Донецька область донині залишається оплотом Української православної церкви (УПЦ), яка канонічно пов'язана з Московським патріархатом (МП). Попри те, що на Донеччині точаться активні бойові дії між Збройними силами України й російською армією, а більш ніж половина території області перебуває під тимчасовою окупацією, тут поки ніхто не поспішає оголошувати війну афілійованій з Росією церкві.

Святогірськ - "донецька Швейцарія" у руїнах

Святогірська лавра - головна православна святиня Донбасу. Це "наймолодша" із трьох українських лавр, які перебувають у користуванні УПЦ МП. Вона розташовується на мальовничих крейдяних скелях на правому березі Сіверського Донця.

На лівому березі річки розкинулося містечко Святогірськ, яке свого часу називали "донецькою Швейцарією". Одна з центральних вулиць тягнеться до мосту, що з'єднував місто з лаврою. "Така розвага була: вийти ввечері "на променад" і дивитися, як тут круті машини ганяють", - з ностальгією розповідає один з місцевих жителів про довоєнні часи. Святиня приваблювала і звичайних жителів українського Донбасу, і представників місцевих еліт.

Нині Святогірськ - у руїнах: навесні 2022 року російська армія штурмувала місто, з червня до вересня 2022-го воно перебувало під окупацією. Розкішні маєтки, готелі, бази відпочинку, десятки будинків було знищено. Із приблизно п'яти тисяч людей, за даними міської військової адміністрації, у містечку нині проживають біля семисот осіб.

Читайте також: Як святкували Великдень в розколотій Лаврі: репортаж

Що відбувається у Святогірській лаврі?

Святогірська лавра на правому березі річки залишалася під контролем України. Утім, святиня теж потрапляла під обстріли. Нині повсюди можна побачити вирви від снарядів, посічені уламками стіни. Біля Успенського собору - могили загиблих під час обстрілів монахів.

Один зі священнослужителів лаври архімандрит Феофан у розмові з DW не під запис стверджує, що не знає, чиї снаряди влучали в монастир: "Тоді ми були поміж двох вогнів. Нехай фахівці з балістики розраховують, хто стріляв. Нам достатньо того, що Господь дав нам можливість вижити в цих умовах і зберегти з Божою допомогою лавру". На його думку, дії Росії та Володимира Путіна засуджувати не варто: "Від того, що ми когось засудимо, втратимо ми. Вони там - не знаю, а ми втратимо. Не треба засуджувати, треба щось змінювати". Натомість архімандрит Феофан закликав молитися Богу й вирішувати проблеми всередині держави.

"Пів села - за Росію, пів села - за Україну"

Пошкодження в лаврі активно ремонтують: на території працюють кілька десятків робітників, завезено нову тротуарну плитку й саджанці дерев. Вірян у будній день на службах небагато. Здебільшого храми відвідують жителі сусідніх сіл, а також тимчасові переселенці, які знайшли прихисток у лаврі, - у монастирі постійно проживають близько двохсот осіб.

Читайте також: Суперечка навколо УПЦ (МП): чи можливий "церковний компроміс" у Лаврі?

Віталій з Ізюма від грудня працює і живе в лаврі: його оселю зруйновано, роботи в рідному місті немає, тож він лагодить лінії зв'язку в монастирі. Чоловік каже, що місцеві духівники "далекі від політики", але загалом атмосферу на Святих горах описує так: "Тут кожної тварі по парі: хтось ближчий до Росії, хтось - за Україну. Тут на це не дивляться. Ляпай, що хочеш, аби не робив нічого такого. Ось у будь-яке село зайдіть: пів села за Росію, пів села за Україну - все!"

Одна з парафіянок лаври, яка не побажала назвати своє ім'я, розповіла, що поки Святогірськ перебував під окупацією, деякі жителі монастиря перепливали річку з підконтрольного Україні берега на окупований росіянами. Жінка звинуватила українських військових у розстрілі чоловіків, які перепливали Сіверській Донець, бо "їм треба було в Росію". "Напевно, через те, що вони не хотіли, щоб ці чоловіки пішли в (російську. - Ред.) армію", - припускає вона.

Читайте також: (Не) останній день УПЦ МП в Києво-Печерській лаврі: віряни, блокування та суд

Як жителі Донеччини ставляться до УПЦ (МП)?

У Святогірську чимало людей шкодують, що не мають змоги швидко дістатися до лаври через руйнування моста - тепер треба їхати в об'їзд. "Лавра для мене - це святе!" - говорить місцева жителька Валентина. - "Батюшка приїжджає, нам допомагає, привозить одяг". Водночас у місцевому пункті видачі гуманітарної допомоги DW розповіли, що представники монастиря заїжджають до них по побутову хімію і скаржаться, що їм бракує найнеобхіднішого.

Коментуючи ставлення до звинувачень кліру лаври у проросійських поглядах, одна з жительок Святогірська Олена заявила: "Ви знаєте, мені що Росія, що Україна - однаково. (…) Мені близькі і Росія, і Україна. Ось це, що відбувається, ця війна - ми в шоці всі". Ще одна літня жінка назвала такі закиди "брехнею", наполягала на тому, що у війні з Україною "Росія захищається", а "Крим завжди був російським".

Читайте також: Без світла, зв'язку, харчів і ліків: чим живуть звільнені території Донбасу

"Я сама росіянка і я проти цього "русского мира". Що вони нам тут зробили?" - обурюється ще одна жителька міста. Вона каже, що невдоволена сусідством з Московським патріархатом. Під час окупації Святогірська росіяни затримали її чоловіка й кілька днів тримали в підвалі, бо вважали, що він володіє інформацією про розташування українських військ. Син жінки нині служить у ЗСУ.

Чи є на Донеччині переходи до ПЦУ?

Отець Віталій (Лімішенко) в миру працює на газорозподільчий станції, а в неробочі дні відспівує загиблих військових як священник Православної церкви України (ПЦУ). Також він править службу в єдиному кам'яному храмі ПЦУ в Краматорську, який більше нагадує звичайний цегляний одноповерховий будинок. Усе інше, за його словами, це "бляшанки" чи будівлі з ОСБ-плит", які не вціліють під час обстрілу. Духівник додає, що всі традиційні на вигляд церкви, які можна побачити у Краматорську, перебувають у розпорядженні УПЦ (МП).

Отець Віталій має щільний графік, адже багато духівників виїхало з Донеччини. За словами священника, крім нього військових ховати нікому: "Є московити, але як це може виглядати, якщо Москва вбила і Москву покликали відспівувати?" - запитує священник, маючи на увазі УПЦ (МП). - Жодна парафія в нашому регіоні не перейшла в українську церкву. Ким би вони (УПЦ (МП). - Ред.) себе не називали, це була і є ФСБ-шна церква". Отець Віталій визнає, що у пов'язаній з Росією церкві є "хороші священники", але чимало з них бояться переходити до ПЦУ.

Читайте також: Різдво 25 грудня: історична реформа календаря ПЦУ з багатьма питаннями

Майбутнє УПЦ (МП) на Донбасі

Голова Донецької єпархії ПЦУ митрополит Сергій Горобцов, коментуючи майбутнє УПЦ (МП) на Донбасі, зазначив, що українські святині мають належати українському народу, а не церкві, яка "пропагувала "русский мир" та була розсадником сепаратизму". Отець Віталій з Краматорська нагадує: у 2014 році саме Святогірську лавру, якою досі безоплатно і безстроково користується УПЦ (МП), звинувачували у підтримці бойовиків так званої "ДНР".

У той час, як у західних і центральних регіонах України місцеві адміністрації розривають договори з УПЦ (МП) про оренду земель та приміщень, з Донеччини, зокрема, зі Святогірської лаври, такі новини не надходять. На думку голови Донецької єпархії ПЦУ Сергія Горобцова, головну святиню Донбасу варто було б передати державі "на перехідний період". Водночас він сподівається, що "дуже скоро у Святогірській лаврі зазвучать молитви за український народ, Збройні сили України та нашу перемогу".

"Будемо захищати лавру"

На запитання про те, чи переймаються у Святогірській лаврі через можливе виселення УПЦ (МП) звідти, як це відбувається у Києво-Печерській лаврі, насельник лаври архімандрит Феофан відповів, що монахи пережили пів року бомбардувань і "нікуди не пішли". Водночас священнослужитель пообіцяв "захищати лавру тими способами, які дає нам законодавство й наші релігійні почуття".

Отримати коментар з цього приводу від намісника лаври митрополита Арсенія, якого у січні цього року президент України Володимир Зеленський своїм указом позбавив українського громадянства, DW не вдалося попри офіційні й неофіційні запити. Під час візиту DW до лаври місцева охорона повідомила, що клір монастиря інтерв'ю не дає.