Поширення багатоженства в Таджикистані останніми роками пов'язують як із зростанням впливу релігії на суспільство, так і з масовим від'їздом до інших держав громадян, переважно молодих чоловіків, у пошуках заробітку. У країні дуже високий рівень бідності і важко знайти добре оплачувану роботу. Згідно з останньою доповіддю Інституту досліджень Центральної Азії, близько 70 відсотків таджицьких сімей живуть завдяки грошовим переказам: майже мільйон таджицьких громадян, більшість із них - молоді чоловіки, які працюють за кордоном.

Це одна з причин того, що багато таджицьких жінок, які залишилися після розлучень без чоловіків, підтримують право місцевих чоловіків на багатоженство, вбачаючи у цьому єдину можливість матеріально забезпечити себе та своїх дітей. Особливо поширені шлюби з кількома дружинами серед чоловіків з високими та середніми доходами, включаючи чиновників та бізнесменів.

Офіційно держава не визнає багатоженства та погрожує порушникам штрафами чи виправними роботами, але на реальний стан справ найчастіше заплющують очі. За шаріатом мусульманам дозволяється мати кілька дружин, їхній союз освячує мулла, без офіційної реєстрації шлюбу.

Читайте також: Багатоженство як "допомога": баталії в Ірані довкола полігамії

Чому жінки погоджуються стати другою чи третьою дружиною?

Феміністка та дипломована психологиня Фіруза Мірзоєва, співробітниця таджицької організації "Громадське здоров'я та права людини" поділилася з DW кількома причинами поширення багатоженства в країні. "Жінки готові брати статус другої, третьої чи четвертої дружини, щоб, так би мовити, легалізувати своє особисте життя", - каже вона. І додає: "Це ще має й матеріальний аспект: у багатьох жінок у регіонах, які не здобули вищої освіти, а деякі навіть не закінчили школу, єдиний вихід вижити матеріально - це бути, скажімо так, приналежністю чоловіка".

Мірзоєва навела приклад Хатлонської та Согдійської областей, де "дівчат з дитинства готують до заміжжя, і, відповідно, їхня освіта розглядається як щось зайве". На її думку, багатоженство гарантує жінкам "безпеку", оскільки дає їм певний статус у суспільстві та захищає від "соціальних вимог".

"Суспільство негативно ставиться до незаміжніх та розлучених жінок, вважаючи їх "старими дівами". "Навіть якщо жінка успішна і незалежна, суспільство не схвалює її", - наголошує правозахисниця.

Від нещасливого шлюбу до успішного бізнесу

Аміна родом із Ісфари, але з батьками давно переїхала до столиці Таджикистану Душанбе. Після закінчення дев'ятого класу, розповідає молода жінка, батьки видали її заміж. "Чоловіка вони обирали замість мене, я навіть не знала, як він виглядає, але знала, що він старший за мене на два роки", - додала Аміна. Жили вони у будинку його батьків, провели два місяці разом, після чого він поїхав на заробітки до Росії.

"На початку він раз на рік приїжджав на місяць, а потім перестав приїжджати взагалі. Незабаром я дізналася, що він одружився вдруге і вже живе зі своєю новою сім'єю, - розповідає Аміна. - Тоді я вирішила піти від нього, оскільки я і наші діти йому не потрібні. Я вирішила, що він теж мені не потрібен". Троє дітей опинилися у батьків чоловіка через відсутність на той момент у жінки достатніх коштів на їхнє забезпечення. Але, як зазначає Аміна, вона часто відвідує їх досі.

Не бажаючи жити в бідності та самоті, Аміна погодилася стати третьою дружиною 46-річного чоловіка, який "дуже піклується про неї та допомагає стати на ноги". За словами молодої жінки, він купив їй квартиру та машину, а через деякий час допоміг створити власний бізнес, і тепер у неї є свій салон краси, а також магазин одягу. Аміна вважає, що більше нічого не потребує, і турбота другого чоловіка робить її дуже щасливою.

"Розлучена, значить, придатна бути тільки другою дружиною"

Уродженка Гісарської області Маніжа вийшла заміж у 19 років і чотири місяці потому розлучилася через часті конфлікти зі свекрухою. "Такі вже традиції: якщо ти розлучена, то придатна бути тільки другою дружиною, інших варіантів доля не дає. Сім'я та суспільство, на жаль, більше мене не приймають", - розповідає Маніжа в розмові з DW.

Відразу після розлучення, за словами Маніжі, багато хто пропонував їй стати другою або третьою дружиною через "ніках", мусульманський священний обряд одруження, обіцяючи забезпечувати її фінансово. "Спочатку я відмовлялася, тому що ще не подолала травму розставання з першим чоловіком, але через фінансові обставини та відсутність житла мені довелося подумати про пропозиції." Незабаром Маніжа стала другою дружиною місцевого чиновника. "На щастя, дуже молодого, йому всього 27 років", - зазначає вона.

Новий чоловік проводить з Маніжею три дні на тиждень, а решту днів перебуває у власному будинку з першою дружиною та двома дітьми. Перша дружина, як розповідає Маніжа, знає про їхній другий шлюб і не заперечує.

"Бути другою дружиною - мій вибір, мене не примушували. На даний момент я дуже щаслива, що є людина в моєму житті, яка піклується про мене. Проти традицій і культури ніяк не піти, тому залишається змиритися з життям і дякувати аллаху за все, що він мені дав," - зазначає вона.

"Стара діва" не придатна для першого шлюбу"

Сітора - родом із Хатлонської області, працює в Душанбе і вже давно винаймає кімнату в місті. 29-річна жінка була у стосунках, але вони не мали успіху, і тепер вона вважає, що вік не дозволить їй стати першою дружиною.

Тому Сітора розглядає можливість стати другою дружиною: "Батьки мене вже не приймуть, бо давно чекають на моє заміжжя. Мені нікуди йти, моя маленька зарплата не дозволяє знімати кімнату постійно, особливо враховуючи, що ціни сильно зростають, а зарплата залишається мізерною".

Жінка давно мріє про гарні умови життя, про своїх дітей та створення сім'ї. "Я готова прийняти статус другої, третьої чи четвертої дружини. Якщо це допоможе мені уникнути самотності та забезпечити майбутнім дітям фінансову стабільність, то чому б і ні?" - каже вона.

Обмеження прав та соціальна невизначеність

Однак статус другої чи третьої дружини тягне за собою обмеження прав та соціальну невизначеність для жінок. Без офіційної реєстрації шлюбу жінки "в таких стосунках позбавлені юридичного захисту та не мають майнових прав", зазначає Фіруза Мірзоєва. За її словами, якщо у такому шлюбі народжуються діти і вони записуються на ім'я батька, то "тільки діти можуть розраховувати на якусь фінансову та майнову підтримку".

Як стверджує феміністка, багатоженство становить значні ризики для жінок, особливо у випадку, якщо чоловік іде або вмирає, тому що не буде кому забезпечувати жінку або її дітей. "Ціле покоління дітей, народжених у таких шлюбах, стикається із упередженим ставленням до себе з боку суспільства", - додала вона.

Фіруза також вказує на складність соціальних взаємин, особливо між жінками, які перебувають у нерівних позиціях. "Перші дружини часто ставляться до цієї ситуації негативно, але їхня фінансова залежність від чоловіків обмежує їхній вплив на прийняття рішень чоловіками", - зазначає вона у розмові з DW.

"Влада змушена заплющувати очі на багатоженство"

На думку Мірзоєвої, таджицька влада змушена заплющувати очі на багатоженство через побоювання, що серйозні спроби змінити ситуацію можуть призвести до економічної бідності багатьох жінок.

Читайте також: Вибори в Узбекистані: Мірзійоєв на шляху до безмежної влади?

Якщо з'являться серйозні спроби змінити ситуацію, величезна кількість жінок залишиться за межею бідності, внаслідок чого деякі вимушено займуться проституцією. Навіть якщо частина з них зможе на цьому заробляти достатньо грошей на незалежне існування, їх не приймуть у суспільстві, вважає феміністка.