокомісії. - Це особливо актуально для таких секторів економіки, як фінанси та страхування, фармацевтика, автомобілебудування та інформаційно-комунікаційні технології. Транскордонні потоки даних мають вирішальне значення для науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і необхідні для успіху компаній".