Вхід у цей незвичайний музей розташований недалеко від станції берлінського метро і залізничного вокзалу "Ґезундбруннен" (Gesundbrunnen). Тут же розташований центр історичного товариства Berliner Unterwelten e.V. ("Берлінські підземелля"), що пропонує тематичні екскурсії у різних частинах німецької столиці.

Берлін після війни

Так виглядав Берлін після розгрому "третього рейху". Наприкінці Другої світової війни тут велися запеклі бої, але вже задовго до цього внаслідок бомбардувань було зруйновано цілі вулиці та квартали. Берлін піддавався нальотам частіше за інші німецькі міста. Число жертв серед мешканців склало, за різними оцінками, від 20 до 50 тисяч людей. По всій Німеччині загалом - близько 600 тисяч.

Протиповітряна оборона

До війни в небі над Німеччиною націонал-соціалісти почали готуватися відразу після захоплення влади, для чого вже в 1933 році за вказівкою Германа Герінга був створений Імперський союз протиповітряної оборони (Reichsluftschutzbund).

Наочна агітація

По всій країні почали будувати бомбосховища, поглиблювати та переобладнувати підвали, створювати команди з гасіння запальних бомб та контролю світломаскування, видавати плакати...

Музей у бомбосховищі

У Берліні в одному з таких цивільних бомбосховищ нині працює музей, присвячений не лише бункерам часів Другої світової війни, а й міським підземеллям загалом - від початку ХІХ століття до наших днів. Створено його було наприкінці 1990-х років.

Історичне товариство

Членами товариства "Берлінські підземелля" є понад 500 осіб. Завдяки зусиллям істориків-ентузіастів у різних частинах міста зараз можна потрапити до недоступних раніше місць. Забуті та занедбані об'єкти і споруди стали туристичними пам'ятками, які зберігаються для історії. У 2006 році ця організація була відзначена найважливішою в Німеччині нагородою в галузі захисту пам'ятників - "Срібною напівсферою" (Silberne Halbkugel).

"Темні світи"

Екскурсія "Темні світи" (Dunkle Welten), до якої ми сьогодні вирушимо, проходить у бункері, який призначався для пасажирів берлінської транспортної компанії BVG. Він був розрахований на 1300 осіб, але наприкінці війни іноді вміщував утричі більше людей. Групи хвилин на десять затримуються в одній із кімнат, зайнявши місце на цих лавках.

Читайте також: Німецький музей розмістив літеру Z та свастику по сусідству

Під час війни

Коли людей було багато, вентиляція не справлялася. На стінах утворювався конденсат, що стікав на бетонну підлогу у спеціальні поглиблення... На початку війни нальоти тривали 10-15 хвилин, наприкінці нерідко - понад годину. На стінах збереглися написи тих часів.

У службових приміщеннях

Чотирьохповерхове бомбосховище на станції "Ґезундбруннен" облаштували у службових приміщеннях метрополітену, які спочатку призначалися для їдальні, відпочинку співробітників, складування інструментів, техніки та інших матеріалів. Гілку запустили в 1930 році, але ці приміщення стояли порожніми до весни 1941 року, оскільки на їхнє облаштування після початку світової економічної кризи не вистачило грошей.

Для пасажирів

У цьому місці перетиналися і нині перетинаються лінії метро та приміської залізниці. Коли нальоти на тодішню столицю "третього рейху" почастішали, тут вирішили обладнати притулок для пасажирів. У цьому приміщенні була жіноча вбиральня. На стінах досі видно кріплення від перегородок. Туалети використовували безводні, що заправлялися торфом або подрібненою корою.

Експонати

У кімнатах колишнього бомбосховища виставлені експонати, знайдені в Берліні на будівництві, під час розкопок, передані приватними особами чи організаціями - брошури, документи, цей фаустпатрон... Серед них є також картотека на металевих пластинах, знайдена в покинутому бункері в районі Темпельгоф, зокрема, дані про підневільних робітників однієї з берлінських фірм.

Картотека

Виявили картотеку члени "Берлінських підземель". Вони вивчили дані та змогли знайти понад 20 осіб, які на основі цих підтверджень отримали компенсації за примусову працю у "третьому рейху". Зазначимо, що адресно-архівні машини, розроблені німецькою фірмою Adrema на початку минулого століття, використовувалися в Німеччині до 1970-х років.

"Графіті"

Ці експонати знайшли в підземному прихистку водіїв з особистого автопарку Адольфа Гітлера. Наприкінці війни їхній бункер засипало, тому в ньому багато збереглося, у тому числі нацистські графіті, які вони залишили на стінах. У 1992 році археологи зробили фотографії малюнків, а також витягли звідти багато різних речей та предметів, що займають в експозиції кілька вітрин.

Пневматична пошта

Залишаючи бункер, затримаємось біля цього апарату, який демонструє роботу пневматичної пошти. Першу лінію в Берліні запустили 1865 року. 1940 року довжина системи підземних трубопроводів становила 400 кілометрів. Експлуатацію міської системи припинили лише у 1970-х роках, але такою внутрішньою поштою - швидкою та надійною - досі користуються деякі торгові будинки та фірми.