"Будинок з чотирма вежами", як називають бароковий міський палац на березі річки Лан у Бад Емсі - один із символів цього історичного німецького курорту. Збудований 1696 року палац ще називають "Замком Карла", оскільки зведений він був на замовлення фельдмаршала Йоганна Карла фон Тюнґена (Johann Karl von Thüngen), який одним з перших знатних гостей Бад Емса збудував для своїх тривалих лікувальних візитів на термальні води літню резиденцію на цьому курорті. Карлсбург - один з цілого ансамблю історичних курортних будівель міста, включених до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, до якої Бад Емс потрапив 2021 року в межах спільної заявки 11 історичних курортів Європи - "Great Spas of Europe".

У ніч на середу, 3 липня, на горищі палацу сталася руйнівна пожежа, яка шокувала городян напередодні масштабних святкувань з нагоди 700-річчя міста. "Це - чорний день для Бад Емса", - заявив мер міста Олівер Крюґель (Oliver Krügel) про наслідки пожежі. Полум'я знищило дерев'яні конструкції будівлі, включно з дахом і всіма чотирма знаковими вежами. "Вони назавжди втрачені", - з гіркотою констатував бургомістр Бад Емса. Адже, за його словами, навіть якщо вежі й дах вдасться відбудувати так, щоб було схоже на історичний вигляд, це все одно буде лише копією. "Майстрів, які могли би зробити так, як було, нині просто не існує", - зазначив Крюґель в інтерв'ю телерадіокомпанії SWR.

Царська курортна резиденція

В історії міського палацу Бад Емса вже були і занепад, і відродження. Наприкінці 18 століття Карловий замок декілька разів міняв власників, аж поки не залишився стояти порожнім і протягом майже половини століття занепадав. У середині 19 століття будинок взяв у довгострокову оренду бізнесмен Гайнріх Бекер (Heinrich Becker), який відремонтував і розбудував маєток у тому вигляді, в якому він запам'ятався до нинішньої пожежі. Вже невдовзі після розбудови постійним гостем фешенебельного приватного готелю став російський цар Олександр ІІ. У ту епоху Бад Емс влітку був дуже популярним місцем відпочинку серед аристократії і багатіїв, передовсім із Франції і Росії.

Російський цар відпочивав у Бад Емсі понад 20 разів, подекуди зупиняючись у місті на декілька тижнів. Будинок з чотирма вежами навіть прийнято називати його літньою резиденцією, неподалік будівлі стоїть пам'ятний бюст російського монарха. З Олександром ІІ у Бад Емсі прийнято асоціювати "золоту добу" цього курорту. Тривале перебування монарха підвищувало статус курорту до світового рівня. Цар приїздив до Бад Емса зі свитою і понад сотнею співробітників служби безпеки й обслуговуючого персоналу. За ним тягнулися багато знатних росіян, яким важливо було "засвітитися" в оточенні царя, а також серед багатьох впливових і багатих відвідувачів цього елітного тоді курорту.

Чому саме цей будинок?

Історики припускають, що крім імпозантного вигляду вибір царя припав на "будинок з чотирма вежами" через те, що звідси було видно віллу, у якій регулярно зупинялася ще одна гостя з Росії - княжна Катерина Долгорукова. Найпізніше з 1866 року молодша за царя на 30 років Долгорукова була коханкою імператора, який був на той момент одруженим багатодітним батьком. Олександр регулярно зустрічався зі своєю фавориткою у Бад Емсі. Крім цього, однак, німецькі хроністи небагато зафіксували про роки російського царя на цьому курорті. Сучасники задокументували, зокрема, боязливість царя, спричинену неодноразовими замахами на нього. Зокрема, у книзі реєстрації відвідувачів за 1876 рік, яка зберігається у міському архіві Бад Емса, російський монарх зареєструвався у будинку з чотирма вежами під іменем "граф Бородинський".

Таємничий "граф", як зазначають історики, у будинку не дозволяв ставити живі квіти та посуд. Він боявся, що таким чином до помешкання потрапить вибухівка або отрута.

Читайте також: В Україні визнали Булгакова "імперцем": що буде з музеєм?

Пам'ятка нищення української культури

Однак найбільш знакова історична подія, яка відбулася у стінах будинку з чотирма вежами, на жаль, є дуже трагічною для українського народу. Саме відпочиваючи тут, у Бад Емсі, російський цар підписав сумнозвісний Емський указ, який забороняв друк українських книжок та вистави українською мовою і встановлювалося ще багато інших обмежень для "малоросійської", як тоді казали росіяни, культури, а будь-яке українофільство прирівнювалося до антидержавницької діяльності і жорстко каралося. "Емський указ (…) увімкнув послідовний ланцюг катастроф. На два покоління, у вирішальний для формування політичних націй час, позбавивши Україну своєї школи й преси, він фактично й прирік нас, більше за будь-що інше, на поразку 1918-1920 років", - писала про значення того, що підписав 30 травня 1976 року російський цар у стінах тепер напівзруйнованого міського палацу у Бад Емсі, письменниця Оксана Забужко у своїй колонці для DW.

Починаючи з 1976 року, зі 100-річчя тих подій, будинок з чотирма вежами поступово переставав сприйматися суто як "літня резиденція Олександра ІІ", а й ставав місцем пам'яті про нищення і виживання української культури. Саме 1976 року на будинку з'явилася перша пам'ятна дошка, встановлена українцями з діаспори. Згодом дедалі частіше українці приїздили до Бад Емса як місця пам'яті про боротьбу українського народу за свою ідентичність. 2016 року українці Німеччини провели у стінах того самого будинку заходи до 140-ї річниці підписання указу - концерт класичної української музики і лекції провідних україністів Німеччини й Австрії про наслідки Емського указу для українського націєтворення.

Туманне майбутнє історичної будівлі

Навряд чи до 150-ї річниці Емського указу в цій будівлі знову вдасться провести пам'ятні заходи. Велике питання - чи вдасться взагалі врятувати палац в історичному вигляді. Попри те, що більше 200 пожежників, що боролися з полум'ям, змогли обмежити пожежу верхніми поверхами, повне гасіння полум'я тривало понад 12 годин. За цей час на будівлю була вилита величезна кількість води, яка залила всі поверхи і може спричинити значну шкоду для стін і перекриттів. Скільки коштуватиме відбудова, якщо вона можлива, оцінити поки неможливо. Так само незрозуміло, яким коштом відбуватиметься реставрація. Будівлю кілька років тому викупив один із місцевих підприємців, щоби відкрити у ній готель. Реставрація тривала вже більше року, готель, як очікувалося, мав відкритися вже у грудні цього року. Чи була будівля застрахована, наразі невідомо. Імовірно, попереду в Карлового палацу не один рік запустіння.