З давніх-давен демонстрація власної військової переваги, заснованої на технологічних новинках, і одночасне твердження, що потенційний противник не має адекватних засобів протидії їм, входили в арсенал психологічної війни. У цьому контексті багато експертів розглядають і нещодавню публікацію в South China Morning Post.

Видання, що виходить у Гонконзі, написало, що китайські дослідники розробили керовану штучним інтелектом (ШІ) вдосконалену систему протичовнової оборони (ASW), яка має знизити шанси підводних човнів на виживання у військово-морському конфлікті всього до 5 відсотків.

Штучний інтелект як "переламний фактор" для підводного флоту

У серпні група вчених під керівництвом Мен Хао, старшого інженера Китайського інституту досліджень і розробок вертольотів, опублікувала в спеціалізованому журналі Electronics Optics & Control результати роботи на цю тему. Як повідомлялося, ASW використовує в режимі реального часу дані з гідроакустичних буїв, підводних датчиків, радарів, а також такі океанографічні параметри, як температура і солоність води, для створення динамічної карти підводного середовища і виявлення навіть найнепомітніших підводних човнів.

При цьому ШІ може гнучко реагувати навіть на контрзаходи, які себе вже добре зарекомендували: до них належать зигзагоподібні маневри субмарин, застосування хибних цілей або використання дронів. Згідно з проведеним комп'ютерним моделюванням, ASW змогла успішно виявити ціль приблизно в 95 відсотках випадків, що ставить під сумнів ефективність перевірених методів маскування і захисту.

Тривимірна пошукова мережа для полювання на субмарини, що сама навчається

Важливим досягненням, як зазначається в публікації, є також те, що ШІ робить всі ці дані зручними для використання людиною, перетворюючи складну інформацію на прості та зрозумілі рекомендації до дії. І це допомагає персоналу ухвалювати правильні рішення навіть у стресових ситуаціях.

Розробники під керівництвом Мен Хао не зупиняються на досягнутому. У наступних версіях система протичовнової оборони на основі ШІ повинна буде тісно взаємодіяти з групами дронів, надводними кораблями й автономними підводними роботами. Таким чином, планується створити тривимірну самонавчальну пошукову мережу, яка буде адаптуватися до дедалі більш витончених стратегій ухилення підводних човнів від виявлення та сканувати світовий океан в режимі реального часу.

Стратегічна дилема світових держав

Якщо описані вище можливості системи протичовнової оборони виявляться реальними, один з трьох основних сучасних компонентів ядерного стримування - балістичні ракети підводних човнів (БРПЛ) - ризикує втратити свою значущість. Два інших - це міжконтинентальні балістичні ракети наземного базування (МБР) і стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю.

Усі вони призначені для стримування потенційного противника від завдавання першого ядерного удару, забезпечуючи можливість гарантованої відповіді з неприйнятними збитками. Але якщо шанси на виживання підводних човнів дійсно становлять всього 5 відсотків, то цілі військово-морські угруповання, які раніше будували свою стратегію на непомітності атомних субмарин, тепер можуть опинитися в ситуації сильної невизначеності.

Пекін модернізує свої ВМС

Відомо, що військова тактика включає в себе як стримування саме по собі, так і ведення психологічної війни. Публікації, подібні до тієї, що з'явилася в South China Morning Post, покликані, як вказують аналітики, закріпити стратегічну перевагу Китаю в очах громадськості. Наразі Пекін зберігає масштабну присутність у стратегічно важливій акваторії - в таких районах, як Тайванська протока, Південнокитайське і Східнокитайське моря.

Тайвань має особливе значення для ВМС Китаю, оскільки досі китайським підводним човнам доводилося вирушати в плавання переважно з баз на мілководді в Жовтому морі та Бохайській затоці. Там вони досить легко можуть бути виявлені розвідувальними системами потенційного противника.

Якби КНР могла контролювати вихід до Тихого океану, наприклад через Тайвань і прилеглі острівні групи, китайські субмарини отримали б прямий доступ до глибоководних районів і, таким чином, могли б більш ефективно використовуватися для можливого завдання ядерного удару.

Ймовірно, з цієї причини Пекін останніми роками значно модернізував свої ВМС, встановивши в акваторії радари, гідролокатори і ланцюжки буїв і регулярно влаштовуючи масштабні військово-морські маневри. Хоча Китай також домігся значного прогресу в галузі ШІ, західні військові експерти сумніваються, що нова система протичовнової оборони, керована ШІ, становитиме безпосередню загрозу глобальним військовим стратегіям.

"Прозорих океанів" чекати не варто?

Професор Пол Шмітт, американський експерт зі стратегічного та оперативного ведення бойових дій на морі, підтвердив в інтерв'ю DW, що штучний інтелект підвищує ефективність виявлення підводних човнів, зіставляючи й аналізуючи великі обсяги даних із різних датчиків і допомагаючи людям ухвалювати рішення.

Однак, за його словами, підводне середовище надзвичайно складне, що ускладнює використання таких систем. Ідея повністю пов'язаного та інтегрованого рішення на базі ШІ, безумовно, є цікавою метою на майбутнє, але наразі, на думку Шмітта, вона видається радше надмірно оптимістичною. Адже на практиці все, як і раніше, є постійними перегонами озброєнь і суперництвом між вдосконаленням підводних човнів і засобів їхнього виявлення.

Командувач ВМС Австралії віцеадмірал Марк Гаммонд поділяє цю оцінку. "Я чую про "прозорі океани" вже 31 рік, але нічого, по суті, не змінилося. Кожне досягнення в галузі виявлення (підводних човнів. - Ред.) зазвичай супроводжується поліпшенням можливостей протидії цьому і підвищенням їхньої непомітності",- зазначив Гаммонд.

Німецькі експерти з безпеки сходяться на думці, що динаміка розвитку морських озброєнь завжди є чимось на кшталт гри в кота-мишу з невизначеним результатом. Саме тому відповідні технології нападу і захисту повинні розвиватися максимально динамічно.