У понеділок, 2 листопада, у Telegram-каналах і TikTok поширилися повідомлення, що в підвалі приватного двоповерхового будинку в селі Петропавлівська Борщагівка під Києвом озброєні люди нібито утримують і катують близько 40 чоловіків. Біля будинку зібрався натовп.

Серед присутніх були й люди, які називали себе "родичами мобілізованих". Вони стверджували про катування, загибель чоловіка в будинку і вимагання грошей, вимагали пустити до будинку медиків і звільнити всіх, хто перебував усередині. Натовп намагався вибити ворота, учасники заворушення кидали каміння у вікна, пошкодили автобус Нацгвардії та поліцейські автомобілі. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ.

За даними Державного бюро розслідувань, під час сутичок "пролунали постріли". Хто стріляв, офіційно не повідомляється. Поліція Київщини встановила, що в будинку перебувають військові одного з підрозділів Національної гвардії України (НГУ), а інформацію про незаконне утримання людей і загибель чоловіка назвала такою, що "не відповідає дійсності".

Хто перебував у будинку в Петропавлівській Борщагівці

За словами командувача НГУ Олександра Півненка, який прибув на місце події, будинок у Петропавлівській Борщагівці був "тимчасовим пунктом дислокації підрозділу Національної гвардії", куди надходять мобілізовані для оформлення перед навчанням. На момент заворушень у будівлі перебували 18 військовослужбовців, і там, зокрема, утримували й кількох військових, яких повернули до підрозділів після самовільного залишення частини (СЗЧ), повідомив Півненко. 

Саме останні й опинилися в центрі історії, з якої почався конфлікт. Поліцію на місце викликали начебто працівники "приватної швидкої", які скаржилися, що їх не пускають до пацієнта. 

Хто запустив інформаційну хвилю про Петропавлівську Борщагівку

За даними поліції Київщини, інформацію про незаконне утримання людей, яким нібито потрібна медична допомога, поширювала жінка, яка назвалася лікаркою і власницею компанії "Мед-престиж". На відео, яке розійшлося соцмережами, жінка в медичній формі стверджувала, що всередині є побиті люди з "переламаним хребтом та некрозом", і вела трансляцію біля воріт будівлі.

Журналісти розслідувального медіа "Слідства.Інфо" з'ясували, що компанія "Мед-престиж" не працює з 2023 року, а автомобіль швидкої, який приїхав до Петропавлівської Борщагівки, був проданий власником ще в 2024 році. За його словами, покупці мали зняти логотипи й не мали права представлятися від імені компанії. Сама жінка, за даними журналістів, до компанії "Мед-престиж" стосунку не має і працює у сфері естетичної медицини.

Ця жінка вже з'являлася в публічному просторі. За даними видання NV, на початку жовтня вона долучилася до спроби організувати в центрі Києва протести з вимогами припинити війну, провести дострокові президентські вибори і відкрити кордони. Інформаційна кампанія навколо цих акцій, за висновком видання "Зміна" і фактчекерів, мала ознаки російського втручання, а заклики тиражували, зокрема, російські ЗМІ. Коли на акцію ніхто не прийшов, жінка записала відеозвернення, у якому дорікала українцям, що ті не виходять на Майдан.

Навіщо українській армії приватні будинки

Натовп почав розходитися лише пізно ввечері понеділка після переговорів з керівником Офісу президента Кирилом Будановим, який прибув на місце слідом за командувачем Нацгвардії. Олександр Півненко стверджує, що Нацгвардія будинок орендувала. У 1-му корпусі НГУ "Азов" будинок називають тимчасовим пунктом дислокації військової частини 3121, тобто військовим об'єктом, а не приватним житлом.

Військовий експерт, засновник благодійної організації "Реактивна пошта" Павло Нарожний пояснює використання таких будинків міркуваннями безпеки. "Всі ТЦК у нас, на жаль, знаходяться під ударами російських дронів, ракет. Ці будівлі абсолютно публічні. Якщо там буде скупчення особового складу, вони всі будуть під величезним ризиком", - пояснив Нарожний DW. Адреси ТЦК легко знайти в інтернеті, а сховища є далеко не в усіх, тож військових розосереджують по приватних будинках. Якщо ворог виявить скупчення особового складу, "це гарантований практично удар" ракетою чи дроном, наголошує експерт.

Правоохоронці розслідують інцидент у Петропавлівській Борщагівці

Разом з тим 3 листопада ДБР відкрило кримінальне провадження щодо можливого перевищення повноважень військовими. Слідчі ДБР перевірять умови утримання людей у будинку і повідомлення про примус. Службове розслідування призначили також у МВС і Нацгвардії, перевірку проводить Офіс військового омбудсмана.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вимагає встановити, "що це за будинок, які завдання виконували там військовослужбовці" і "чи були дотримані вимоги законодавства". Водночас він засудив напади на військових і вимагає юридичної оцінки дій цивільних. "Жодних подвійних стандартів не має бути", - наголосив Лубінець у Facebook.

Пізніше стало відомо, що Служба безпеки України (СБУ) встановила близько ста осіб, які брали активну участь в подіях у селі Петропавлівська Борщагівка, заявив заступник очільника СБУ Іван Рудницький на брифінгу. Наразі проводять обшуки та вирішують питання про затримання та повідомлення про підозри. Служба безпеки також відкрила три кримінальні провадження за статтями про перешкоджання діяльності ЗСУ, поширення інформації про розташування Сил оборони та масові заворушення. 

Жінку, яка першою приїхала на "швидкій" до будинку у Петропавлівській Борщагівці на Київщині і заявила про незаконне утримання військових та водія "швидкої" вже затримали. За словами Рудницького, організатори заздалегідь планували акцію, щоб викрасти військового Нацгвардії та створити суспільний резонанс. Жінка, яка видавала себе за власницю "швидкої", раніше вже потрапляла у поле зору правоохоронців.

Російська провокація чи сигнал про проблеми?

Глава Офісу президента Кирило Буданов переконаний, що протест не був спонтанним. "Уже достеменно відомо, що вчорашні події на Петропавлівській Борщагівці відбулися не без впливу. Конкретні особи та ініціатори цих подій обов'язково будуть встановлені й покарані, так само як будуть зроблені висновки всередині силових структур", - написав він у Telegram.

Командувач угруповання військ "Азов" Денис (Редіс) Прокопенко заявив, що інформаційний резонанс навколо подій у Петропавлівській Борщагівці на Київщині грає на руку Росії. "Росіяни зацікавлені в розділенні українського суспільства та війська, дестабілізації ситуації в Україні та очорненні образу військового. Те, що відбувається в інформаційному просторі довкола теми подій у Петропавлівській Борщагівці, задовольняє всі ці запити росіян", -  сказав він у відеозверненні.

Військовий експерт Павло Нарожний не сумнівається, що це була "чиста російська провокація". Росія, за його словами, вміло використовує страх перед мобілізацією і поширює антимобілізаційні фейки. Підтверджень катувань експерт не бачить, а травми, припускає він, могли з'явитися під час затримання. Проте на подібні провокації, вважає Нарожний, правоохоронці мали б реагувати значно раніше.

Схожі думки звучать і серед публічних осіб. Громадський діяч Валерій Пекар у Facebook пише, що Росія "нарешті намацала нашу вразливу точку", а саме українське прагнення справедливості. "Розкажи всім, що десь коїться страшна несправедливість, і чимало людей вийдуть її владнати. А далі буде достатньо додати професійних провокаторів та корисних ідіотів. І картинка для міжнародної авдиторії створена не гірше ніж у Парижі", - написав Пекар. Водночас "головний ухилянт у питаннях мобілізації", на його думку, саме політичне керівництво, яке п'ять років уникає рішень і публічної комунікації щодо мобілізації і СЗЧ. 

Інцидент у Петропавлівській Борщагівці, проблеми мобілізації та СЗЧ

Опитані DW експерти сходяться на тому, що інцидент у Петропавлівській Борщагівці оголив проблеми справедливих строків служби, мобілізації та СЗЧ, яку держава роками не розв'язує. Велика кількість військових у СЗЧ, за словами Павла Нарожного, тікають ще з навчальних центрів, навіть не бачивши поля бою.

Український політолог Олексій Буряченко називає ключовим рішенням створення військової юстиції. Він констатує, що ДБР, яке розслідує військові злочини, перевантажене саме справами про СЗЧ, а розшукувати таких людей, за словами експерта, "просто немає кому". Поліція ж, на його думку, уникає цієї суспільно чутливої теми і зосереджена на мобілізації.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак бачить вихід у справедливій грошовій мотивації без корупції і чітких термінах служби. Зараз, за його словами, військова служба фактично безстрокова, і саме це відштовхує людей. Реформи, розпочаті раніше, треба продовжувати, адже "досидіти до кінця війни не вдасться", не розв'язавши ці проблеми, наголосив Їжак у розмові з DW.