Нові санкції ЄС через Навального: що треба знати про них
Юрій Шейко
23 лютого 2021 р.
Рада ЄС дала зелене світло на запровадження санкцій за переслідування владою Росії опозиціонера Олексія Навального. Що це за заходи та чому ЄС обрав "мінімалістський" підхід - у репортажі DW.
Реклама
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу вирішили запровадити санкції щодо РФ за переслідування російського опозиціонера Олексія Навального. Про це за підсумками засідання Ради ЄС у понеділок, 22 лютого, повідомив верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель. DW пояснює, у чому полягатимуть ці заходи та чому в Брюсселі обрали "мінімалістський" підхід у санкціях.
Перше застосування нового режиму санкцій ЄС за порушення прав людини
Багато оглядачів і політиків очікували санкцій за затримання та арешт Навального після його повернення до Москви ще місяцем раніше, на січневій Раді ЄС із закордонних справ. Але тоді замість обмежувальних заходів вирішили, що Боррель полетить у Москву.
З того часу російські суди винесли щодо Навального одразу два рішення: один з них замінив опозиціонеру умовний строк на реальне ув'язнення у колонії, а другий - присудив штраф за начебто "наклеп" на ветерана. "У відповідь на події довкола пана Навального ми досягли політичної згоди про запровадження обмежувальних заходів проти відповідальних за його арешт, переслідування та суд над ним", - зауважив Боррель на пресконференції за підсумками Ради ЄС. Він очікує, що на остаточне затвердження санкцій знадобиться не більше тижня.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики також наголосив, що це стане першим випадком застосування Євросоюзом нового режиму санкцій за порушення прав людини. Він передбачає заборону на в'їзд до ЄС і заморожування активів на його території, якщо такі існують.
Хто буде у списку санкцій за переслідування Навального?
Боррель відмовився називати імена тих, кого внесуть до списку. Це стандартна для Брюсселя практика - тримати у таємниці, проти кого він готує санкції. Перша причина цього в тому, що інакше ці люди чи компанії зможуть підготуватися та, наприклад, вивести гроші з ЄС. Друга причина в тому, що поки нема остаточного рішення Ради ЄС щодо санкцій, воно ще може змінитися.
Утім, цього разу в Брюсселі не втримали в таємниці імена кандидатів у санкційний список. За повідомленнями низки інформагенцій, це голова слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, генпрокурор Ігор Краснов, директор федеральної служби виконання покарань Олександр Калашников і командувач нацгвардією Віктор Золотов.
Боррель відмовився уточнювати, скільки імен він планує внести до своєї пропозиції щодо санкцій. При цьому він дав зрозуміти, що заходи будуть запроваджені лише проти силовиків, які причетні до справи Навального, а російських олігархів це не зачепить. "Ми не можемо запровадити санкції проти когось лише тому, що він нам не подобається (…) Кажуть: покарайте олігархів. Може, ми й не любимо олігархів, але ми повинні довести, що люди, проти котрих запровадять санкції, прямо причетні до того, за що ми їх запроваджуємо. Це верховенство права", - зазначив Боррель.
Утім, коли журналісти запитали про список з чотирьох прізвищ міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса (Heiko Maas), він цю інформацію не спростував, хоча і не підтвердив.
У багатьох журналістів викликала подив така незначна кількість імен у переліку. Тим більше, що напередодні засідання Ради ЄС керівники заснованого Навальним Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Леонід Волков та Іван Жданов зустрілися з главами МЗС або постійними представниками усіх 27 держав ЄС. Волков і Жданов зокрема переконували співрозмовників, що м'який підхід до президента РФ Володимира Путіна не працює і тільки переконує його у слабкості Євросоюзу.
Вочевидь, не всі міністри почули їхні поради. Висловившись на користь санкцій, Маас додав: "Водночас ми повинні шукати шляхів, які нам залишатися у діалозі з Москвою". Він пояснив це тим, що ЄС потребує Росії для вирішення багатьох міжнародних проблем. За діалог з Росією висловився і глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн.
Спілкуючись із журналістами після засідання, Маас навіть не заперечував, що нові санкції і не спрямовані на те, аби змінити політику Москви. "Є й такі санкції, які запроваджують, щоби просто заявити про свою позицію, що ми не готові миритися з певними речами, нічого не роблячи", - заявив німецький міністр і вказав як на отруєння Навального хімічною зброєю "Новачок", так і не сумнівність судового процесу над ним. "Ми реагуємо на те, що вважаємо неприйнятним, наприклад, поводження з Олексієм Навальним. Але ми також говоримо, що готові до діалогу з важливих питань, які в інтересах ЄС і в інтересах Росії", - зауважив Маас.
Низка інших країн не згодна з таким підходом. Так, глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав візит Борреля до Москви шансом для ЄС розібратися, чого він хоче досягнути у відносинах з Росією. "Я вважаю, що це шанс говорити про цінності, а не про інтереси. Наприклад, як ми можемо допомогти людям у Росії, котрі прагнуть до демократії та свободи", - зазначив він.
У ЄС працюють над новим підходом у відносинах з Росією
Міністри погодилися на "мінімалістський" пакет санкцій попри наслідки візиту Борреля до Москви, який багато хто в Брюсселі сприйняв як провальний. Однак глави МЗС зробили свої висновки.
"Рада ЄС єдина в своїй оцінці, що Росія рухається шляхом авторитарної держави, геть від Європи. Міністри одностайно сприйняли останні дії та реакції Росії як чіткий сигнал відсутності зацікавленості у співпраці з ЄС. Навпаки, вона зацікавлена у конфронтації", - підвів підсумок засідання Боррель.
А саме, глави МЗС погодилися провадити політику щодо Росії за трьома напрямами: "Давати відсіч, коли Росія порушує міжнародне право та права людини; стримувати, коли вона намагається збільшити на нас тиск, серед іншого, за допомогою дезінформації та кібератак; вести діалог з питань, які становлять для нас інтерес", - уточнив глава дипломатії ЄС. Остаточно ж вирішуватимуть, як вести політику щодо Росії, глави держав і урядів країн об'єднання на своєму саміті у березні.
Смерть за ґратами - ким був критик Путіна Олексій Навальний (фотогалерея)
Олексій Навальний - один із найвідоміших опозиціонерів Росії та лідер численних протестів проти Володимира Путіна - помер у колонії 16 лютого 2024 року. Основні факти з його біографії - у фотодобірці DW.
Фото: Evgeny Feldman/Meduza via AP
Обличчя російської опозиції
Колишній юрист Олексій Навальний, пішовши у політику, став одним із найбільш відомих облич російської опозиції. Популярність здобув 2008 року завдяки блогу, присвяченому випадкам зловживання службовим становищем представниками російської влади та найбільших державних компаній країни. Опубліковані ним викриття навіть призвели до відставок, що рідкість у російській політиці.
Фото: picture-alliance/dpa/TASS/V. Sharifulin
Суперечливі парламентські вибори
2011 року Олексія Навального вперше заарештували на 15 діб за акції протесту перед Державною Думою у Москві. Причиною протестів стали повідомлення у соціальних мережах про фальсифікацію голосування на парламентських виборах, на яких перемогла партія влади "Єдина Росія". Після звільнення Навальний пообіцяв продовжити вести простестний рух.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Stenin
Друге ув'язнення
Через рік після повернення Володимира Путіна у президентське крісло, у 2013 році, опозиціонера знову затримали та засудили - цього разу до п'яти років ув'язнення за обвинуваченням у розкраданні майна компанії "Кировлес". Утім, уже наступного дня він був звільнений за рішенням Верховного суду. Пізніше його все ж засудили до умовного строку.
Фото: Reuters
Розширення антикремлівської платформи
Попри проблеми з правосуддям Навальному дозволили взяти участь у виборах мера Москви 2013 року. Голосування завершилося для нього другим місцем після провладного кандидата Сергія Собяніна. Цей результат був сприйнятий як величезний успіх та став каталізатором опозиційного руху в Росії.
Фото: picture-alliance/dpa
Курс на соцмережі
Через антикремлівську риторику шлях на провладне телебачення Росії для Навального був закритий. Це змусило його активізувати свою діяльність у соціальних мережах та на своєму блозі. Його красномовство, ефектний підбір потрібних слів та вдала іронія на адресу Путіна та його оточення забезпечили йому велику підтримку серед російської молоді.
Фото: Alexei Navalny/Youtube
Ще одне засудження умовно
Між тим у 2014 році суд Москви визнав Навального і його брата Олега винними у шахрайстві в особливо великих розмірах у справі Yves Rocher. Олексія Навального засудили до 3,5 позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 5 років. У серпні 2017 року призначений Навальному випробувальний термін був продовжений до кінця грудня 2020 року.
Фото: picture-alliance/dpa/Korotayev Artyom
Президентські амбіції
У грудні 2016 Навальний оголосив про формальний початок своєї кампанії на виборах президента Росії у березні 2018 року. Утім, нові звинувачення в корупції, які його прихильники називають політично мотивованими, поставили хрест на його шансах взяти участь у перегонах.
Фото: Getty Images/AFP/K. Kudryavtsev
Рішення ЄСПЛ
2016 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення, визнавши порушення права Навального на чесний суд у процесі щодо "Кировлеса". Попри те, що Верховний суд Росії скасував вирок, за яким опозиціонер мав відсидіти п'ять років у в'язниці, у 2017 році суд у тому ж Кірові знову засудив Навального, тепер уже до умовного строку.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Kudenko
Найбільші протести в Москві за шість років
У лютому 2017 року протести в десятках російських міст завершилися арештами понад тисячі демонстрантів, зокрема й Навального. Протести, які називають найбільшими у Москві з 2012 року, почалися після публікації Навальним даних, які начебто доводять зв'язок тодішнього прем'єра Росії Дмитра Медведєва із імперією нерухомості загальною вартістю в мільярди євро. 15 днями потому Навального звільнили.
Фото: picture-alliance/AP Photo/Evgeny Feldman for Alexey Navalny's campaign
Напади й насильство
У квітні 2017 року Навального облили зеленкою і пошкодили око, внаслідок чого політик опинився у лікарні. Роговиця ока була пошкоджена назавжди. Навальний звинуватив російську владу в створенні перепон для лікування за кордоном через умовне ув'язнення за звинуваченням у корупції. Лише завдяки втручанню голови Ради з прав людини при президенті Росії йому вдалося виїхати до Іспанії на операцію.
Фото: picture-alliance/AP Photo/E. Feldman
Повторні арешти
2018 року Навальний опинився за ґратами на 30 діб. Після його звільнення у вересні на нього чекав новий 20-денний арешт. У квітні 2019 року ЄСПЛ визнав Росію винною у порушенні прав Навального під час процесу щодо "Кировлеса", коли політик протягом майже всього 2014 року перебував під домашнім арештом.
Фото: Reuters/M. Shemetov
Отруєння за ґратами
У липні 2019 року, через кілька тижнів після звільнення з-під чергового 10-денного арешту, Навального кинули за ґрати на 30 діб за порушення сурових російських законів про масові зібрання. Натомість політик звинуватив російську владу в отруєнні його алергенною речовиною під час відбування покарання.
Фото: picture-alliance/AP Photo/navalny.com
Обшуки та заморожені активи
Станом на грудень 2019 року Навальному вдалося заручитися підтримкою мільйонів прихильників завдяки соцмережам та Youtube. У штабквартирі очолюваного ним Фонду боротьби з корупцією провели обшуки, а його знову заарештували. Співробітники фонду розповіли, що влада хотіла конфіскувати їхнє технічне обладнання. У березні 2020 року Навальний повідомив, що рахунки його та його родини були заморожені.
Фото: Reuters/FBK Handout
У комі після чаю в аеропорту
20 серпня 2020 року речниця Навального повідомила, що політику раптово стало зле у літаку, після того як він випив чаю в аеропорту. Літак здійснив екстрену посадку, після чого його доставили до лікарні в Омську, де він, за даними медиків, перебував у комі та був підключений до апарату штучного дихання. Команда Навального заявила, що його отруїли, та нагадала про попередні напади на політика.
Фото: DW
Замах на життя Навального - у хід пустили "Новачок"
22 серпня 2020 року Навального доставили для лікування в Берлін у клініку Charité. 19 діб він перебував у штучній комі. У цей час експерти Бундесверу провели токсикологічний аналіз проб, узятих у політика, і виявили в них сліди отрути "Новачок". Ці висновки підтвердили також лабораторії у Швеції та Франції та експерти ОЗХЗ. Москва заперечує всі звинувачення у причетності до замаху на Навального.
Фото: Imago Images/V. Filippov
Санкції Євросоюзу щодо Росії за отруєння Навального
Із Charité Навального виписали 23 вересня 2020 року, після чого він кілька місяців перебував у Німеччині на реабілітації. Через отруєння Навального з ініціативи ФРН і Франції ЄС запровадив санкції щодо кількох чиновників з адміністрації президента, ФСБ та міноборони РФ. Під санкціями опинився і НДІ органічної хімії і технологій, у якому, як припускають, у часи СРСР створили отруту "Новачок".
Фото: Alexey Navalny/Instagram
Повернення до Росії - знову за ґрати
Навальний повернувся з Берліна до Москви 17 січня 2021 року. Літак із ним мав приземлитися в аеропорту "Внуково", де зібралися тисячі прихильників опозиціонера, однак сів у "Шереметьєво", де його затримали. 18 січня Хімкінський суд присудив йому 30 діб арешту за поданням Федеральної служби виконання покарань, що просить замість умовного реальне покарання Навального за вироком у справі Yves Rocher.
Фото: Navalny Life youtube channel via AP/picture alliance
Умовний термін замінили на реальний
2 лютого 2021 року суд у Москві замінив умовний термін покарання Олексію Навальному у справі "Ів Роше", який становив 3,5 року, на реальний. Суддя визнала опозиціонера винним у порушенні зобов'язань за умовним покаранням, накладеним на нього у цій справі у 2014 році. Враховуючи те, що Навальний майже рік перебував під домашнім арештом, у колонії він проведе два роки і вісім місяців.
Фото: Simonovsky District Court/REUTERS
Нові обвинувачення - багаторічний термін
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на тлі жорстких висловлювань Навального на адресу влади РФ і різкої критики війни його переслідування не припинилося. 26 квітня 2023 політик повідомив, що проти нього порушено нову кримінальну справу - за статтею КК "Тероризм". Згодом Московський міський суд засудив Олексія Навального до 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму.
Фото: Evgeny Feldman/Meduza via AP
Смерть за ґратами
16 лютого 2024 року управління Федеральної служби виконання покарань повідомило про смерть Олексія Навального. Він помер у виправній колонії №3 у селищі Харп в Ямало-Ненецькому автономному окрузі. За твердженням російських тюремників, під час прогулянки Навальному стало погано, він втратив свідомість, лікарі швидкої допомоги констатували його смерть. Навальному було 47 років.