1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

SZ: Меркель і Шольц завзято боролися за "Північний потік-2"

4 червня 2024 р.

Секретні документи показують, як консерватори та соціал-демократи в уряді Німеччини лобіювали інтереси російського "Газпрому" і як "зелений" міністр економіки Габек "зірвав стоп-кран".

Анґела Меркель та Олаф Шольц біля прапора ФРН, Берлін, 8 грудня 2021 року
Анґела Меркель передає пост канцлера ФРН Олафу Шольцу, Берлін, 8 грудня 2021 рокуФото: Markus Schreiber/AP Photo/picture alliance

Те, що колишня канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) та дві урядові коаліції під її керівництвом підтримували будівництво російського газопроводу "Північний потік-2" (ПП-2), зовсім не секрет: це відбувалося на очах у всіх. І за це німецьких консерваторів та соціал-демократів багато критикували після того, як Росія на тлі повномасштабної агресії щодо України завела Німеччину у найважчу енергетичну кризу за останні пів століття. Однак досі не було відомо, наскільки активно та завзято Берлін протягом семи років за лаштунками лобіював інтереси "Газпрому" і тим самим - Москви.

Дві статті перед виборами до Європарламенту

Але тепер німецька ліволіберальна газета Süddeutsche Zeitung (SZ) отримала можливість ознайомитися з тисячами сторінок документів, які досі були секретними. Міністерство економіки ФРН надало їх за рішенням суду, хоча при цьому воно, швидше за все, не надто чинило опір. Адже нині його очолює Роберт Габек (Robert Habeck), знаний політик партії Зелених, яка завжди виступала проти ПП-2.

Роберт ГабекФото: Michael Kappeler/dpa/picture alliance

Дві публікації у SZ з'явилися за тиждень до виборів до Європарламенту і демонструють у вельми несприятливому світлі конкурентів Зелених у боротьбі за голоси виборців: як німецький Християнсько-демократичний союз (ХДС), так і Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), які двічі спільно формували так звані "великі" правлячі коаліції під керівництвом Анґели Меркель.

"Упродовж семи років дві великі коаліції оголошували цей газопровід "приватним економічним проєктом", хоча при цьому усіма силами боролися за нього. Сім років вони відмахувалися від сумнівів своїх партнерів, як від набридливих мух. Ніщо не могло змусити німців засумніватися у гарній картині, яку намалювала їм компанія Nord Stream 2 AG", - пише SZ і посилається на різні службові записки, повідомлення посольств або пам'ятки для канцлерки та її міністрів перед важливими переговорами. Газета називає отримані документи "хронікою історичної помилки".

Читайте також: Рік тому Росія відключила Німеччині газ. Факти, міфи, підсумки

Анґела Меркель не бачила загрози

Зокрема збереглася фраза, яку Анґела Меркель заготувала для переговорів із Беатою Шидло, тодішньою прем'єр-міністеркою Польщі, країни ЄС, яка разом із балтійськими державами найрішучіше боролася проти будівництва ПП-2. Фраза була наступною: "Ми не сприймаємо російські молекули метану як загрозу".

Існує службова записка міністерства економіки ФРН від червня 2014 року (у період, коли Росія тільки-но анексувала Крим, нагадує SZ), автори якої доходять висновку, що Німеччина "у найближчому майбутньому" залежатиме від імпорту газу з Росії і що "повна відмова" від нього "не є можливою упродовж найближчих років та десятиліть".

Чергова зустріч Володимира Путіна та Анґели Меркель, Мезеберг, серпень 2018 рокуФото: Michael Kappeler/dpa/picture alliance

"Але замість того, щоб скорочувати залежність від Москви, федеральний уряд її дедалі більше поглиблював", - продовжує газета. Коли влітку 2015 року Меркель дізналася про плани "Газпрому" будувати новий газопровід за участю європейських, зокрема й німецьких, фірм, вона, як випливає зі службових документів міністерства економіки, дала такі вказівки: оскільки очікується сильна протидія, сам проєкт не коментувати, адже це рішення приватних компаній, але всередині уряду підтримувати його, адже він зміцнює роль Німеччини як європейського газового хабу.

Оскільки проєкт викликав у низки партнерів по ЄС "бурхливу реакцію", як ідеться в одному з документів, високопосадовці відомства федеральної канцлерки, а також міністерств економіки, фінансів та закордонних справ зібралися 9 листопада 2015 року для формування "оборонної стратегії". Її суть: Берлін не заперечує проти ПП-2, але виступатиме за те, щоб російський газ і далі йшов у ЄС транзитом через Україну (яка на той час уже перебувала під сильним тиском Росії, нагадує SZ).

Süddeutsche Zeitung: Про Крим не згадували

Журналісти SZ виявили багатозначну деталь: Маттіас Варніґ (Matthias Warnig), гендиректор оператора ПП-2 компанії Nord Stream 2 AG, у минулому - агент спецслужби НДР "Штазі"та особистий друг Володимира Путіна, був на "ти" із керівником саме того відділу в міністерстві економіки ФРН, який мав вирішальне слово під час оцінки газопроводу.

Маттіас Варніґ у травні 2018 року на Петербурзькому міжнародному економічному форуміФото: picture-alliance/dpa/TASS/V. Smirnov

Близькість Варніґа до Путіна співробітників міністерства економіки ФРН не бентежить, навпаки: коли тодішній міністр і лідер СДПН Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) восени 2016 року готувався до поїздки в Москву, співробітники запропонували йому попередньо надіслати запитання, які його цікавлять, президенту Росії через керівника цього "виключно приватного проєкту".

"Впадає в око те, чого в цих документах немає, - зазначає SZ. - Слово "Крим" майже не зустрічається, так само лише побіжно згадуються збитий російською ракетою пасажирський літак (Boeing 777 Малайзійських авіаліній, що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур. - Ред.) з 298 загиблими, воєнні удари Росії в Сирії або замах на російського перебіжчика у Великобританії за допомогою нервово-паралітичної речовини "Новичок".

Читайте також: Як з Меркель говорили про війну РФ проти України, ПП-2 та біженців

"Зелене світло" ПП-2 в останній день повноважень

Чимало документів стосуються контактів зі США щодо ПП-2. Дональд Трамп був рішучим противником газопроводу та запровадив санкції проти нього. Наступний президент, Джо Байден, "пішов на великі поступки" уряду ФРН, зазначається в повідомленні, яке надіслало в Берлін німецьке посольство у Вашингтоні. Влітку 2021 року Меркель відправила до столиці Сполучених Штатів високопосадовців, і вони погодили там резолюцію, у якій Берлін на вимогу американської сторони зобов'язувався не допустити того, аби Росія використовувала постачання енергоносіїв як зброю.

Найбільше в ЄС газосховище Rehden на північному заході ФРН до весни 2022 року належало "Газпрому"Фото: astora.de

"До цього часу відповідальні особи в Берліні взагалі-то мали б здогадуватися, що зробили капітальну помилку", - пише SZ і цитує доповідну записку одного зі співробітників міністерства економіки. У серпні 2021 року він вказував на низьку заповненість газосховищ у Німеччині (частина з них на той час належала "Газпрому") і висловлював припущення, що Москва може використати дефіцит, який намічається, для того, аби вимагати якнайшвидшого введення в експлуатацію ПП-2. Але відразу сам відкинув своє припущення, пославшись на розмову з великим німецьким імпортером газу. При цьому його, схоже, не збентежило, що усі великі імпортери газу у країні так чи інакше були партнерами "Газпрому".

У результаті 26 жовтня 2021 року, в останній день офіційних повноважень уряду Анґели Меркель, міністерство економіки ФРН під керівництвом тепер уже представника ХДС Петера Альтмаєра (Peter Altmaier) завершило перевірку енергетичної безпеки Німеччини та оголосило, що не бачить загроз, чим фактично дало "зелене світло" сертифікації та введенню в експлуатацію ПП-2.

Як Роберт Габек скасовував рішення Олафа Шольца

Про все це йдеться у статті SZ, яка з'явилася на сайті видання 31 травня. У понеділок, 3 червня, газета продовжила тему і у другій статті розповіла читачам про те, як Роберт Габек "зірвав стоп-кран". Щойно призначений у новому уряді віцеканцлером і міністром економіки, він під час різдвяних канікул вивчав затверджений 57-сторінковий документ і рівно через два місяці після його появи, 26 грудня 2021 року о 18:50, відправив електронного листа своїм найближчим співробітникам. У ньому він висловив серйозні сумніви у тому, що енергетичну безпеку Німеччини дійсно забезпечено, і доклав два десятки питань.

Приймальний термінал газопроводу "Північний потік-2" у німецькому Лубміні, який так і не ввели в експлуатаціюФото: Axel Schmidt/Nord Stream 2

Ситуація була доволі делікатною, адже жовтнева доповідь узгоджувалась у тому числі з віцеканцлером, міністром фінансів у колишньому уряді соціал-демократом Олафом Шольцем (Olaf Scholz), а він тепер - канцлер Німеччини і безпосередній начальник Габека. У перші тижні 2022 року міністерство економіки збирало та аналізувало дані про стан газового ринку ФРН, а паралельно радилося з юристами щодо того, як з правової точки зору забезпечити відкликання доповіді з позитивною оцінкою ситуації в енергопостачанні, продовжує SZ. 16 лютого саме рішення та відповідні формулювання були готові, але це поки трималося в секреті.

Відкликання доповіді, що відкривала остаточну дорогу для здачі в експлуатацію "Північного потоку-2", відбулося 22 лютого, після визнання Москвою самопроголошених утворень "ДНР" та "ЛНР", коли стало зрозумілим, що ескалація ситуації довкола України неминуча. Опівдні Роберт Габек, перебуваючи у поїздці Німеччиною, заявив журналістам: "Коли змінюється реальність, має змінюватися й оцінка реальності".

"Незадовго до цього про ухвалене рішення в Берліні оголосив Шольц, який менш ніж чотирма місяцями раніше брав участь у тому, щоб в останню хвилину розчистити дорогу для цього газопроводу", - пише Süddeutsche Zeitung.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW