1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нові санкції ЄС через Навального: що треба знати про них

Юрій Шейко
23 лютого 2021 р.

Рада ЄС дала зелене світло на запровадження санкцій за переслідування владою Росії опозиціонера Олексія Навального. Що це за заходи та чому ЄС обрав "мінімалістський" підхід - у репортажі DW.

Нові санкції ЄС через Навального: що треба знати про них
Фото: picture-alliance/NurPhoto/N. Economou

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу вирішили запровадити санкції щодо РФ за переслідування російського опозиціонера Олексія Навального. Про це за підсумками засідання Ради ЄС у понеділок, 22 лютого, повідомив верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель. DW пояснює, у чому полягатимуть ці заходи та чому в Брюсселі обрали "мінімалістський" підхід у санкціях.

Перше застосування нового режиму санкцій ЄС за порушення прав людини

Багато оглядачів і політиків очікували санкцій за затримання та арешт Навального після його повернення до Москви ще місяцем раніше, на січневій Раді ЄС із закордонних справ. Але тоді замість обмежувальних заходів вирішили, що Боррель полетить у Москву.

З того часу російські суди винесли щодо Навального одразу два рішення: один з них замінив опозиціонеру умовний строк на реальне ув'язнення у колонії, а другий - присудив штраф за начебто "наклеп" на ветерана. "У відповідь на події довкола пана Навального ми досягли політичної згоди про запровадження обмежувальних заходів проти відповідальних за його арешт, переслідування та суд над ним", - зауважив Боррель на пресконференції за підсумками Ради ЄС. Він очікує, що на остаточне затвердження санкцій знадобиться не більше тижня.

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики також наголосив, що це стане першим випадком застосування Євросоюзом нового режиму санкцій за порушення прав людини. Він передбачає заборону на в'їзд до ЄС і заморожування активів на його території, якщо такі існують.

Хто буде у списку санкцій за переслідування Навального?

Боррель відмовився називати імена тих, кого внесуть до списку. Це стандартна для Брюсселя практика - тримати у таємниці, проти кого він готує санкції. Перша причина цього в тому, що інакше ці люди чи компанії зможуть підготуватися та, наприклад, вивести гроші з ЄС. Друга причина в тому, що поки нема остаточного рішення Ради ЄС щодо санкцій, воно ще може змінитися.

Утім, цього разу в Брюсселі не втримали в таємниці імена кандидатів у санкційний список. За повідомленнями низки інформагенцій, це голова слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, генпрокурор Ігор Краснов, директор федеральної служби виконання покарань Олександр Калашников і командувач нацгвардією Віктор Золотов.

Боррель відмовився уточнювати, скільки імен він планує внести до своєї пропозиції щодо санкцій. При цьому він дав зрозуміти, що заходи будуть запроваджені лише проти силовиків, які причетні до справи Навального, а російських олігархів це не зачепить. "Ми не можемо запровадити санкції проти когось лише тому, що він нам не подобається (…) Кажуть: покарайте олігархів. Може, ми й не любимо олігархів, але ми повинні довести, що люди, проти котрих запровадять санкції, прямо причетні до того, за що ми їх запроваджуємо. Це верховенство права", - зазначив Боррель.

Утім, коли журналісти запитали про список з чотирьох прізвищ міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса (Heiko Maas), він цю інформацію не спростував, хоча і не підтвердив.

Читайте також: Санкцій не буде, Боррель летить у Москву: реакція ЄС на розгін протестів у Росії

Санкції Євросоюзу з пропозиціями діалогу

У багатьох журналістів викликала подив така незначна кількість імен у переліку. Тим більше, що напередодні засідання Ради ЄС керівники заснованого Навальним Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Леонід Волков та Іван Жданов зустрілися з главами МЗС або постійними представниками усіх 27 держав ЄС. Волков і Жданов зокрема переконували співрозмовників, що м'який підхід до президента РФ Володимира Путіна не працює і тільки переконує його у слабкості Євросоюзу.

Вочевидь, не всі міністри почули їхні поради. Висловившись на користь санкцій, Маас додав: "Водночас ми повинні шукати шляхів, які нам залишатися у діалозі з Москвою". Він пояснив це тим, що ЄС потребує Росії для вирішення багатьох міжнародних проблем. За діалог з Росією висловився і глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн.

Спілкуючись із журналістами після засідання, Маас навіть не заперечував, що нові санкції і не спрямовані на те, аби змінити політику Москви. "Є й такі санкції, які запроваджують, щоби просто заявити про свою позицію, що ми не готові миритися з певними речами, нічого не роблячи", - заявив німецький міністр і вказав як на отруєння Навального хімічною зброєю "Новачок", так і не сумнівність судового процесу над ним. "Ми реагуємо на те, що вважаємо неприйнятним, наприклад, поводження з Олексієм Навальним. Але ми також говоримо, що готові до діалогу з важливих питань, які в інтересах ЄС і в інтересах Росії", - зауважив Маас.

Низка інших країн не згодна з таким підходом. Так, глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав візит Борреля до Москви шансом для ЄС розібратися, чого він хоче досягнути у відносинах з Росією. "Я вважаю, що це шанс говорити про цінності, а не про інтереси. Наприклад, як ми можемо допомогти людям у Росії, котрі прагнуть до демократії та свободи", - зазначив він.

Читайте також: Пастка і приниження: як у Європарламенті сварили Борреля за візит до Москви

У ЄС працюють над новим підходом у відносинах з Росією

Міністри погодилися на "мінімалістський" пакет санкцій попри наслідки візиту Борреля до Москви, який багато хто в Брюсселі сприйняв як провальний. Однак глави МЗС зробили свої висновки.

"Рада ЄС єдина в своїй оцінці, що Росія рухається шляхом авторитарної держави, геть від Європи. Міністри одностайно сприйняли останні дії та реакції Росії як чіткий сигнал відсутності зацікавленості у співпраці з ЄС. Навпаки, вона зацікавлена у конфронтації", - підвів підсумок засідання Боррель.

А саме, глави МЗС погодилися провадити політику щодо Росії за трьома напрямами: "Давати відсіч, коли Росія порушує міжнародне право та права людини; стримувати, коли вона намагається збільшити на нас тиск, серед іншого, за допомогою дезінформації та кібератак; вести діалог з питань, які становлять для нас інтерес", - уточнив глава дипломатії ЄС. Остаточно ж вирішуватимуть, як вести політику щодо Росії, глави держав і урядів країн об'єднання на своєму саміті у березні.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW