Написи, що заперечують право Ізраїлю на існування, часто можна зустріти в Берліні у вигляді графіті, а відповідні гасла лунають на багатьох демонстраціях на знак солідарності з палестинським цивільним населенням. Мета - відкинути саму ідею існування єврейської держави та закликати до її знищення. Досі в подібних ситуаціях, як правило, жодних юридичних наслідків у Німеччині не було. Тепер же представництво німецьких федеральних земель - Бундесрат - домагається законодавчої заборони таких гасел.

На своїй останній сесії перед літніми канікулами представники 16 федеральних земель ухвалили законопроєкт землі Гессен. "Ми навмисно подаємо цей законопроєкт саме зараз, тому що нам нарешті потрібно перейти від розмов до дій. Від "щось треба зробити" до "ми вживаємо заходів", - заявив міністр юстиції Гессена Крістіан Гайнц (Christian Heinz) перед голосуванням.

"Кожен, хто публічно заперечує право Ізраїлю на існування…"

Згідно з проєктом закону, кожен, хто "публічно або на зборах заперечує право держави Ізраїль на існування або закликає до її ліквідації", має бути покараний. Єдина умова - якщо таке висловлювання заохочує застосування насильства або свавілля проти євреїв. Чинні кримінальні положення німецького законодавства, які, наприклад, стосуються підбурювання до ненависті або використання символів терористичних організацій, є недостатніми, йдеться у пояснювальній записці до проєкту нового закону.

Як зазначив Крістіан Гайнц, з 7 жовтня 2023 року, після "варварського нападу" терористів ХАМАСу на Ізраїль ця ненависть "поширилася" по всьому світу, зокрема й у Німеччині. "Наші вулиці стали місцем відкритих проявів антисемітизму", - визнав він: "Біля каменів спотикання (які увічнюють пам’ять про євреїв, убитих під час націонал-соціалізму. - Ред.), на наших вулицях знову проходять масові марші, на яких відкрито вигукують ці гасла та демонструють ненависть до євреїв".

За словами міністра юстиції Гессена, законопроєкт жодним чином не спрямований проти свободи вираження думки чи критики дій ізраїльського уряду. Він також не заважає вести дискусію щодо мирного політичного врегулювання на Близькому Сході. Все це, зауважив Гайнц, є частиною ліберальної демократії. Політик охарактеризував законопроєкт як "навмисно сформульований дуже вузько". Він стосується лише "закликів до прославлення насильства" та знищення Ізраїлю.

Пропозиції Бундесрату рідко стають законами

У Німеччині законодавча ініціатива, запропонована Бундесратом, після відповідного висновку федерального уряду виноситься на розглядБундестагу. Однак випадки, коли така ініціатива дійсно проходить весь законодавчий процес і стає законом, трапляються вкрай рідко. Під час поточного 21-го скликання Бундестагу (з весни 2025 року) Бундесрат схвалив 45 законопроєктів і направив їх федеральному уряду для подальшого розгляду. Однак жоден із цих проєктів досі не став законом.

Під час минулого скликання Бундестагу (2021–2025 роки) Бундесрат ініціював 49 законопроєктів, з яких у підсумку було реалізовано лише два. А в період з 2017 по 2021 рік Бундесрат вніс 66 законопроектів, і лише сім із них стали законами. Для порівняння: ці сім законів становлять лише дуже невелику частину з 542 законодавчих ініціатив, які в той період набули в ФРН сили закону.

Критика та сумніви щодо конституційності законопроекту

У Німеччині вже давно лунають заклики запровадити кримінальну відповідальність за заперечення права держави Ізраїль на існування. Так, на необхідності вжити відповідних заходів наполягає Центральна рада євреїв у Німеччині.

Рішення федерального уряду критикувати дії ізраїльського уряду є "абсолютно законними", заявив президент Центральної ради євреїв Йозеф Шустер (Joseph Schuster) в інтерв’ю DW у середині червня. Однак, за його словами, межі допустимого перетинаються тоді, "коли ставлять під сумнів право Ізраїлю на існування або коли країну зображують джерелом зла".

Але є й інші думки. Ще до липневого засідання Бундесрату близько 30 німецьких професорів -правників, що трапляється досить рідко, публічно виступили проти цієї ініціативи, назвавши її такою, що суперечить конституції. На їхню думку, занепокоєння через зростання антисемітизму та насильства щодо євреїв цілком зрозуміле, проте не можна за допомогою закону забороняти певну точку зору.

Висновок експертної служби Бундестагу також містить сумніви щодо того, чи відповідає ця законодавча ініціатива вимогам Конституції Німеччини.

Кон-Бендіт назвав законопроєкт "у корені помилковим"

У середині червня Даніель Кон-Бендіт (Daniel Cohn-Bendit) - сам єврей за походженням, франко-німецький політик партії "Союз-90/"Зелені" та колишній депутат Європейського парламенту (1994–2014) - в інтерв’ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) прокоментував ініціативу уряду землі Гессен і назвав законопроєкт " у корені помилковим".

"Багато хто різко критикує Ізраїль, у тому числі й самі ізраїльтяни. Не всі вони є антисемітами", - заявив Кон-Бендіт. Як приклад він навів філософиню Джудіт Батлер, яка підтримує рух BDS, що виступає за бойкот Ізраїлю. За словами Кон-Бендіта, BDS - це "дурниця" та "ідеологічно цілком хибна позиція". Однак, підкреслив він, "це ще не робить Батлер антисеміткою".

Ідеться про конфлікт між свободою висловлення поглядів та боротьбою з антисемітизмом. Згідно з основним законом Німеччини (стаття 5), свобода поглядів може обмежуватися лише "загальними законами", тобто такими законами, які не спрямовані проти будь-якої конкретної точки зору як такої. Однак, на думку критиків нового законопроєкту, саме це в даному випадку й відбувається. Проєкт передбачає покарання виключно за заперечення права Ізраїлю на існування. При цьому заперечення права на існування інших держав залишилося б безкарним.

Міністр юстиції Гайнц напередодні голосування посилався на незвичайне рішення Федерального конституційного суду Німеччинивід 2009 року - так зване "рішення у справі Вунзіделя". Тоді судді в Карлсруе визнали відповідною до конституції норму закону, що передбачає кримінальну відповідальність за прославлення насильства та свавілля націонал-соціалістичного режиму. Таке рішення було обґрунтовано особливою історичною відповідальністю Німеччини за злочини націонал-соціалізму.

Саме на цей прецедент посилаються прихильники законопроєкту, стверджуючи, що особлива історична відповідальність Німеччини може у виняткових випадках виправдовувати більш жорсткі обмеження свободи висловлення поглядів, якщо йдеться про прояви антисемітизму.

Державна доктрина Німеччини

На думку влади Гессена, цю правову логіку можна перенести й на нинішню дискусію. Між націонал-соціалістичним режимом, Голокостом, створенням держави Ізраїль та запереченням її права на існування існує історичний і політичний взаємозв’язок.

Право Ізраїлю на існування розглядається як частина німецької державної доктрини (deutsche Staatsräson). Тому той, хто заперечує право Ізраїлю на існування, тим самим виступає й проти основоположної конституційної ідентичності Німеччини.

Сьогодні зрозуміло одне: політична дискусія з цього питання триватиме ще багато місяців. Не виключено, що суперечка, яка стосується основних прав і свобод, зрештою дійде й до Федерального конституційного суду в Карлсруе, якому доведеться дати їй правову оцінку.